Справа № 1-69

                                                                                                                                 2009 рік        

                                                       В  И  Р  О  К

                                            ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

07  травня  2009 року           Кіцманський  районний суд        Чернівецької    області

у  складі :   головуючого  -    судді  Олексюк  Т.І.

                   при секретарі       -         Савчук  Л.В.

з  участю:  прокурора             -         Орлецького В.В.

розглянувши у  відкритому    судовому  засіданні  справу  про  обвинувачення     ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1   року  народження,  уродженця м. Ленінград,  мешканця АДРЕСА_1   росіянина,  громадянина  України, із середньою освітою, неодруженого,  працюючого приватним підприємцем,  військовозобов`язаного,   засудженого вироком Святошинського районного  суду  м.Київ від 31.01.2007 року за ст.286 ч.2 КК України на п`ять років позбавлення волі з випробуванням строком на три року з позбавлення права з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на три роки з випробуванням  щодо основної міри покарання строком на три роки, у  вчиненні  злочину, передбаченого  ст.389 ч.1 КК України,  -

                                       

                                                   ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  був засуджений  вироком Святошинського районного  суду  м.Київ від 31.01.2007 року за ст.286 ч.2 КК України на п`ять років позбавлення волі з випробуванням строком на три року з позбавлення права з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на три роки з випробуванням  щодо основної міри покарання строком на три роки. Постановою Кіцманського районного  суду Чернівецької  області від  13.07.2007 року звільнений  від основної  міри  покарання з випробуванням  на підставі  Закону  України «Про амністію»  від 19.04.2007  року. У грудні 2008 року працівниками  ДАІ було вилучено  у ОСОБА_1  посвідчення водія, при тому, що ОСОБА_1  14.11.2008  року  надавав неправдиві пояснення стосовно  втрати  ним у квітні 2008 року  посвідчення на право керування транспортними засобами. Окрім того, ОСОБА_1  протягом 2008 року неодноразово притягався до адміністративної відповідальності  у зв`язку з порушенням правил дорожнього руху. Таким чином, ОСОБА_1  в період з дня набрання вироком законної  сили з  16.05.2007 року до 18.12.2008 року, коли працівниками ДАІ було вилучено у нього посвідчення водія,  умисно керував транспортним засобом – автомобілем марки «МАН 25422», реєстраційний номер НОМЕР_1 , при тому, що був засуджений до додаткової міри покарання у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на три роки.

Свою  вину  у вчиненому  злочині  підсудний ОСОБА_1   визнав, розкаявся  і надав  суду  показання, що в квітні 2008 року втратив посвідчення водія, а наприкінці 2008 року йому з м. Дніпропетровськ було повернуто посвідчення, але протягом 2008 року він керував автомобілем  марки  МАН, знаючи, що позбавлений  такого права.

Окрім визнання вини самим підсудним, його вина в ухиленні від покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, зокрема від додаткового покарання у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами: змістом протоколу від 07 08.2008 року  про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 121 ч.1 КУпАП (а.с.71) та змістом постанови   від 03.10.2008  року Кіцманського районного  суду про накладення на   ОСОБА_1  адміністративного стягнення  за ст.121 ч.1 КУпАП;  змістом  виписки з реєстру  ВДАІ УМВС України в Чернівецькій області  про реєстрацію протоколу  про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_2 , складеного 29.05.2008 року   відносно   ОСОБА_1  за ст.122 ч.1 КУпАП.

Відповідно до ст. 14 Закону  України «Про амністію»  від 19.04.2007 року  особи, на яких поширюється дія цього Закону, звільненню від додаткових видів покарань не підлягають.

Оцінюючи в сукупності всі здобуті в судовому засіданні  докази, суд  приходить до висновку, що  дії ОСОБА_1   слід кваліфікувати за ст.389 ч.1 КК України, оскільки  він   ухилявся  від покарання, не пов`язаного з позбавлення волі, а саме:  позбавлення права займатись певною діяльністю (позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів), будучи засудженим  до  цього виду покарання.

Обираючи  вид та міру покарання  підсудному,  суд  враховує тяжкість вчиненого ним  злочину, його відношення  до   скоєного  діяння, його   позитивну  характеристику з місця проживання (а.с.90),   відсутність обтяжуючих його вину обставин,  і  приходить до висновку, що  необхідним і достатнім  для його   виправлення  та перевиховання буде  призначення  покарання з випробуванням.  

Керуючись ст.ст. 323, 324  КПК  України, суд -

                                           З А С У Д И В :

       Визнати ОСОБА_1    винним  у  вчиненні  злочину, передбаченого  ст.389 ч.1  КК України і  призначити  йому   покарання   у   виді  обмеження волі строком на один рік.

         На підставі  ст. ст. 75, 76  КК  України  звільнити   ОСОБА_1    від відбування призначеного покарання,  якщо  він   протягом  річного  іспитового  строку  не  вчинить  нового  злочину  та  виконає  покладені  на  нього обов`язки.

         Зобов`язати ОСОБА_1   не  виїжджати   на  постійне  проживання  за  межі  України   без  дозволу  органу  кримінально-виконавчої  системи, повідомляти  цей  орган  про  зміну  місця  проживання  та  роботи, періодично з`являтись на реєстрацію.

        Контроль  за   поведінкою  засудженого  покласти  на  орган  кримінально-виконавчої  системи  за  місцем    його   проживання.

Міру  запобіжного  заходу  засудженому ОСОБА_1   до набрання вироком  законної   сили  залишити підписку  про невиїзд.

На вирок  може  бути подана  апеляція  протягом  15 діб  з моменту  його  проголошення  до апеляційного  суду  Чернівецької  області  через  Кіцманський  районний  суд.

  Суддя: