ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2007 р. | № 3/597-30/434 |
Вищий господарський суду України в складі колегії
суддів: | К.В.Грейц –головуючого, С.В.Бакуліної, О.І.Глос, |
розглянувши касаційну скаргу | ПП “Ліон” |
на постанову | від 16.01.2007 |
Київського апеляційного господарського суду |
у справі господарського суду міста Києва № 3/597-30-30/434 |
за позовом | ВАТ фірма “Лісова” |
до треті особи | ПП “Ліон” 1. Київська міська рада 2. Київське міське управління земельних ресурсів 3. Деснянська районна у м. Києві рада |
про | звільнення земельної ділянки |
за участю представників: - позивача | Мироненка В.Л., Іванцова А.В. |
- відповідача | Краглевича В.В. |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2006 у справі № 3/597-30/434 (суддя Ващенко Т.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2007 (колегія суддів у складі головуючого судді Моторного О.А., суддів Кошіля В.В., Вербицької О.В.), позовні вимоги задоволені. Зобов'язано відповідача в семиденний термін з дня набрання рішенням законної сили звільнити земельну ділянку загальною площею 25 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 2 власними силами та за рахунок власних коштів, а також привести її у придатний для використання стан.
Рішення та постанова у справі мотивовані тим, що відповідач фактично користується належною позивачеві земельною ділянкою за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 2 без документів на право користування та встановлених меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Не погоджуючись з рішенням та постановою у справі, відповідач в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати, провадження у справі припинити, посилаючи на порушення судом норм ст. ст. 14, 22, 41 Конституції України, ст. 34 ГПК України, ст. 8, 114, 210 Земельного кодексу України, ст. 203 ЦК України, ст. ст. 13, 27, 33 Закону України “Про оренду землі”.
Зокрема, свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що, за його переконанням, право користування земельною ділянкою, на якій розташовано його павільйон оформлено належним чином договором № 224 від 09.04.1997 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), за яку відповідач систематично сплачує орендну плату, тому є добросовісним землекористувачем, має право на продовження договору оренди і зберігає право на земельну ділянку, в зв’язку з чим договори про надання позивачеві цієї земельної ділянки в оренду є недійсними. Крім того, суд неправомірно визначив, що відповідач займає земельну ділянку по вул. Миропільській, 2, однак, йому належить право і фактичне землекористування відбувається по вул. Миропільській, 4.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 26.09.2002 Київською міською радою прийнято рішення № 19/179 “Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею”, пунктом 25 якого Відкритому акціонерному товариству фірмі “Лісова” було затверджено проект відведення земельних ділянок для реконструкції, експлуатації та обслуговування ринку “Лісовий” на вул. Миропільській, 2 у Деснянському районі м. Києва та передано земельні ділянки загальною площею 2,75 га, в тому числі 0,82 га у короткострокову оренду на 5 років за рахунок земель міської забудови в межах червоних ліній для реконструкції, експлуатації та обслуговування ринку “Лісовий” у зв'язку з переходом права власності на майновий комплекс та площею 1,93 га у довгострокову оренду на 25 років, в т.ч. площею 1,48 га - за рахунок земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих під 04.10.71 № 1569 “Про відвід управлінню ринками міськвиконкому земельної ділянки під будівництво тимчасового відкритого ринку по пул. Миропільській в Дніпровському районі” та 0,45 га за рахунок земель міської забудови.
На підставі даного рішення 05.12.2002 між Київською міською радою та ВАТ фірмою “Лісова” були укладені: договір оренди земельної ділянки розміром 1,9233 га, розташованої по вул. Миропільській, 2 в м. Києві, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів 28.12.2002 за № 62-6-00045, строком на 25 років, та договір оренди земельної ділянки розміром 0,8258 га в межах червоних ліній, розташованої по вул. Миропільській, 2 в м. Києві, для реконструкції, експлуатації та обслуговування ринку “Лісовий”, зареєстрований в книзі записів договорів 28.12.2002 за № 62-6-00044, строком на 5 років.
Межі вказаних земельних ділянок винесені в натуру ( на місцевість) та внесені до бази даних Державного земельного кадастру під кодами (кадастровими номерами) 62023012 та 62023001 за адресою місця розташування –вул. Миропільська, 2 в м. Києві.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку або право оренди земельної ділянки виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
За визначенням частини 1 ст. 193 цього Кодексу державний земельний кадастр –це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.
Під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій встановлено, що відповідач фактично користується земельною ділянкою розміром 25 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 2, на якій розміщено його павільйон № 44, без належним чином оформлених документів та встановлених меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що підтверджується актом від 06.11.2003 Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації про перевірку дотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог земельного законодавства.
