ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" серпня 2009 р. Справа № 61/128-09
вх. № 5174/4-61
Суддя господарського суду Рильова В.В.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - позивача – Кувалдін В.В., директор;
відповідача – Маринушкіна Л.В., довіреність № 08-11/3679/2-08 від 25.12.08р.;
розглянувши справу за позовом Фірма "Союз" у формі ТОВ, м. Харків
до Харківська міська рада, м. Харків
про оформлення договору оренди
ВСТАНОВИВ:
Позивач – Фірма «Союз» у формі ТОВ , звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради про зобов’язання заключити з ним договір оренди на земельну ділянку по раніше направленим документам, а також про зобов’язання відповідача пролонгувати договір оренди № 701, заключивши з позивачем договір оренди на земельну ділянку. Також позивач просив суд до прийняття рішення у справі припинити дії по справі № 37/45-09.
27.07.2009 року від позивача на адресу суду надійшла уточнена позовна заява, в якій він просив суд зобов’язати відповідача на основі п.3.2 договору № 701 заключити з Фірма «Союз» у формі ТОВ договір оренди на земельну ділянку по раніше направленим документам.
В судовому засіданні 05.08.09р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позову, а саме, просив зобов’язати відповідача на основі п.3.2 договору № 701 заключити з Фірма «Союз» у формі ТОВ договір оренди на земельну ділянку по раніше направленим документам.
Відповідно до статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити, зменшити розмір позовних вимог або відмовитись від позову.
З урахуванням вказаного, суд приймає до розгляду уточнені позовні вимоги позивача до розгляду та подальший розгляд справи ведеться з урахуванням наданих уточнень.
Представник відповідача в судовому засіданні 05.08.2009р. проти позовних вимог заперечує повністю, посилаючись на те, що відповідно до рішення господарського суду Харківської області від 30.03.09р. у справі № 37/45-09, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.09р., було встановлено факт закінчення дії договору оренди земельної ділянки за адресою : м.Харків, вул.Жовтневої Революції, ріг вул. Ак.Богомольця, а позивача зобов’язано звільнити вказану земельну ділянку. Харківською міською радою на даний час рішення щодо надання позивачу земельної ділянки в оренду за зазначеною адресою чи про продовження строку дії договору не приймалось.
Суд, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення проти позову, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 21.08.1996 року № 876 Фірмі "Союз" у формі ТОВ була надана у тимчасове користування строком на 5 років (до початку реконструкції вул. Жовтневої Революції) земельна ділянка площею 0,5522 га, розташована за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої революції (кут вул. Академіка Богомольця) для експлуатації та обслуговування автостоянки.
17.10.1996 р. між виконавчим комітетом Харківської міської ради народних депутатів та Фірмою "Союз" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю було укладено Договір № 701 на право тимчасового користування землею. Пунктом 1.1., 1.2. вказаного договору було визначено, що виконавчий комітет Харківської міської ради народних депутатів надає, а Фірма "Союз" у формі ТОВ приймає у тимчасове користування земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої Революції (кут вул. Академіка Богомольця) загальною площею 0,5522 га строком на 5 років (до початку реконструкції вул. Жовтневої Революції) для експлуатації та обслуговування автостоянки.
Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 07.03.2000 р. № 241 фірмі “Союз” було надано дозвіл на проектування, будівництво та експлуатацію тимчасового торговельного павільйону по реалізації автозапчастин на існуючій території по вул. Жовтневої Революції (кут вул. Академіка Богомольця) на період до 18.10.2001 року.(а.с.44 т.1)
Рішенням Жовтневої районної у місті Харкові ради № 72-57 від 31.10.2008 року нежитловій будівлі, яка розташована біля житлового будинку по вул. Жовтневої революції, 108, було присвоєно поштову адресу - вул. Жовтневої революції, 108а. Технічний паспорт на дану нежитлову будівлю міститься в матеріалах справи.
07.01.2001 року позивач звернувся до заступника міського голови з листом, в якому просив продовжити дію договору № 701 на підставі його пункту 3.2. на тих же умовах.
25.10.2002р. відповідач звернувся до Виконавчого комітету Харківської міської ради з проханням продовжити дію договору №701 від 17.10.1996 р. на наступний період (до реконструкції вул. Жовтневої Революції), а також просив припинити право користування частиною земельної ділянки вздовж вул. Академіка Богомольця площею біля 2,700м.кв. з передачею цієї частини до земельного фонду міста.
Рішенням XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання під 24.09.2003 р. № 178/03 було припинено фірмі "Союз" у формі ТОВ право користування земельною ділянкою площею 0,0439 га по вул. Жовтневої Революції (ріг вул. Академіка Богомольця) за його добровільною відмовою.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач неодноразово (у 2003 та 2004 роках) звертався до відповідача з листами, в яких просив продовжити строк дії договору (арк. спр. 18).
