ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

02 квітня 2007 р.

№ 35/372

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. –головуючого,

Самусенко С.С.,

Чабана В.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги

ВАТ по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз”

на рішення

господарського суду Донецької області від 11 січня 2007 року

у справі

№ 35/372

господарського суду

Донецької області

за позовом

ВАТ по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” в особі Дзержинського управління по газопостачанню та газифікації

до	Науково-виробничого об'єднання “Інкор та Ко”

про	стягнення 85 909 грн. 18 коп.

за  участю  представників

сторін

від позивача –

Коханець Г.В.,

від відповідача –

Михайлик А.С.

В С Т А Н О В И В:

ВАТ по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” в особі Дзержинського управління по газопостачанню та газифікації звернулося до господарського суду Донецької області із позовом до Науково-виробничого об`єднання “Інкор та Ко” про стягнення 85 909 грн. 18 коп. за договором постачання природного газу №13-1-2006 Пр від 12 грудня 2005 року.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11 січня 2007 року по справі №35/372 у позові ВАТ по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” в особі Дзержинського управління по газопостачанню та газифікації відмовлено з посиланням на ст.ст. 632, 638 ЦК України.

У касаційній скарзі ВАТ по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 11 січня 2007 року у справі №35/372 та стягнути на користь ВАТ з газопостачання та газифікації “Донецькоблгаз” з Науково-виробничого об`єднання “Інкор та Ко” 85 909 грн. 18 коп. заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №13-1-2006 Пр від 12 грудня 2005 року.

Вищим господарським судом України ухвалою від 12 березня 2007 року у справі № 35/372 порушено касаційне провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального і процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання природного газу №13-1-2006 Пр від 12 грудня 2005 року, за яким постачальник (позивач) передав покупцеві (відповідачу) природний газ, надалі газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах п.1.1 Договору.

Господарським судом першої інстанції визначено, що під заборгованістю позивач розуміє і просить стягнути суму донарахованого за січень-березень 2006 року податку на додану вартість на вартість поставленого природного газу.

Господарським судом першої інстанції зроблено висновок про те, що оскільки ПДВ не було включено в ціну газу за договором та не було внесено в установленому законом порядку змін до договору, вимоги позивача до відповідача у частині донарахованого в односторонньому порядку ПДВ до ціни газу, що постачався в період за січень - березень 2006 року, є безпідставними.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що з таким висновком не можна погодитись, оскільки прийняте господарським судом оскаржуване судове рішення не ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, тому вказане рішення не відповідає положенням ст.43 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.

Вищий господарський суд України звертає увагу на те, що місцевим господарським судом не досліджено належним чином умови договору купівлі-продажу природного газу №13-1-2006 Пр від 12 грудня 2005 року, зокрема, п.5, яким сторони погодили порядок та умови проведення розрахунків, в т.ч. у разі попередньої сплати за газ та зміни ціни.

Судом не з`ясовано правову природу договорів, за якими поставлявся газ, та не вивчено і не враховано нормативні акти, що регулюють питання ціни на газ в даному випадку.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно п. 3 ч. 1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції скасовує рішення місцевого господарського суду і передає справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду слід врахувати вищенаведене, всебічно, повно і об’єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності та у відповідності до закону вирішити спір.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” задовольнити частково.

Рішення  господарського  суду   Донецької  області    від  11  січня  2007 року  у справі   № 35/372  скасувати.

Справу № 35/372 передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Головуючий суддя                                                            В. Карабань

Судді:                                                                                С. Самусенко

                                                                                                    В. Чабан