Справа №1-16/09

ВІЙСЬКОВИЙ  МІСЦЕВИЙ  СУД

 ОДЕСЬКОГО  ГАРНІЗОНУ

ВИРОК

Іменем України

19 березня 2009 року                                                                                                 м.  Одеса

Військовий місцевий суд Одеського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Деркачова О.В.,  при секретарі Гудз Н.В.,  за участю обвинувача - військового прокурора Белградського гарнізону підполковника юстиції Саханова А.О. та підсудного розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по звинуваченню прапорщика військової частини 2197

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с.  Удобне Білгород-Дністровського району Одеської області,  українця,  з середньо-спеціальною освітою,  одруженого,  має на утриманні дві неповнолітні дитини,  не судимого,  перебуває на військовій службі за контрактом з вересня 1993 року,  зареєстрований за адресою: Одеська обл.,  Білгород-Дністровський р-н,  с Удобне, АДРЕСА_1,  фактично проживає за адресою: Одеська обл.,  Білгород-Дністровський р-н,  с.  Старокозаче, АДРЕСА_2,  у вчиненні злочинів,  передбачених ч.1  ст.  410 та ч.3  ст. 358 КК України,

встановив:

В червні 2004 року ОСОБА_1 в м.  Хмельницькому придбав у невстановленої особи підроблений документ - диплом спеціаліста серії НОМЕР_1,  виданий 27 березня 1997 року,  та додаток до диплому,  відповідно до яких він нібито закінчив Технологічний університет Поділля м.  Хмельницький та отримав кваліфікацію «інженер-механік».

В цей же період,  з метою отримання,  шляхом обману та зловживання довірою,  більшого за розміром грошового забезпечення,  старший солдат ОСОБА_1 подав зазначені завідомо підроблені документи до кадрового органу військової частини 2197,  після чого йому за освітньо-кваліфікаційним рівнем,  в атестаційному порядку,  було присвоєно військове звання «прапорщик».

На підставі даного наказу ОСОБА_1 в період з 29 липня 2004 року по 29 грудня 2008 року було отримано грошове забезпечення,  яке в загальному перерахунку перевищило належне йому грошове забезпечення,  при умові проходження служби в аналогічному періоді у попередньому військовому званні,  на 5118, 45 грн.

Винність підсудного у вчинених діяннях підтверджується наступними доказами,  дослідженими за клопотанням прокурора,  підтриманого підсудним,  на підставі ч.3  ст. 299 КПК України при визнані недоцільним дослідження доказів стосовно інших обставин справи,  які ніким не оспорювались.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у вчинених діяннях визнав повністю,  про що дав показання,  які відповідають вищевикладеному та додатково показав,  що подаючи підроблені диплом про вищу освіту з додатком до кадрового органу він розраховував на те,  що службові особи військового командування не будуть перевіряти істинність внесених в зазначені документи дані,  що фактично і не відбувалось до кінця 2008 року.

підписів від імені голови екзаменаційної комісії та ректору,  нанесені електрофотографічним способом за допомогою електрофотографічного апарату.

Згідно довідки начальника відділу кадрів Хмельницького національного університету №1725 від 20 листопада 2008 року ОСОБА_1  у Технологічному університеті Поділля (м.  Хмельницький) не навчався.

Згідно наказу начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 29 липня 2004 року №47-ос ОСОБА_1було присвоєно військове звання «прапорщик».

Згідно довідки військової частини 2197 від 29 грудня 2008 року №11/9616 ОСОБА_1на протязі 2004 - 2008 року було надлишково сплачено грошове забезпечення в сумі 5118, 45 грн.

Оскільки ОСОБА_1 з метою неправомірного присвоєння військового звання «прапорщик» та отримання у військовій частині 2197 більшого за розміром грошового забезпечення в червні 2004 року вчинив використання завідомо підроблених документів -диплому спеціаліста серії НОМЕР_1 та додатку до даного диплому,  то суд такі вчинені підсудним дії кваліфікує за ч.3  ст. 358 КК України.

Оскільки ОСОБА_1 в період з 29 липня 2004 року по 29 грудня 2008 року заволодів шляхом обману та зловживання довірою бюджетними грошовими коштами військової частини 2197 на загальну суму 5118, 45 грн.,  то суд такі вчинені ним дії кваліфікує за ч.1  ст. 410 КК України.

При призначенні підсудному покарання,  суд визнає обставинами,  що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів його з'явлення із зізнанням,  щире каяття,  активне сприяння розкриттю злочину,  повне добровільне відшкодування заподіяної матеріальної шкоди,  а також наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Суд також враховує позитивні службові характеристики ОСОБА_1,  а також факт вчинення ним злочину вперше.

З врахуванням викладених вище обставин,  в тому числі і даних про особу підсудного,  суд вважає можливим за вчинений злочин,  передбачений ч.1  ст. 410 КК України,  призначити основне покарання нижче від найнижчої межі,  встановленої в санкції даної статті КК України,  а також замість позбавлення волі призначити службове обмеження,  в зв'язку з чим застосувати до ОСОБА_1 положення  ст.  ст. 58 та 69 КК України.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 323,  324,  КПК України,  військовий місцевий суд Одеського гарнізону

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів,  передбачених ч.3  ст. 358 та ч.1  ст. 410 КК України,  на підставі яких призначити йому покарання:

·  за ч.3  ст. 358 КК України - виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,  тобто в сумі 510 (п'ятсот десяти) грн..;

·  за ч.1  ст. 410 КК України,  із застосуванням  ст. 69 КК України,  у виді позбавлення волі на строк два роки.

У відповідності з ч.1  ст. 70 КК України за сукупністю зазначених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

У відповідності з  ст. 58 КК України замість позбавлення волі призначити ОСОБА_1покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк два роки з відрахуванням із суми його грошового забезпечення в доход держави десяти відсотків.

Строк відбуття покарання встановити з дня видання наказу начальника Білгород-Дністровського прикордонного загону та початку здійснення відрахувань з грошового забезпечення засудженого в порядку,  передбаченому  ст.  58 КК України та 47 КВК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1у виді підписки про невиїзд - скасувати.

Після набрання вироком законної сили долучені до матеріалів справи в якості речових доказів диплом серії НОМЕР_1 та додаток до нього - зберігати в матеріалах справи.

Арешт,  накладений на належний ОСОБА_1автомобіль «Hyundai Н100»,  д/н НОМЕР_1,  - скасувати.

На  вирок  сторонами  може  бути  подана апеляція  у  військовий  апеляційний  суд Військово-Морських Сил на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.