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги , вказує на те, що управлінням земельних ресурсів було виготовлено проект рішення «Про надання фірмі «Союз» у формі ТОВ в оренду земельну ділянку по вул. Жовтневої Революції (ріг вул.Академіка Богомольця)», позивачем в свою чергу розроблено проектну документацію, однак відповідач не надає відповіді на звернення позивача щодо продовження строку дії договору чи укладання нового договору. При цьому позивач надав суду лист юридичного департаменту Харківської міської ради № 4960/9-09 від 09.07.2009 року, в якому позивачу повідомлялось, що питання стосовно оформлення права користування земельною ділянкою ТОВ фірми «Союз» по вул. Жовтневої Революції (ріг вул.Академіка Богомольця) не вирішено та остаточна відповідь буде надана додатково.
Відповідно до положень статті 35 ГПК України, факти, встановленні рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при розгляді інших справ між тими ж сторонами.
В матеріалах справи міститься рішення господарського суду Харківської області від 30.03.09р. у справі № 37/45-09, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.09р., яким було встановлено факт закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки за адресою : м.Харків, вул.Жовтневої Революції, ріг вул. Ак.Богомольця, а позивача зобов’язано звільнити вказану земельну ділянку. Харківською міською радою рішення щодо надання позивачу земельної ділянки в оренду за зазначеною адресою чи про продовження строку дії договору не приймалось.
В матеріалах справи № 61/128-09 міститься проект рішення виконавчого комітету Харківської міської ради “Про надання фірмі “Союз” у формі ТОВ в оренду земельної ділянки по вул. Жовтневої Революці (ріг вул. Академіка Богомольця)”. Доказів на підтвердження прийняття Харківською міською радою рішення про передачу у власність або надання у користування (оренду) відповідачу земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої революції, площею 0,5522 га. позивачем суду не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні.
Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 05.08.2009 року надали суду усні пояснення, що питання про надання фірмі “Союз” у формі ТОВ в оренду земельної ділянки по вул. Жовтневої Революці (ріг вул. Академіка Богомольця)” на сесію харківської міської ради не виносилось і рішення з цього питання на даний час відповідачем не приймалось.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на пункт 3.2 договору оренди № 701 від 17.10.1996р., відповідно до якого він має пріоритетне право на продовження договору на новий строк шляхом подання до міськвиконкому відповідного клопотання.
Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України, визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Статтею 125 Земельного кодексу України також встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Згідно із частиною першою статті 19 Закону України „Про оренду землі” строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу частини першої статті 31 цього Закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Стаття 33 Закону України „Про оренду землі” передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Тобто цією нормою не передбачена можливість автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.
Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Приписи статті 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах , визначених Конституцією.
Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об’єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються в судовому порядку.
Відносини найму (оренди) врегульовані главою 58 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 290 Господарського кодексу України відносини, пов’язані з орендою землі як засобу виробництва, регулюються Земельним кодексом України та іншими законами.
Частиною 6 статті 93 Земельного кодексу України також передбачено, що відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються законом.
У ч.1 п.п."в" п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 року № 7, вказується, що "відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договорів оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)."
Згідно приписів ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Главою 15 Земельного кодексу України визначено два види користування землею - право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі".
Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
У відповідності по п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, окрім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Разом з тим, відповідно до пункту 34 статті 26 , пункту 2 статті 77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З матеріалів справи не вбачається та позивачем суду не надано доказів на підтвердження того, що Харківською міською радою після закінчення строку дії договору оренди № 701 (17.10.2001р) було прийнято рішення про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки або надання в оренду вказаної ділянки на новий строк.
Зважаючи на те, що необхідною умовою укладення та поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності ,є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, зобов’язання цього органу укласти або поновити договір оренди земельної ділянки за відсутності такого рішення є порушенням його виключного , передбаченого Конституцією України , права на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.
Крім того, суд зазначає, що загальний порядок укладення господарських договорів унормований статтею 181 Господарського кодексу України, за приписами якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, запропонований проект якого надається другій стороні для узгодження у двох примірниках, при цьому, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється статтею 187 Господарського кодексу України та статтею 649 Цивільного кодексу України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна з сторін ухиляється від його укладення, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов, при цьому, можливість розгляду судом цих спорів обумовлюється обов’язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акту органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, позивач мав довести суду дотримання ним вимог ст. 181 Господарського кодексу України щодо надання (надсилання) Харківській міській раді проектів договорів оренди та ухилення відповідача від укладання договору оренди земельної ділянки. Однак, такі докази позивачем суду не надані та в матеріалах справи відсутні.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги про зобов’язання Харківської міської ради на основі п.3.2 договору № 701 заключити з Фірмою «Союз» у формі ТОВ договір оренди на земельну ділянку по раніше направленим документам, необґрунтованими та недоведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 116, 124 Земельного кодексу України, статтями 759 та 792 Цивільного кодексу України, статтями 19, 31, 33 Закону України «Про оренду землі», Статтями 26 та 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Рильова В.В.
Повний текст рішення підписано 06 серпня 2009 року.
Справа № 61/128-09.