ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2009 року                                    Справа №  5/90

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Куліш Р.Ф. (доповідача),

суддів: Ясир Л.О., Білецька Л.М.  (зміна складу судової колегія здійснена на підставі розпорядження № 529  від 17.08.2009 р.)

при секретарі: Прокопець Т.В.

за участю представників сторін:

представник позивача:  в судове засідання не з’явився про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином (повідомлення –судова повістка №8790 від 27.07.09р.)

представник відповідача: Бабков М.О. , довіреність 6/11.5.2 від 09.01.2008року, представник

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства ”Кіровоградське будівельно-монтажне управління  №5” м.Кіровоград

на рішення   господарського суду Кіровоградської області    від  24.06.2009 р. у справі №  5/90

за позовом відкритого акціонерного товариства ”Кіровоградське будівельно-монтажне управління  №5” м.Кіровоград

до  відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, який  представляє  Кіровоградська філія відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк  м.Кіровоград

про  визнання недійсним кредитного договору

ВСТАНОВИВ:

          До господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою звернулось відкрите акціонерне товариство “Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5” м.Кіровоград  до відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Кіровоградської філії  відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк м.Кіровоград  про визнання недійсним з моменту укладення кредитного договору № 50.00.000011  від 15.07.2008року.

          Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.06.2009 р. у справі № 5/90 ( суддя Змеул О.А.)  в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення мотивоване тим, що волевиявлення сторін кредитного договору в момент його укладення було вільним, відповідало їхній внутрішній волі, зміст кредитного договору не суперечить Цивільному кодексу України, іншим  актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, тому підстави для  визнання кредитного  договору  недійсним відсутні.

Не погодившись з рішенням  господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось  відкрите акціонерне товариство ”Кіровоградське будівельно-монтажне управління № 5” м.Кіровоград  в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.06.2009 р. у зв’язку з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, під час розгляду справи місцевим господарським судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки , викладені в рішенні суду, не відповідають фактичним обставинам справи та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

Зокрема заявник скарги посилається на те, що  пунктом 7.4 договору визначено, що у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі внаслідок  прийняття  компетентними державними  органами України законів або  підзаконних актів, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішенням Правління  або Комітету управління активами та пасивами Банка, останній має право ініціювати зміну розміру процентної ставки  за користування кредитом. Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок  їх сплати за договором  визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений  банком в односторонньому порядку. Таким чином, господарський суд  дійшов невірного висновку про те, що зміст кредитного договору не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

17.08.09р. представником заявника скарги - Відкритого акціонерного товариства ”Кіровоградське будівельно-монтажне управління № 5” м.Кіровоград подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв’язку перебуванням представника 18.08.09р. у Вищому господарському суді України та неможливістю забезпечити явку іншого повноважного представника в судове засідання (а.с.67).

Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів  дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності  представника позивача.

Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк, який  представляє  Кіровоградська філія відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк  м.Кіровоград у відзиві на апеляційну скаргу просить  рішення  господарського суду Кіровоградської  області від 24.06.2009р. по справі № 5/90  залишити без змін, оскільки воно відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства ”Кіровоградське будівельно-монтажне управління  №5” м.Кіровоград  без задоволення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення господарського суду, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між  відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (Банк) , в особі директора  Кіровоградської  філії  відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк  Ладигіної Марини Юріївни  та відкритим акціонерним товариством ”Кіровоградське будівельно-монтажне управління  № 5”  (Позичальник) укладено  кредитний договір № 50.00.000011 від 15.07.2008р.

Пунктом 1.1 кредитного договору  передбачено надання  Банком Позичальникові грошових коштів (кредит) на таких умовах:

-          сума кредиту 1459478 грн. 55 коп .;

-          строк користування до 14.07.2011 року;

-          плата за користування кредитом 18% процентів річних;

-          одноразова  комісія за  надання кредиту –1% від суми кредиту;

-          щорічна комісія –1% від фактичної  заборгованості по кредиту  станом на 14 липня кожного року кредитування, починаючи з другого року кредитування (одноразово).

