Справа № 2 - 23

                                                                                                                    2009 рік

                                                Р І Ш Е Н Н Я

                                          ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

08 травня 2009  року      Кіцманський   районний   суд    Чернівецької  області                                                                                   у   складі  :    головуючого     -   судді    Олексюк  Т.І.

                       при  секретарі           -       Савчук  Л.В.

з  участю :     позивача                    -       ОСОБА_1

                       відповідача               -        ОСОБА_2

представника  відповідача             -        ОСОБА_3

третіх  осіб :ОСОБА_4, ОСОБА_7

розглянувши  у  відкритому   судовому   засіданні  у  залі  суду  м.Кіцмань   справу  за  позовом   ОСОБА_1    до   ОСОБА_2   про   поділ  майна  подружжя, -   

                                                    ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1   звернулась  до  суду  з  позовом  до ОСОБА_2  про поділ  спільно  придбаного   майна   подружжя загальною  вартістю  рухомого  та  нерухомого майна 30921 гривні  шляхом    виділенням відповідачу  всього  майна  в  натурі  та  стягнення  належній  позивачці  частки  в  грошовому  виразі.   

         Свої  вимоги  мотивує  тим,  що  з 10.06.2001  року  перебуває  з  відповідачем  у  зареєстрованому  шлюбі,  в  якому  мають  двох  дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження,  та   ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2   року народження.  Спільно  однією  сім`єю  проживали  до січня  2006  року,  після  чого  подружні  стосунки  припинили  і  вона  з  дітьми  перейшла  проживати  до  своїх  батьків.  За  час  спільного  проживання  з  відповідачем  придбали  рухоме  та  нерухоме майно :  провели  будівельно - ремонтні  роботи  в  літній  кухні,  стайні  та  стодолі, встановили  кухонну  піч, дощату  підлогу,  бетонну  підлогу  в  коридорі,  сходи  у  кухні,  бетонну  підлогу в  стодолі, дощату  підлогу  в  стайні,  піддашшя  у  кухні.  Згідно  висновку  № 106  будівельно -  технічного  дослідження   від  20.02.2006  року  спеціаліста - будівельника   кошторисна  вартість   проведених  будівельних   робіт  в  господарстві  становить 10480 гривень.   Спільно  з  відповідачем  вони  також  збудували  ще  одну  літню  кухню (дерев`яну),  колодязь  та  огорожу з  хвірткою   загальною  вартістю  цих  будівель  і  споруд 7076 гривень.         Для  майбутнього  будівництва  вони  спільно  придбали   блок  керамічний,  арматуру,  гравій,  загальною  вартістю 6680  гривень.  Спільно  придбали  також  рухоме  майно згідно  акту  опису  та  оцінки від 27.01.2006  року :  свиню  вартістю 865 гривень; 18  курей - 360 грн.,  телицю - 3000 грн., козу - 150 грн.,  м»яку  частину - 750 грн., телевізор  «Кровн» - 400 грн., холодильник - 300 грн., пральну  машину -  «Донбас» - 280 грн., радіатор масляний - 280 грн.,  електродвигун - 50 грн.,  загальною  вартістю цього  майна  6685  гривень.  Таким  чином, загальна  вартість  спільно  придбаного  майна  становить  30921  гривень,  їх  частки   повинні  складати  по 15461 гривні.  Позивачка  просить  збільшити її  частку   в  спільно  придбаному  майні, оскільки  із  нею  залишаються  малолітні  діти,  син   ОСОБА_3   часто  хворіє  і  потребує  раціонального  харчування   та  особливого  догляду;  вона  здійснює  догляд  за  дочкою   ОСОБА_4   до  досягнення  нею  3-х  річного  віку,  сама  знаходиться  на  утриманні  матері  та  вітчима,  які  мають  ще  на  утриманні    сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3   року народження.  Рішенням  Кіцманського  районного  суду  від   13  лютого  2006  року  відповідач  зобов`язаний  сплачувати  аліменти  на  утримання  дітей  та  її  утримання,  однак  нічого  не  платить. Вона  знаходиться  у  скрутному  матеріальному  становищі, тому  просить  збільшити  її  частку  у  спільному  майні на 3000 гривень  і  визначити  її  розмір - 18461 гривні,  зменшивши  частку  відповідача  до 12461  гривні.  Оскільки  розділити  в  натурі   літню  кухню на  дві  частини  неможливо,  а  також  через  складні  особисті  стосунки  із  відповідачем,   просить її  частку  виділити  в  грошовому  виразі.          

