Справа № 567/194/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Венгерчук А.О.

секретар Черних О.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Острог справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_4 "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості звернулось ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".

ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" зазначає, що 06.03.2008 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_2 було укладено договір №ROOWGA00000002, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 40000 доларів США на термін до 06.03.2023 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом. Вказує, що відповідач зобов’язавсь повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом станом на 15.01.2015 року в розмірі 20112,20 доларів США, яка що за курсом 15,77 відповідно до службового розпорядження НБУ від 15.01.2015 року складає 317169,42 грн. та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав на підставі обставин викладених у позовній заяві.

Зазначає, що позивачем було укладено ануїтетний договір, який передбачав погашення сталим щомісячним платежем, внесення позивачем коштів наперед графіка погашення кредиту не звільняло його від щомісячних платежів.

Відповідач та його представник подали заперечення на позов.

З запереченні на позовні вимови вказали, що позов пред’явлений ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 визнають на суму тіла кредиту.

Зазначає в запереченні, що підстав для дострокового стягнення коштів немає. Вказує, що в разі прострочення повернення чергової частини заборгованості позичкодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики , що залишилася та сплати процентів. зазначає, що відповідно до умов кредитного договору строк його дії до 06.03.2023 року. Вважає, що підстав для дострокового повернення частини позики, що залишилася немає, є переплата коштів, які мають бути сплачені, оскільки за матеріалами судово-економічної експертизи позичальник ОСОБА_2 станом на 15.06.2015 року зобов'язаний погасити щомісячних платежів на суму 50071,87 дол. США, зараховано банком на виконання умов кредитного договору на загальну суму 51 272,33 дол. США. переплата по погашених платежах 1200,36 дол. США.

Оскільки за висновком експерта розрахунок заборгованості який наведено у документі "Розрахунок заборгованості за договором №ROOWGA00000002 від 06.03.2008 року укладеного між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_2, станом на 15.01.2015 року не відповідає умовам кредитного договору №ROOWGA00000002 від 06.03.2008 року просив відмовити в задоволенні позову.

З письмових доказів, досліджених в судовому засіданні встановлено наступне.

З кредитного договору №ROOWGA00000002 від 06.03.2008 року вбачається, що 06.03.2008 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав останньому кредит в розмірі 40000,00 доларів США на термін до 06.03.2023 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно із п.2.2.2 договору позичальник зобов'язаний сплатити відсотки за користування кредитом, оплатити банку винагороду згідно п.п.8.1, 7.2. даного договору (п.2.2.3 договору), погашення кредиту зробити в порядку, сумах і строки, передбачені п.8.1, 2.3.3 (п.2.2.4 договору).

Відповідно до п.5.1 договору, у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню, у розмірі який зазначений у п.8.4 договору за кожний день прострочки.

Відповідно до п.5.3 договору при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

У відповідності до п.8.1 вказаного договору банк зобов’язується надати позичальнику кредитні кошти на строк з 06.03.2008 року по 06.03.2023 року включно, у вигляді не поновлюваної лінії в розмірі 47455,45 доларів США, зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 2,00 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 0,48 % річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу. (а.с.9-11)

З розрахунку заборгованості за договором №ROOWGA00000002 від 06.03.2008 між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_2 встановлено, що станом на 15.01.2015 року загальна сума боргу за даним договором становила – 20112,20 доларів США, яка складається: 15956 доларів США 77 центів – заборгованість за кредитом; 2395 доларів США 28 центів – заборгованість по процентам за користування кредитом; 160 доларів США 08 центів – заборгованість по комісії; 627 доларів США 25 центів – пеня, 15 доларів США 85 центів – штраф (фіксована частина), 956 долари США 97 центів – штраф (процентна складова).