У листі Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища № 07-12349 від 07.12.2004 зазначено, що станом на 07.12.2004 в автоматизованій системі ПК “Кадастр” земельні ділянки за Приватним підприємством “Ліон” не зареєстровані; робочі адреси являються умовними і призначаються за адресами найближчих капітальних споруд, постійні адреси надаються за рішенням районної ради; щодо присвоєння поштової адреси торгівельному об'єкту, який належить ПП “Ліон” таке рішення не готувалось; у зв'язку з судовим розглядом справ щодо користування земельною ділянкою за адресою м. Київ, вул. Миропільська, 2 підтверджено, що торгівельний об'єкт № 44 дійсно знаходиться за адресою м. Київ, вул. Миропільська, 2, а не за адресою м. Київ, вул. Миропільська, 4.
Листом Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації № 04/02-4210 від 28.10.2004 підтверджено, що за адресою вул. Миропільська, 2, а не за адресою м. Київ, вул. Миропільська, 4, на території ВАТ фірми “Лісова” знаходиться павільйон ПП “Ліон” за № 44, отже, посилання скаржника на відсутність предмету спору в зв’язку з користуванням ним земельною ділянкою по вул. Миропільській, 4 не знайшли свого документального підтвердження.
Згідно Витягу з бази даних Державного земельного кадастру від 27.01.2003 ні за адресою вул. Миропільська, 2, ані за адресою вул. Миропільська, 4 Приватне підприємство “Ліон” не значиться.
Відповідно до листів Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації № 07-05/27396 від 27.08.2004 та № 07-05/28207 від 07.09.2004 земельна ділянка Приватного підприємства “Ліон” ні за адресою Миропільська, 2, ані за адресою Миропільська, 4 в автоматизованій системі ПК “Кадастр” не зареєстрована.
Відсутність в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 47,1 кв. м по вул. Миропільській, 4 свідчить про відсутність у займаної відповідачем земельної площі статусу самостійної земельної ділянки як об'єкту землекористування.
Крім того, знаходження павільйону № 44 Приватного підприємства “Ліон” на земельній ділянці, що орендується ВАТ фірмою “Лісова”, підтверджується приписом від 14.09.2004 АЕК “Київенерго”, приписом від 16.09.2004 Управління контролю за благоустроєм району Деснянської РДА м. Києва та витягом з генерального плану реконструкції ринку “Лісовий” по вул. Миропільській, 2 на 2004-2007р.р.
Рішенням Деснянської районної у місті Києві ради від 25.03.2005 № 29 “Про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та охоронних зон інженерних мереж” ПП “Ліон” зобов'язано в 3-х місячний термін звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по вул. Миропільській, 2 у м. Києві та знести самовільно збудовану будівлю - павільйон № 44 за власний рахунок. Аналогічного змісту попередження про необхідність відповідачеві негайно звільнити земельну ділянку викладено в розпорядженні голови Деснянської РДА у м. Києві № 1015 від 19.09.2005 “Про розірвання договорів оренди на земельні ділянки між Деснянською РДА в м. Києві та суб’єктами господарювання по вул. Миропільска, 2, 4”. Зазначені акти є дійсними і не оскаржені відповідачем.
На підставі наведених доказів, оцінка яких відповідає правилу ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідач, павільйон № 44 якого розміщений на земельній ділянці, наданій у користування позивачеві згідно договорів оренди від 05.12.2002, зареєстрованих 28.12.2002 за № 62-6-00044, № 62-6-00045, зобов'язаний звільнити цю земельну ділянку власними силами і за власний рахунок та привести її в належний, придатний для використання стан, оскільки у нього відсутнє право землекористування в розумінні ст. 125 Земельного кодексу України.
Посилання скаржника на договір № 224 від 09.04.1997 на право тимчасового користування землею, укладений ним з Ватутінською районною державною адміністрацією міста Києва та систематичну сплату орендної плати за землю як на підставу користування земельною ділянкою, за всіх вищезазначених обставин не приймається до уваги колегії суддів, оскільки зазначений договір укладено строком до 01.01.1999, він припинив свою дію і в подальшому не переукладався, акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), як і будь-які інші правовстановлюючі документи на цю земельну ділянку, у відповідача відсутні, а сплата орендної плати згідно з положеннями Земельного кодексу України не породжує правових наслідків щодо правомірності землекористування.
Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустились порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2007 у справі господарського суду міста Києва № 3/597-30/434 залишити без змін.
Касаційну скаргу ПП “Ліон” залишити без задоволення.
Головуючий К.Грейц
Судді С.Бакуліна
О.Глос