         В  судовому  засіданні  позивачка  підтримала    заявлені  вимоги  в  повному  обсязі  з  наведених   підстав,  пояснивши  також,  що  спільно з відповідачем прожили чотири з половиною роки, мають двох дітей, придбали спільне майно, вона приймала участь у  будівництві:  доглядала з дітьми, вони спільно добудовували   кухню, але при цьому підйомні крани та екскаватори не використовувались, будівельні організації не залучались,  роботи власними силами проводились відповідачем та їхніми батьками. Акт опису майна складався  сільським головою в їх присутності, відповідач його підписав і вартість майна вказували узгоджено.

         Відповідач   позову не  визнав  пояснивши,  що поділились вони з позивачкою добровільно, але акту поділу немає, позивачка забрала корову та козу.  З  актом  опису  рухомого  майна  згідний  лише  в  тому, що   вони  спільно  з  позивачкою  придбали  свиню  вартістю 865 гривень, 18 курей - 360 грн., телицю - 3000 грн., козу - 150 грн., м`яку  частину - 750 грн.,   телевізор  «Кровн» - 400 грн., холодильник - 300 грн.,   електродвигун - 50 грн.,  всього  на  загальну  суму 5875 гривень.  Їх  частки  у  спільному  майні  повинні  становити  по 2937,50 гривень.  Він  був згідний  виділити  позивачці   в  натурі  свиню,  кури  та  електродвигун  загальною  вартістю  майна 1275 гривень, а  решту   суми   в  розмірі  1662,50 гривень  він  згідний  сплатити  в  грошовому  виразі.  Будівництво завершувалось його батьками, за їх кошти, всі будівельні матеріали придбали  його батьки, вони з позивачкою коштів не мали. При будівництві ніякі крани та екскаватори, як вказує експерт, не використовувались.

       В подальшому  відповідач позову не визнав, вказуючи, що вони добровільно поділились майном, тому у 2006 році позивачка відмовилась  від позову.

       Треті особи ОСОБА_6  та ОСОБА_7 пояснили, що господарство належало їм, вони переписали  синові ОСОБА_2  Позивачка з 2001 року  була у шлюбі з їх сином, але прийшла на все готове, все робилось на їх  кошти:  піч у кухні та бетон, криницю, в стодолі бився бетон, робили сходи, літню  кухню з дошок, але кранів не було. Позивачка нічого не робила, лише доглядала за дітьми.  Електродвигун  придбала  вона.  

         Заслухавши   пояснення  сторін,  третіх  осіб,  показання  свідків   ОСОБА_8 ,   ОСОБА_9 .,   ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,   ОСОБА_12 ,   ОСОБА_13 .,  експерта ОСОБА_14 ,  дослідивши  матеріали  справи,  суд  приходить  до  висновку, що  заявлені  вимоги  підлягають частковому  задоволенню з наступних підстав.

        В  судовому  засіданні  встановлено, що  сторони  з 10.06.2001  року  до  19.01.2007 року  перебували   у  зареєстрованому  шлюбі,  в  якому  мають двох  дітей  : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження,  та   ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2   року народження, що  підтверджується  їх  поясненнями, копіями  свідоцтв  про одруження   та   розірвання шлюбу, копіями  свідоцтв  про  народження дітей.