Також з даного розрахунку встановлено, що ОСОБА_2 погашав заборгованість перед банком, однак дані погашення носили несистематичний характер та вносились не у повному обсязі. (а.с.4-7)

Відповідно до висновку експерта № 7598 від 30 травня 2016 року розрахунок заборгованості який наведено у документі "Розрахунок заборгованості за договором №ROOWGA00000002 від 06.03.2008 року укладеного між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_2, станом на 15.01.2015 року не відповідає умовам кредитного договору №ROOWGA00000002 від 06.03.2008 року (з додатками та додатковими угодами).

Дослідженням наданих документів, на виконання умов кредитного договору №ROOWGA00000002 від 06.03.2008 року (з додатками та додатковими угодами)станом на 15.06.2016 року залишок по основному боргу (тіло кредиту), в межах поданих на дослідження документів, можливо підтвердити у сумі 15245,45 дол. США.

Документально підтвердити заборгованість за відсотками в тому числі простроченими, з комісії винагороди(в тому числі простроченої )за штрафом пенею не надається можливості, оскільки документи бухгалтерського обліку банку, які підтверджують нарахування відсотків, комісії, винагороди, пені, штрафів, на виконання умов кредитного договору №ROOWGA00000002 від 06.03.2008 року (з додатками та додатковими угодами)за період з 06.03.2008 року по 15.06.2015 року в матеріалах справи відсутні.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 06.03.2008 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_2 було укладено договір №ROOWGA00000002, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 40000 доларів США на термін до 06.03.2023 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом, відповідач зобов’язавсь повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Оскільки, згідно із ч.2 ст.1054, ч.2 ст.1050 ЦК України у разі прострочення повернення чергової частини позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, тому вимога банку про дострокове погашення заборгованості є законною.

Даний договір відповідає вимогам ст. 1054 ЦК України. Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Як вбачається з кредитного договору №ROOWGA00000002 від 06.03.2008 року укладеного між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_2, останньому кредитні кошти надавались в іноземній валюті, і як встановлено із розрахунку заборгованості, погашення заборгованості за кредитом, відповідач також зобов’язаний був здійснювати, і здійснював в іноземній та національній валютах.

За розрахунком заборгованості за договором № №ROOWGA00000002 від 06.03.2008 року станом на 15.01.2015 року подано розрахунок заборгованості в доларах.

Відповідно до Закону України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринку фінансових послуг", оскільки між сторонами при укладенні договору досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі та не встановлено порушень вимог ст. 203 ЦК України.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у строк та в порядку, встановленому договором. Оскільки п.8.1. кредитного договору було передбачено повернення коштів щомісячними платежами і оскільки ОСОБА_2 зазначені умови порушив, то з нього на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" слід стягнути заборгованість по кредиту.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Кредитним договором від 06.03.2008 року визначено, що ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 40000 доларів США на термін до 06.03.2028 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1% на місяць і оскільки борг по нарахованих відсотках становить 2395,28 доларів США, що складає за курсом НБУ на 27.07.2016 року 59367,01 грн. і на даний час він не сплачений, то в цій частині позовні вимоги слід задовольнити, як задовольнити і вимогу про стягнення заборгованості по комісії – 160,08 доларів США, що складає за курсом НБУ на 27.07.2016 року 3967,58 грн., яка передбачена п.8.1 кредитного договору.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Оскільки ОСОБА_2 зобов'язання перед банком порушив, то відповідно до вимог ст. 1050 ЦК України в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" виникло право на стягнення з нього штрафу та пені.

Чинним законодавством встановлено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Дія Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій, пені за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами України.

Отже, пеня та інші штрафні санкції можуть обчислюватися і стягуватися лише в національній валюті України - гривні.

Окрім того, п. 5.1. укладеного між сторонами договору встановлено, що сплата пені здійснюється в гривні. (а.с.10 зворот).

Згідно п. 5.3. договору при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених кредитним договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5 % від суми позову.

Отже, суми нарахованої пені та штрафу підлягають стягненню з позивача у національній валюті - гривні.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи зі змісту даної правової норми, умовами для зменшення розміру неустойки є значне перевищення розміру неустойки над розміром збитків, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.

Оскільки, розмір пені неспівмірний із розміром заборгованості, наявні правові підстави для застосування до даних правовідносин положень ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшення розміру пені до 4957 грн.

Відповідно до п. 5.3. укладеного між сторонами кредитного договору при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених кредитним договором більш ніж на 30 днів позичальник зобов’язаний спалити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалент; у статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці кредитні операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 192 ЦК України).

Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19, 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність”) банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI “Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків” є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 статті 5 Декрету про валютне регулювання).

Відповідно до статті 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Такий порядок встановлено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року № 15-93, статтею 5 якого визначено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

Із системного аналізу викладених вище положень законодавства вбачається, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима.

Згідно п. 2.4 глави 2 розділу II Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 18.06.03 року № 255, комісійні доходи і витрати банку - це операційні доходи й затрати за наданими або отриманими послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов'язання чи вважається фіксованою.

Оскільки, комісія за надання та обслуговування кредиту є платою за послуги банку, а не фінансовою санкцією, то не суперечить чинному законодавству стягнення заборгованості за комісією в іноземній валюті.

Отже, вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини, - стягнути грошову суму в іноземній валюті.

Відповідно до висновку експерта № 7598 від 30 травня 2016 року розрахунок заборгованості який наведено у документі "Розрахунок заборгованості за договором №ROOWGA00000002 від 06.03.2008 року укладеного між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_2, станом на 15.01.2015 року не відповідає умовам кредитного договору №ROOWGA00000002 від 06.03.2008 року (з додатками та додатковими угодами).

Дослідженням наданих документів, на виконання умов кредитного договору №ROOWGA00000002 від 06.03.2008 року (з додатками та додатковими угодами) станом на 15.06.2016 року залишок по основному боргу (тіло кредиту), в межах поданих на дослідження документів, можливо підтвердити у сумі 15245,45 дол. США.

Оскільки за висновком експерта документально підтвердити заборгованість за відсотками в тому числі простроченими, з комісії винагороди (в тому числі простроченої) за штрафом пенею не має можливості, підстав вважати, що позивач не підтверджує нарахування відсотків, комісії, винагороди, пені, штрафів, на виконання умов кредитного договору №ROOWGA00000002 від 06.03.2008 року немає.

Згідно вимог ст. 212 ЦПК України, висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності.

Матеріали справи та встановлені судом обставини не дають підстав вважати, що дії ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", при укладанні спірного кредитного договору суперечили волевиявленню ОСОБА_2, а також про наявність у таких діях умислу спрямованого на введення його в оману.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору включає вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Укладаючи договір, сторони досягли згоди з усіх його істотних умов. Договір укладено у письмовій формі, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.

У відповідності до ст.ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається наявність у позивача ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями (а.с.17).

Оскільки позивач наполягав на стягненні заборгованості у національній валюті, а відповідач не заперечив проти даного стягнення, тому суд приходиться до висновку про можливість стягнення заборгованості за кредитним договором лише в національній валюті – гривні.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 192, 533, 549, 551, 553, 554, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. 6 Закону України “ Про фінансові послуги і державне регулювання ринку фінансових послуг ”, ст.99 Конституції України, керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_4 "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_4 "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором №ROOWGA00000002 від 06/03/ 2008 року в сумі 471608 (чотириста сімдесят одна тисяча шістсот вісім) грн. 47 коп., яка складається з:

15956 (п'ятнадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят шість) доларів США 77 центів, заборгованість за кредитом, що складає за курсом НБУ на 27.07.2016 року 395488,54 грн.;

2395,28 доларів США, що складає за курсом НБУ на 27.07.2016 року 59367,01 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

160,08 доларів США, що складає за курсом НБУ на 27.07.2016 року 3967,58 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;

4957 грн. - пені;

392,84 грн. - штраф (фіксована частина) та

7435,5 грн. – штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_4 "ПРИВАТБАНК" судовий збір в розмірі 3171,69 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Сторони, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_5