ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.08.2009 року Справа № П18/2358-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Неклеси М.П. (доповідач)
суддів: Павловського П.П., Швеця В.В.
при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Горкуша В.В., довіреність № 59/09 від 10.06.09 р.
від відповідача: Фірсова С.В., довіреність № 20.1.3.2/6-1693 від 19.05.09 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2009р. у справі № П18/2358-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1", с. П.Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область
до відповідача: закритого акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк" м.Дніпропетровськ
про стягнення 316 205,69 грн.
ВСТАНОВИВ:
У червні 2009р. товариство з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк" основного боргу за користування приміщенням та меблями за період з 05.12.2007 р. по 26.12.2008 р. у сумі 199 124, 09 грн., стягнення 37 286,94 грн.- інфляційних, 2937, 90 грн.- відсотків, 49 053,96 грн.- пені, 15 588,00грн. - штрафу, 12214,80 грн.- витрат на збереження майна та звільнення приміщення від майна відповідача.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.09 р. (суддя Петрова В.І.) позовна заява та додані до неї документи повернуті товариству з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" без розгляду. Ухвала суду мотивована тим, що до позовної заяви не додано доказів сплати державного мита в повному розмірі.
Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду та відкрити провадження. Апеляційна скарга мотивована тим, що підстав для повернення позовної заяви без розгляду першої інстанції не було, оскільки в додатках до позовної заяви було надано копію платіжного доручення №1287 від 11.02.09 р. на загальну суму 13 557, 36 грн. та зазначено, що “Залишок державного мита у сумі 2 579,25 грн. сплачено платіжним дорученням №1287 від 11.02.09 р. відповідно до п. 40 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції від 22.04.1993 р. №15. Оригінал платіжного доручення знаходиться у позовній заяві товариства з обмеженою відповідальністю “Технополіс-1” до ЗАТ КБ “Приватбанк” про стягнення заборгованості по оплаті за товар та інформаційно-консультаційні послуги на суму 1 097 810 грн. 59 коп., яка подана до господарського суду Дніпропетровської області”.
Відзив на апеляційну скаргу відповідач не надав.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" звернулося з позовною заявою до закритого акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк" про стягнення 316 205,69 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.09 р. позовну заяву та додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі п.4 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на те, що позивачем не подано доказів сплати державного мита в розмірі 3 162, 81 грн.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не додано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Згідно п. 40 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції від 22.04.1993 р. №15 у випадку, коли по одному платіжному дорученню державне мито перераховано за кілька справ, що підлягають розгляду в даному господарському суді, доручення додається до однієї зі справ, а в інших справах робиться відмітка із зазначенням суми мита, сплаченого по даній справі, а також із зазначенням справи, в якій знаходиться платіжне доручення.
Як встановлено матеріалами справи, позовна заява містить вимоги майнового характеру, а саме стягнення суми в розмірі 316 205,69 грн.
Згідно п. “а” ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито” з послідуючими змінами, державне мито із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З цього слідує, що позивач при подачі позовної заяви повинен був сплатити державне мито в розмірі 3162 грн. 06 коп.
При подачі позовної заяви, товариство з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" сплатило державне мито в розмірі 582,81 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4582 від 11.06.2009 р., а також надало до позовної заяви копію платіжного доручення №1287 від 11.02.2009р. про сплату державного мита в розмірі 13 557,36 грн. з зазначенням в позовній заяві, що залишок державного мита в сумі 2 579,25 грн. сплачено платіжним дорученням №1287 від 11.02.09 р. Оригінал платіжного доручення знаходиться у позовній заяві товариства з обмеженою відповідальністю “Технополіс-1” до ЗАТ КБ “Приватбанк” про стягнення заборгованості по оплаті за товар та інформаційно-консультаційні послуги на суму 1 097 810 грн. 59 коп., яка подана до господарського суду Дніпропетровської області”. З наведено вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" при подачі позовної заяви сплатило державне мито в повному розмірі: 582,81грн. + 2579,25 грн. = 3162,06 грн.
Враховуючи те, що господарський суд Дніпропетровської області при вирішенні питання про прийняття позовної заяви недосконало вивчив матеріали позовної заяви та додані до неї документи, колегія суддів прийшла до висновку, що дана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення позовної заяви без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду. Отже, ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви повинна бути передана до господарського суду Дніпропетровської області.
Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.09 р. по справі № П18/23/58-09 скасувати.
Справу № П18/23/58-09 направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя М.П.Неклеса
Суддя П.П.Павловський
Суддя В.В.Швець