          Встановлено, що  у  шлюбі  сторонами  придбане  майно згідно  акту  опису  та  оцінки від 27.01.2006  року:  свиня  вартістю 865 гривень; 18  курей - 360 грн.,  телиця - 3000 грн., коза - 150 грн.,  м`яка  частина - 750 грн., телевізор  «Кровн» - 400 грн., холодильник - 300 грн., пральна  машина   «Донбас» - 280 грн., радіатор масляний - 280 грн.,  електродвигун - 50 грн.,  загальною  вартістю цього  майна  6685  гривень;  а  також придбано блок керамічний - 5000 гривень, арматура - 1200 гривень, гравій - 480 гривень, загальною вартістю цих матеріалів 6680 гривень; зведено дерев`яну огорожу біля будинку, криницю, літню кухню з дошок, в кухні: піч, підлога, бетон, сходи;  бетон в стодолі та стайні, підлога, підсофіт всієї  кухні.         

        Вказаний  акт  складений в присутності відповідача ОСОБА_2  і ним підписаний, як  він сам пояснив.

         В судовому  засіданні  не знайшли   свого підтвердження  доводи  відповідача  про добровільний поділ спільного  майна.

         Свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ., ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ., ОСОБА_13 . підтверджено, що треті особи  - батьки відповідача  власними силами та коштами брали   участь  у проведенні будівельних  робіт у господарстві, де мешкали сторони по справі, під час  перебування  їх  у  шлюбі.

         Відповідно до  п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює  право приватної власності громадян  на жилий будинок»  участь  інших осіб у будівництві не створює для них права приватної власності на жилий будинок, крім випадків, коли це передбачено законом. Інші особи, що брали участь у будівництві жилого будинку (його купівлі) не на підставі угоди про створення спільної власності, яка відповідає законодавству, вправі вимагати  лише відшкодування  своїх  затрат  на будівництво (купівлю  будинку), якщо допомогу забудовнику  (покупцю)  вони   надавали не безоплатно.  Таке ж  право за цих умов  належить членам сім`ї власника житлового будинку, якщо вони брали участь  лише у будівництві підсобних   будівель  (літньої  кухні, сараю тощо) і підсобних приміщень.

         Згідно поданих відповідачем копій квитанцій та накладних на ім`я ОСОБА_2  03.09.2005 року та 05.09.2005 року придбано блок на загальну суму 6975 гривень; на ім`я ОСОБА_7  придбано дрова на суму  27,60 гривень.

         Відповідно до висновку  експерта  № 106  від 20.02.2006 року  ринкова вартість приміщення літньої кухні, колодязя та огорожі в с.Нижні Станів ці становить 7076 гривень; вартість будівельних матеріалів згідно акту опису від 27.01.2006 року - 6680 гривень; кошторисна вартість  проведених будівельних робіт - 10480 гривень.

         Експерт ОСОБА_14  вказала, що висновок зроблений нею на підставі Державних будівельних  норм, із застосуванням 12%  коефіцієнту, тобто від кошторисної вартості оцінених нею проведених робіт можна відрахувати 12%.

         Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію  виникнення права спільної  сумісної власності, тобто ні  дружина, ні  чоловік не зобов`язані доводити  наявність спільної сумісної власності  на майно, набуте у шлюбі. Не є перешкодою для набуття  права   спільної  сумісної  власності та обставина, що  один із подружжя  з поважної причини  не мав самостійного заробітку (доходу), як в даному  випадку  народження дітей та здійснення за ними догляду,  домашня  праця, що відповідає статті 10 Хартії прав сім`ї.

        Таким  чином, суд  приходить  до  висновку, що,  відповідно  до  ст.ст.60,61   Сімейного  кодексу  України  та  ст.368  ЦК  України,   спільною  сумісною  власністю  подружжя  являється рухоме  майно загальною вартістю  6685 гривень, будівельні матеріали вартістю  6680 гривень, приміщення літньої кухні, криниця та огорожа - 6226,88 гривень (7076 гривень мінус 12%), а також проведені будівельно-ремонтні роботи   9222,40 гривень (10480 гривень мінус 12%), а всього на суму   28814,28 гривень.  Частки  у  спільному  майні  подружжя  мають  бути  рівними і становитиме в  грошовому  виразі  по 14407,14 гривень.   

