Справа №1-9/2008

ВИРОК

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

19 березня 2008 року                                                                       м. Кам'янець-Подільський

Військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону під головуванням судді КОСТЕНКА A.M., при секретарі ФАМЕРІ Ю.А.

за участю прокурорів - військового прокурора Чернівецького гарнізону підполковника юстиції БОБРОВА Ю.О., помічника військового прокурора Чернівецького гарнізону лейтенанта юстиції ЗАЙЦЯ О.В., підсудного ОСОБА_1 та захисника-адвоката ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні в розташуванні військової частини А 1107 розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А 1107 солдата

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Абай Карагандинської області республіки Казахстан, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, призваного на військову службу в травні 2007 року Єна­кіївським райвійськкоматом Донецької області в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч. 2, 407 ч. З КК України. Судовим слідством суд

встановив:

21 серпня 2007 року ОСОБА_1, зловживаючи довірою свого співслужбовця ОСОБА_3 з корисливих мотивів з метою заволодіння чужим майном, на території військової частини отримав від ОСОБА_3 належний потерпілому мобільний телефон марки «Motorolla El», вартістю 500 грн., та грошові кошти в сумі 150 грн., пообіцявши останньому поміняти його мобільний телефон з доплатою в сумі 150 грн. на мобільний телефон іншої марки. В послідуючому ОСОБА_1 даний мобільний телефон продав, а отримані грошові кошти від ОСОБА_3 та від продажу мобільного телефону використав на власні потреби.

15 вересня 2007 року ОСОБА_1 повторно, зловживаючи довірою свого співслужбовця ОСОБА_4 з корисливих мотивів з метою заволодіння чужим майном, на території військової частини отримав від ОСОБА_4 належний потерпілому мобільний телефон марки «Nokia 6131», вартістю 950 грн., пообіцявши останньому віднести даний мобільний телефон в майстерню для здійснення ремонту. Однак ОСОБА_1 вказаний мобільний телефон в ремонт не здав, а продав, отримані кошти використав на власні потреби.

2

24 вересня 2007 року біля 13 години ОСОБА_1 повторно з корисливих мотивів з метою заволодіння чужим майном зловживаючи довірою свого співслужбовця ОСОБА_5 на території частини отримав від останнього належний потерпілому мобільний телефон марки «Sony Ericson 750I», вартістю 1000 грн., попросивши телефон у тимчасове користування комусь подзвонити. В послідуючими даним мобільним телефоном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, продавши телефон невстановленій особі, а отримані кошти використав на власні потреби.

24 вересня 2007 року біля 15 години ОСОБА_1 повторно з корисливих мотивів з метою заволодіння чужим майном шляхом у на території частини зловживаючи довірою свого співслужбовця ОСОБА_6 отримав від останнього належний потерпілому мобільний телефон марки «Motorolla L6», вартістю 750 грн., попросивши телефон у тимчасове користування комусь подзвонити. В послідуючими даним мобільним телефоном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, продавши даний мобільний телефон невстановленій особі, а отримані кошти використав на власні потреби.

В цей же день 24 вересня 2007 року близько 16 години ОСОБА_1, бажаючи тимчасово відпочити від виконання службових обов'язків, самовільно залишив частину та виїхав до м. Донецьк, де став проводити час на власний розсуд, нічим визначеним не займаючись. 21 листопада 2007 року ОСОБА_1 добровільно прибув у Донецький зональний відділ військової служби правопорядку.

До початку судового засідання ОСОБА_1 в повному обсязі відшкодував заподіяну потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 матеріальну шкоду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав себе винним в скоєному, підтвердив вищевикладене, час, місце та обставини заволодіння чужими мобільними телефонами і пояснив, що самовільно залишив військову частину з метою заробити гроші, щоб віддати борги своїм співслужбовцям, з тією ж метою заволодів і чужим майном.

Крім особистого визнання винність підсудного повністю підтвер­джується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_6 показав, що 24 вересня 2007 року біля 15 години ОСОБА_1 попросив у нього на годину в тимчасове користування комусь подзвонити його власний мобільний телефон «Motorolla L6», який він оцінює в сумі 750 грн., однак ОСОБА_1 телефон йому так і не повернув. На даний час ОСОБА_1 відшкодував йому заподіяну шкоду і претензій до останнього він немає.

З оголошених в судовому засіданні показів потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 148-150 Т. 3) вбачається, що в серпні 2007 року він передав ОСОБА_1свій мобільний телефон «Motorolla El», вартістю 500 грн., та грошові кошти в сумі 150 грн. для обміну на мобільний телефон іншої марки, що йому пообіцяв зробити ОСОБА_1. Однак підсудний так йому і не повернув ні його телефон, ні грошові кошти в сумі 150 грн., ні мобільний телефон іншої марки.