Пунктом 2.4 передбачено, що у видачі кредиту Позичальникові  може бути відмовлено з підстав, що передбачені діючим законодавством України та у випадках:

-          порушення Позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором;

-          порушення  заставодавцем (поручителем, гарантом) зобов’язань за договором, що забезпечує       виконання Позичальником зобов’язань за кредитним договором;

-          вчинення заставодавцем дій на припинення застави, що забезпечує виконання Позичальником зобов’язань за кредитним договором; відсутність забезпечення виконання зобов’язань Позичальником за кредитним договором;

-          погіршення  фінансового стану Позичальника та за наявності інших обставин, які  явно свідчать про те, що наданий кредит своєчасно не буде повернений.

Відповідно до п.5.1 Позичальник  зобов’язаний  повернути Банку отриманий  кредит та сплатити  проценти за користування кредитом в повному обсязі, в строки та у порядку , встановлений кредитним договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п.7.4   кредитного договору  передбачено, що у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі  внаслідок прийняття  компетентними  державними органами України законів або підзаконних нормативних актів, що прямо або  опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, за рішенням Правління або Комітету  управління  активами  та пасивами Банка, останній має право ініціювати зміну  розміру  процентної ставки за користування кредитом.

Банк має право на перегляд процентної  ставки  за користування кредитом кожні 6 місяців. Банк зобов’язаний повідомити  Позичальника листом  з повідомленням не пізніше ніж за 10 банківських днів до дати початку  її застосування, а також надати  для  укладення проект  відповідної додаткової угоди до кредитного договору. Десятиденний термін починає спливати з дати  відправлення Банком повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування  кредитом Позичальникові.

У випадку, якщо Позичальник згоден зі зміною плати за користування кредитом (процентів), Позичальник зобов’язаний  протягом 10 календарних днів з дня отримання повідомлення Банка, підписати додаткову угоду про внесення змін до  кредитного договору  та передати її до Банку.

У випадку якщо Позичальник не згоден з запропонованим розміром плати за користування кредитом, Позичальник зобов’язаний протягом 60 календарних днів  з дня отримання письмового  повідомлення Банка  погасити існуючу заборгованість по кредиту в повному обсязі, сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафи  та  пені в повному обсязі.

Договори про надання  кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, статті 11 Закону України ”Про захист прав споживачів” та Правил  надання  банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених  постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007р. № 168.

Зміни до кредитних договорів допускаються лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 651 Цивільного кодексу України).

Також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися  при укладенні договору , договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором ( стаття  652 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.5 Правил встановлено, що банки мають право  ініціювати зміну  процентної ставки  за кредитом лише  в разі настання події, не залежної  від  волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку.

Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв’язку з волевиявленням однієї із сторін.

Зміна процентної ставки, відповідно до статті 652 та вимог Правил, можлива лише при істотній зміні обставин, якими сторони керувались при укладенні договору.

До того ж,  набрав чинності Закон України” Про  внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору  банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку” від 12.12.2008р. № 661-V1.

Відповідно до змін, які внесені цим Законом до Цивільного кодексу України                ( стаття 10561 Цивільного кодексу України) та Закону  про банки (частина четверта статті 55 цього Закону), банкам заборонено, зокрема, збільшувати процентну ставку за користування кредитом  в односторонньому порядку.

Але як вбачається із матеріалів справи  в момент укладення спірного кредитного договору № 50.00.000011 від 15.07.2008р. вказаних змін не існувало.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

-          правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається із матеріалів справи при укладенні кредитного договору                             № 50.00.000011  від 15.07.2008року волевиявлення   сторін в момент його укладення було вільним, відповідало їхній внутрішній волі, зміст кредитного договору  не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, тому  підстави для визнання недійсним відсутні.

Отже, рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає обставинам справи та чинному законодавству і підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 203, 215, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.ст.  99, 101, 103, 105 Господарського процессального кодексу України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу  відкритого акціонерного товариства ”Кіровоградське будівельно-монтажне управління  №5” м.Кіровоград  залишити без задоволення.

Рішення   господарського суду Кіровоградської області   від  24.06.2009 р.

у справі №  5/90 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                                           Р.Ф.Куліш

Суддя                                                                                                  Л.О.Ясир

Суддя                                                                                                  Л.М.Білецька