       Відповідачці  слід  виділити її частку в грошовому виразі на її вимогу та враховуючи, що частину літньої  кухні неможливо виділити в натурі і  все майно фактично залишилось у господарстві відповідача.

Згідно  ст. 372  ЦК  України  та  ст. 70  Сімейного  кодексу  України   у  разі  поділу  майна, що  є  об`єктом  сумісної  власності  подружжя,  частки  майна   дружини  та  чоловіка  є  рівними,  якщо  інше  не  визначено   домовленістю  між  ними  або  шлюбним  договором.   При  вирішенні  спору  про  поділ  майна  суд  може   відступити   від  засади  рівності  часток   подружжя  за  обставин, що  мають  істотне  значення, зокрема  якщо  один  із  них   не  дбав  про  матеріальне   забезпечення  сім`ї, приховав, знищив  чи  пошкодив   спільне  майно,  витрачав  його  на шкоду  інтересам  сім»ї.  За  рішенням  суду     частка  майна  дружини, чоловіка  може  бути  збільшена,  якщо  з  нею, ним  проживають діти,  а  також  непрацездатні   повнолітні   син, дочка, за  умови, що  розмір  аліментів, які  вони  одержують, недостатній  для  забезпечення  їхнього   фізичного, духовного  розвитку  та  лікування.

       Відповідно  до  ст.185 Сімейного  кодексу  України  той  з  батьків, з  кого  присуджено  стягнення  аліментів  на  дитину,  а  також  той  з  батьків,  до  кого   вимога  про  стягнення  аліментів  не  була  подана, зобов`язані  брати   участь  у  додаткових  витратах  на  дитину, що  викликані  особливими  обставинами ( хворобою  тощо).  Розмір  участі    одного  з  батьків   у  додаткових  витратах   на  дитину  в  разі  спору  визначається  за  рішенням  суду, з  урахуванням  обставин, що  мають  істотне  значення.   Додаткові  витрати  на  дитину  можуть  фінансуватись  наперед  або  покриватись після їх фактичного понесення разово, періодично  або постійно.   

        За вищенаведених вимог законодавства відсутні підстави для збільшення  частки позивачки у спільному майні.

       Свого підтвердження понесення позивачем  судових витрат на загальну суму 612 гривень не знайшло.

        Відповідно до ст.88 ЦПК  України  стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально  підтверджені  судові витрати пропорційно  до розміру задоволених вимог.

       Враховуючи  наведене,  ст.ст.60, 61, 65, 68, 69, 70, 71  Сімейного  кодексу  України,  ст.ст. 368,  372  ЦК  України,   п.4 Постанови  Пленуму  Верховного  Суду  України „Про  судову  практику  в  справах  про  визнання  угод  недійсними”, п.5  Постанови  Пленуму  Верховного Суду  України „Про  судову  практику  у  справах  за  позовами   про  захист  права  приватної  власності”,  ст.ст.10, 11, 15, 60, 88, 212, 213, 214, 215   ЦПК   України,  -

                                                    В И Р І Ш И В :

       Позов  задовольнити  частково.

       Визначити частку ОСОБА_1  у спільному майні подружжя в розмірі 14407,14 гривень, стягнувши на її користь цю частку в грошовому виразі з ОСОБА_2 , а також 174 гривень у відшкодування понесених по справі витрат.

        Рішення  набирає законної  сили  після  закінчення  строку  подання   заяви  про  апеляційне  оскарження, якщо таку  заяву  не  було   подано. При  поданні  заяви  на  апеляційне  оскарження,  але  апеляційна  скарга  не  була  подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього  строку.

       Заява  про  апеляційне  оскарження  рішення   може  бути  подана  протягом  10  днів  з  дня  його  проголошення,  а  апеляційна   скарга  -  протягом  20  днів  після  подання  заяви  про  апеляційне  оскарження  до  апеляційного суду  Чернівецької  області  через  Кіцманський  районний  суд.

       Суддя: