ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

29 березня 2007 р.

№ 10/177

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів :

головуючий суддя

Ходаківська І.П.

судді

Данилова Т.Б.

Савенко Г.В.

розглянувши

касаційну скаргу

Дочірнього підприємства "Житлово-побутова фірма "Поліграфіст"

на	постанову  від 03.10.2006р. Львівського апеляційного господарського суду

у справі

№  10/177 Господарського суду  Закарпатської області

за скаргою

Дочірнього підприємства "Житлово-побутова фірма "Поліграфіст"

на дії

Державної виконавчої служби в м.Ужгород

З участю представників :

від ДП"Житлово-побутова фірма "Поліграфіст" – Коновалов С.В., за  

від Державної виконавчої служби в м.Ужгород –не з’явилися

                                                   ВСТАНОВИВ :  

        Ухвалою від 13.07.2006р. по справі №10/177 господарського суду Закарпатської області  задоволено скаргу №122 від 11.05.06 дочірнього підприємства «Житлово-побутова фірма «Поліграфіст»(м. Ужгород) на дії Державної виконавчої служби в м. Ужгород про визнання неправомірними та скасування постанови ДВС у м. Ужгород від 30.01.06 про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови від 18.04.06 про відкриття   виконавчого   провадження.

       Постановою  від 03.10.2006р. Львівського апеляційного господарського суду скасовано ухвалу від 13.07.2006р. по справі №10/177 господарського суду Закарпатської  області .  Прийнято  нову ухвалу, якою  в  задоволенні скарги дочірнього підприємства «Житлово-побутова фірма «Поліграфіст»(м. Ужгород) - відмовлено.  

         Дочірнє підприємство "Житлово-побутова фірма "Поліграфіст" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову  від 03.10.2006р. Львівського апеляційного господарського суду та залишити  в силі ухвалу господарського суду Закарпатської області від 13.07.2006р. по справі №10/177.

        Відповідно до розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України від 28.03.2007р., у зв’язку з відпусткою судді Першикова Є.В.,  розгляд справи здійснюється колегією суддів у наступному складі : головуючий –Ходаківська І.П., судді –Данилова Т.Б., Савенко Г.В.

        Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

        Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у державній виконавчій службі у м. Ужгород перебувало виконавче провадження по виконанню наказу № 10/177, виданого 07.05.2001 року господарським судом Закарпатської області про стягнення з ДП ЖПФ "Поліграфіст" на користь ВАТ ЕК "Закарпаттяобленрго" суми боргу в розмірі 64440,79 грн. При виконанні даного виконавчого документа, у зв'язку з невиконанням у строк наданий для добровільного виконання, 30.01.2006 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

        Предметом спору є визнання неправомірними та скасування постанови ДВС у м. Ужгород від 30.01.06 про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови від 18.04.06 про відкриття  виконавчого  провадження щодо стягнення виконавчого збору.

       Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення —п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

       Отже,  законом  передбачено, що за невиконання рішення суду у строк встановлений для добровільного виконання на боржника покладаються стягнення у вигляді виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.  

      Стаття 46 Закону України «Про виконавче провадження», на яку посилається боржник, не суперечить вищезазначеній нормі Закону,  та  визначає розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню.

       Так, статтею 46 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується у розмірі   10 відсотків від фактично стягненої суми .

       Як вбачається з матеріалів справи, Ужгородським міським відділом ДВС,   прийнято постанову від 21.05.2001р. про відкриття  виконавчого  провадження  за заявою ВАТ ЕК "Заарпаттяобленерго"  про примусове виконання наказу №10/177 від 07.05.01р.,

        Постановою від   21.05.2001р.. Ужгородського міського відділу ДВС з метою забезпечення виконання наказу накладено арешт на майно боржника та грошові кошти.

        Для примусового виконання списання коштів з рахунків боржника  в АКБ"Правексбанк" Ужгородським міським відділом ДВС були направлені відповідні платіжні вимоги згідно Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою Правління Нацбанку України від 29.03.2001р. №135.  

        Боржником перераховані грошові кошти стягувачу зі значним  порушенням строку встановленого для добровільного  виконання рішення, що не заперечує сам боржник, тому відділом ДВС правомірно стягнуто виконавчий  у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми.

        Доводи скаржника викладені в касаційній скарзі ґрунтуються на невірному тлумаченні положень Закону України "Про виконавче провадження".

      Пунктом 7 ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому цим Законом.        

      З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що ДВС у м. Ужгороді правомірно прийнято постанову від 30.01.06 про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову від 18.04.06 про відкриття  виконавчого  провадження щодо стягнення виконавчого збору.

      Отже, оскаржувана постанова апеляційного суду про відмову у скасуванні вищезазначених постанов ДВС у м. Ужгороді  відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її  скасування не вбачається.

       Відповідно до  ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін  оголошена  вступна   та резолютивна частини постанови .          

        Керуючись, ст.ст.111-5,  111-9, 111-7, 111-11   Господарського процесуального кодексу України,   Вищий господарський суд України

                                                    ПОСТАНОВИВ :

      Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Житлово-побутова фірма "Поліграфіст" залишити без задоволення.

       Постанову від 03.10.2006р. Львівського апеляційного господарського суду у справі №  10/177 Господарського суду  Закарпатської області залишити без змін.

 

Головуючий    суддя                                                                     І.  Ходаківська            

Судді                                                                                              Т. Данилова

                                                                                                        Г. Савенко