Справа №2-3191/2009 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

02 червня 2009 року  Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого     - судді РУЖИЦЬКОЇ Т.В.

при секретарі     -     АВДЄЄНКО К.С.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м.  Євпаторії справу за позовом ОСОБА_1 до Євпаторійської міської Ради,  про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

 До  Євпаторійського  міського  суду     звернувся  ОСОБА_1     з  позовом  до Євпаторійської міської Ради про визначення додаткового   строку для   подачі   заяви   про прийняття спадщини.

Свої позовні вимоги мотивує тим,  що 16 листопада 1997 року померла його мати -ОСОБА_2,  після її смерті відкрилася спадщина на 47/100 часток домоволодіння №53 по вул.  Загородній в м.  Євпаторії. Він є єдиним спадкоємцем за законом і після смерті матері вступив у володіння і управління спадковим майном.  Він розпорядився спадковими речами,  тобто,  роздав їх родичам,  а через два місяці після поховання матері,  провів поточний ремонт у будинку. Незважаючи на те,  что зареєстрований він був за іншою адресою,  проживав у будинку матері. Періодічно виїзджав на заробітки в інші міста,  але повертався у будинок матері. Нотаріально оформити спадщину не поспішав,  оскільки інших спадкоємців у матері не має,  тому вважав,  що спадкове майно переходить у його власність автоматично. У 2003 році він звернувся до нотаріуса за прийняттям спадщини,  але йому було відмовлено,  у зв'язку з пропуском строку прийняття спадщини. Просить визнати пропуск строку для прийняття спадщини з поважних причин та визначити йому строк для подання заяви про прийняття спадщини у два місяця.

В попередньому судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі,  дали пояснення аналогічно викладеному у позові,  просили позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав,  не заперечував проти їх задоволення.

Виходячи з наведеного,  суд вважає,  що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання відповідно до ч. 4  ст.  130,  ч.4  ст. 174 ЦПК України.

Вислухавши доводи позивача,  його представника та представника відповідача,  дослідивши матеріали справи,  суд вважає,  що позов обгрунтований і підлягає задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено,  що 16 листопада 1997 року померла мати позивача - ОСОБА_2,  що підтверджується свідоцтвом про її смерть 1-АП № 017493 від 19 листопада 1997року ( а.с. 5). Після її смерті відкрилася спадщина на 47/100 часток домоволодіння №53 по вул.  Загородній в м.  Євпаторії,  що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло,  що видано на підставі рішення виконавчого комітету № 368/1 від 26 вересня 1997 року (а.с.  а.с. 6, 7, 8).

2

Оскільки ОСОБА_2 померла 16 листопада 1997 року,  тобто до вступу до чинності діючого Цивільного кодексу України,  через п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року,  до зазначених правовідносин застосовуються норми Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.

Таким чином,  спадок на 47/100 часток вказаного домоволодіння відповідно до  ст.  525 Цивільного кодексу УРСР 1963 року відкрився з моменту смерті спадкодавця,  тобто з 16 листопада 1997 року.

Відповідно до  ст.  524 Цивільного кодексу України спадкоємство здійснюється згідно із законом і заповіту. Спадкоємство згідно із законом має місце,  коли воно не змінено заповітом.

Судом встановлено,  що позивач ОСОБА_1 є рідним сином померлої ОСОБА_2,  що підтверджується свідоцтвом про його народження,  в якому вона записана його матір'ю (а.с. 5).

Таким чином,  оскільки позивач є сином померлої,  він успадковує 47/100 часток вказаного домоволодіння за законом.

Відповідно до  ст.  548 Цивільного кодексу України для придбання спадку необхідно,  щоб спадкоємець його прийняв.

Згідно п. 1 ч.1  ст.  549 Цивільного кодексу України вважається,  що спадкоємець прийняв спадок якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.  Вказані дії повинні бути вчинені протягом шесті місяців з дня відкриття спадку.

Факт фактичного вступу позивачем в управління і користування спірними 47/100 частками вказаного домоволодіння підтверджується тим,  що позивач одразу після смерті своєї матері став проживати у ІНФОРМАЦІЯ_1,  розпоряджався спадковими речами,  провів поточний ремон зазначеного будинку,  виїзджаючи на заробітки в інші міста,  повертався додому у зазначений будинок,  що свідчить про факт прийняття позивачем спадщини,  що підтверджується актом КП «Житловик-2».

Судом встановлено,  що строк для прийняття спадщини позивачем був пропущений з поважної причини,  оскільки за характером своєї роботи,  він виїзджав на довгий строк в інші міста,  тому у встановлений строк не зміг нотаріально оформити прийняття спадщини.

Згідно з ч.3  ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця,  який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини,  суд може визначити йому додатковий строк,  достатній для подачі їм заяви про прийняття спадщини.

Оскільки суд визнав поважною причину пропуску строку для прийняття спадщини,  то визначає додатковий строк для подачі позивачем заяви в нотаріальну контору протягом двох місяців з моменту набрання данного рішення законної чинності.

На підставі  ст.   ст.  524,  525,  548,  549 Цивільного кодексу УРСР 1963 року,   ст.  1272 Цивільного кодексу України,  керуючись  ст.   ст.  10,  11,  57 - 61,  209,  212,  214,  215,  218 Цивільного процесуального кодексу України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Євпаторійської міської Ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі ним заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини,  що відкрилася після смерті його матері - ОСОБА_2,  померлої 16 листопада 1997 року,  - два місяця з моменту набрання чинності даного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.