ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 р. Справа № 804/816/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В.

при секретаріГончаровій В.Г.

за участю:

представника позивача представника відповідача Іванченко Т.О., Крапивка М.Л. Гармаш О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про часткове скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.01.2016 року надійшла на новий розгляд адміністративна справа за позовом державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС п про часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2011 року №0001048811.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству, оскільки позивач не допускав завищення суми залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за березень 2011 року, у зв'язку з чим пода ткове повідомлення-рішення, винесене за результатами перевірки, підлягає частковому скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, у судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. З наявних у матеріалах справи заперечень вбачається, що податковий орган вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України.

Заслухавши пояснення, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (код ЄДРПОУ 14308368) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт від 14.06.2011 року 1138/08-02/1-14308368, яким встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України та пп.4.1 п.4 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року №41 та зареєстрованого в Мін'юсті України 16.02.2011 року №197/18935, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за березень 2011 року на 172 575, 00 грн.; п.200.4 ст.200, п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України та пп.4.6.4 п.4.6 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року №41 та зареєстрованого в Мін'юсті України 16.02.2011 року №197/18935, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації за березень 2011 року на суму 16 962 180, 00 грн.; п.201.14 ст.201 Податкового кодексу України за лютий та березень 2011 року відсутній окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктом оподаткування, та звільнені від оподаткування згідно з розділом V Податок на додану вартість; п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України та пп.4.6.4 п.4.6 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року №41 та зареєстрованого в Мін'юсті України 16.02.2011 року №197/18935, невірно заповнено Додаток 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду до декларації з ПДВ за березень 2011 року з урахуванням уточнюючого розрахунку від 10.05.2011 року.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2011 року №0001048811, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 17 134 755 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

При цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі №13/176-10 від 16.09.2010 року за позовом ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова» на користь позивача перераховано грошові кошти від ДК «Газ України», НАК «Нафтогаз України» платіжне доручення №650 від 28.02.2011 року на суму 1 286 551,65 грн., в т.ч. сума ПДВ 177 412,77 грн.: інфляційні витрати 824 945,27 грн., в т.ч. 137 490,88, 3% річних - 239 531,31 грн., в т.ч. ПДВ - 39 921,89 грн., пеня - 196 339,07 грн., держмито - 25 500,00 грн., інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Від ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» позивачем отримано податкову накладну №1233 від 28.02.2011 року, на підставі якої податковий кредит у спірному періоді сформований у розмірі 97,2 %, тобто на суму 172 445,20 грн.

У даному випадку постачальник сплатив податок на додану вартість на індексацію та три відсотки річних. Таким чином, одержувач має повне право на податковий кредит відповідно до статті 198 Податкового кодексу.

Суд зазначає, що отримані платником суми компенсації індексу інфляції та 3 % річних, які сплачуються покупцем згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України у разі простроченого виконання ним договірних зобов'язань, повинні включатися до складу грошових зобов'язань боржника, як це визначено статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та відповідно включатися продавцем до бази оподаткування.

Отже, дата виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які формуються внаслідок претензійної роботи або за рішенням суду щодо сплати зазначених сум (у розмірі індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми) понад встановленої договірної вартості товарів (робіт, послуг), відповідатиме даті фактичної сплати цих сум.

При цьому суд не погоджується із визнанням порушенням пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України як суми компенсації індексу інфляції та 3 % річних, які сплачуються покупцем згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, як господарська операція придбання товарів для своєї діяльності, такою, що не належить до господарської діяльності, та суперечить пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, оскільки дана стаття є спеціальною для визначення бази оподаткування.

У вказаній нормі закріплено, що до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначає суму боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, що є базою оподаткування.

Щодо завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації за березень 2011 року, суд зазначає, що порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України, та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З наведеного вбачається, що прийняття рішення про повернення (виплату) суми бюджетного відшкодування або про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів є правом виключно платника податків, наданим йому положеннями статті 200 Податкового кодексу України, а не обов'язком.

При цьому в силу пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Аналізу норми пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України свідчить, що його положення регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість. Саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, Податковий кодекс України не містить.

Тобто, застосування даної норми можливо у тому випадку, коли платник має намір відшкодувати податок на додану вартість із бюджету, прийняв рішення про таке відшкодування та звернувся до податкового органу із заявою в установленому Кодексом порядку.

Враховуючи, що позивач не заявляв свого наміру на відшкодування цього податку із бюджету, відповідного рішення не приймав та не звертався до відповідача із необхідною заявою, суд погоджується з твердженням позивача про те, що відповідачем при проведенні перевірки безпідставно зроблено висновок про порушення позивачем норм Податкового кодексу.

Крім того, податковий орган не заперечує правомірність формування позивачем сум податкового кредиту та податкових зобов'язань, в результаті чого і була сформована сума від'ємного значення податку на додану вартість, також із матеріалів справи вбачається, що позивач своєчасно та правомірно задекларував вказані суми податкового кредиту, які належним чином підтверджені податковими накладними та своєчасно відображені у податкових деклараціях.

З урахуванням вказаних норм суд вважає, що позивачем правомірно було визначено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в декларації за березень 2011 року, оскільки норми податкового законодавство не містять положень, згідно з якими платник податку на додану вартість втрачає право на декларування залишку від'ємного значення податку на додану вартість до повного його погашення у разі, якщо він не скористався правом на декларування бюджетного відшкодування податку на додану вартість протягом 1095 днів.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державного підприємства «Виробниче обєднання «Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про часткове скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 30.06.2011 року №0001048811 у сумі 17 086 830, 20 грн. в частині завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за березень 2011 року на 172 445,20 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації за березень 2011 року на суму 16 914 385,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС на користь державного підприємства «Виробниче обєднання «Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова» судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок).

Повний текст постанови складено 18 квітня 2016 року.

Суддя В.В. Степаненко