3

З оголошених в судовому засіданні показів потерпілого ОСОБА_4 (а.с. 142-143 Т. 3) видно, що 15 вересня 2007 року він дав свій мобільний телефон марки «Nokia 6131», вартістю 950 грн. ОСОБА_1, щоб той, перебуваючи у звільненні, здав його у майстерню для ремонту. Однак, повернувшись зі звільнення ОСОБА_1 пояснив, що здав телефон в ломбард, оскільки йому потрібні кошти на власні потреби і телефон йому не повернув.

З оголошених в судовому засіданні показів потерпілого ОСОБА_5 (а.с. 138 Т.З) вбачається, що 24 вересня 2007 року біля 13 години ОСОБА_1 попросив у нього на годину в тимчасове користування комусь подзвонити його власний мобільний телефон «Sony Ericson 750I», який він оцінює в сумі 1000 грн., однак ОСОБА_1 телефон йому так і не повернув.

Свідок ОСОБА_7 показав, що бачив як 24 вересня 2007 року ОСОБА_1 взяв у ОСОБА_6 мобільний телефон в тимчасове користування, щоб комусь подзвонити, однак в послідуючому від ОСОБА_6 він дізнався, що ОСОБА_1 мобільний телефон не повернув.

Відповідно до довідки з магазину по продажу мобільних телефонів (а.с. 79 Т. 3) роздрібна вартість мобільних телефонів бувших у вжитку станом на вересень 2007 року складає:

·      мобільний телефон марки «Motorolla El» 500-520 грн; мобільний телефон марки «Nokia 6131» 850-950 грн.; мобільний телефон марки «Sony Ericson 7501» 850-950 грн.;

·      мобільний телефон марки «Motorolla L6» 620-660 грн.

Свідок ОСОБА_8, командир взводу, показав, що 24 вересня 2007 року ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину. Прийнятими заходами встановити його місцезнаходження не вдалося.

Дані обставини знайшли своє підтвердження і в показах свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12.

Як вбачається з іменного списку вечірньої перевірки роти (а.с. 204-224 Т. 3) ОСОБА_1 з 24 вересня 2007 року був відсутній у військовій частині.

Відповідно до наказу командира військової частини А 1107 (а.с. 4 Т.1) ОСОБА_1 24 вересня 2007 року самовільно залишив військову частину.

Як видно з наказу начальника Донецького зонального відділу військової служби правопорядку (а.с. 82 Т.2) ОСОБА_1 21 листопада 2007 року добровільно прибув в Донецький зональний відділ військової служби правопорядку.

За висновком військово-лікарської комісії (а.с. 104 Т.2) ОСОБА_1 визнаний здоровим і придатним до військової служби.

Таким чином суд вважає, що винність підсудного в скоєному повністю доведена.

Дії ОСОБА_1, який шляхом зловживання довірою повторно заволодів чужим майно потерпілих ОСОБА_3 на суму 650 грн., ОСОБА_4 на суму 950 грн., ОСОБА_5 на суму 1000 грн., ОСОБА_6 на суму 750 грн., тобто вчинив шахрайство, суд кваліфікує по ч. 2 ст. 190 КК України.

4

Його ж дії, які виразились в тому, що підсудний, являючись військовослужбовцем строкової служби, самовільно залишив військову частину, тривалістю понад місяць, суд кваліфікує по ч. З ст. 407 КК України.

Розглянувши цивільний позов військового прокурора в інтересах потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 650 грн. суд знаходить його обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі та у відповідності до ст. 1166 ЦК України вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 650 грн.

При призначенні покарання ОСОБА_1суд в якості обставин, що пом'якшують покарання, визнає його щире каяття, з'явлення зі зізнанням та добровільне відшкодування завданого збитку.

При цьому суд також приймає до уваги, що до кримінальної від­повідальності він притягується вперше, раніше ні в чому протиправному по­мічений не був, як до призову на військову службу так і по військовій службі характеризується лише позитивно.

З огляду на вищевикладені пом'якшуючі покарання обставини, обставини справи, дані про особу підсудного, що істотно знижують тяжкість вчиненого злочину, суд визнає за можливе у відповідності до ст.69 КК України призначити ОСОБА_1більш м'яке покарання, ніж передбачене ст. 407 ч.3 КК України та приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, але лише в умовах дисциплінарної частини.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 1700 грн.

Його ж визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, на підставі якої з застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, позбавивши його волі строком на 1 (один) рік.

У відповідності до ст. 62 КК України замінити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі на тримання в дисциплінарному батальйоні на той самий строк.

5

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 з урахуванням часу затримання в зв'язку з даною справою рахувати з 11 березня 2008 року.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 - нагляд командування військової частини - відмінити .До набрання вироком законної сили утримувати його на гауптвахті Хмельницького зонального відділу військової служби правопорядку.

Цивільний позов військового прокурора в інтересах ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 650 грн.

На вирок сторонами може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.