АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/1103/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2103/16Головуючий у 1-й інстанції Заколодяжна О. А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Лобова О.А.

суддів: Акопян В.І., Гальонкіна С.А.

за участю секретаря Гнатюк О.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення  Гадяцького районного суду Полтавської області від 08 червня 2016 року у справі за позовом  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7  про усунення перешкод у користуванні власністю, виселення із житлового будинку та відшкодування моральної шкоди і зустрічною позовною заявою ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про повернення суми авансу за невиконання зобов'язань та стягнення моральної шкоди.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду із позовом про виселення із житлового будинку та відшкодування моральної шкоди, після неодноразових уточнень позовних вимог, просили ухвалити рішення, яким виселити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, та неповнолітніх ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, з житлового будинку, що знаходиться за адресою: с. Пирятинщина Гадяцького району Полтавської області вул. Шкільна, 16. Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кошти в сумі 3600 грн. з кожного за завдану матеріальну шкоду, упущену вигоду та кошти в сумі 5000 грн. з кожного за завдану моральну шкоду, завданої порушенням права власності. Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 2000 грн. з кожного за завдану моральну шкоду із за порушення домовленості. Вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог зазначали, що відповідачі незаконно вселились до спірного будинку і на їх вимогу відмовляться залишити його чим створюють перешкоди у користуванні будинком і завдають матеріальну та моральну шкоду, упущено вигоду.

У липні 2015 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про повернення суми авансу за невиконання зобов'язання та стягнення моральної шкоди, після уточнення вимог, просили суд стягнути на їх користь з ОСОБА_2 грошові кошти, передані йому в якості авансу в розмірі 1 000 доларів США, що станом на 11.11.2015 року згідно курсу НБУ становить 22 761,34 грн.,  стягнути на їх користь з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 1500 грн. з кожного та понесені ними судові витрати.

В обґрунтування зустрічного позову вказували, що домовились з позивачами за первісним позовом про купівлю у них будинку. Оскільки ОСОБА_4 не оформили свої права на спадкове майно, а саме на вищезазначений будинок, тому вони дозволили проживати у спірному будинку до часу оформлення правовстановлюючих документів і після цього збирались укласти договір купівлі-продажу вказаного будинку, при цьому їм було передано грошові кошти в розмірі 1000 доларів США. Решту коштів зобов'язались сплатити при оформленні договору купівлі-продажу будинку. Отримавши правовстановлюючі документи на вказаний будинок, ОСОБА_4 відмовились продавати їм будинок за раніше обумовленою ціною, а також відмовились повернути їм вже сплачені за будинок кошти в сумі 1000 доларів США.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 08 червня 2016 року позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково.

          Виселено ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, та неповнолітніх ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6 із житлового будинку, що знаходиться за адресою: с.Пирятинщина Гадяцького району Полтавської області вул. Шкільна, 16.

Зобов'язано Малопобиванську сільську раду Гадяцького району Полтавської області відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» надати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, та їх неповнолітнім дітям ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, у тимчасове безоплатне користування, як особам переміщеним з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції житлове приміщення, придатне для проживання.

    Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сплачений ними судовий збір в сумі 81 грн. 20 коп. з кожного.

     В іншій частині позовні вимоги  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишено без задоволення.    

Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою задоволено повністю.

Стягнуто  з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 1000 доларів США, що станом на 11.11.2015 року становило 22 761 грн..

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 1500 грн. з кожного.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, прохають скасувати рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та задоволення зустрічного позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити у повному обсязі, та відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачі стверджують, що першої інстанції не звернув увагу на докази, надані позивачами за первісним позовом, і дійшов помилкових висновків про задоволення позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та часткової відмови в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального й процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, шо рішенням Гадяцького районного суду від 23.02.2015 року за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, було визнано право власності за кожним по 1/3 частині на спадкове майно, а саме на житловий будинок та господарські будівлі, розташовані по вул. Шкільній, 16 в с.Пирятинщина Гадяцького району, яке залишилось після смерті 11.03.2013 року ОСОБА_11 Вказане рішення суду набрало законної сили 06.03.2015 року (т.1 а.с.4-5).

Згідно витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_11 зареєстрували своє право власності на вказане будинковолодіння в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під № 34723171 від 11.03.2015 року, № 34725264 від 11.03.2015 року та № 34735654 від 11.03.2015 року (т.1 а.с.6-8).

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується їх свідоцтвами про народження (т.1 а.с. 65 – 68).

Згідно довідки виконавчого комітету Малопобиванської сільської ради Гадяцького району Полтавської області № 346 від 30.06.2015 року ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_7 і проживають без реєстрації в будинку № 16 по вул. Шкільній в с. Пирятинщина (т.1 а.с.69).

Згідно розписки ОСОБА_2 отримав завдаток (часткова оплата за будинок №16 по вул.. Шкільній у с.Пирятинщина) у сумі 1 000 доларів США. Решту суми за будинок мав отримати при видачі документів на будинок (т.1 а.с.64).

Відповідно до розписки ОСОБА_6 дала завдаток в розмірі 1 000 доларів США за будинок, який перебуває в Гадяцькому районі с.Пирятинщина, по вул. Шкільній 16, та зобов'язалась виплатити залишок коштів після виготовлення документів на вказаний будинок (т.1 а.с.173).

Договір купівлі-продажу будинку між сторонами не укладений.

Задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що договір купівлі-продажу, про який сторони попередньо домовилися в усній формі, не був укладений з вини ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як власників будинку. Рішення суду у частині виселення ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, неповнолітніх ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 не оскаржується.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

За загальним правилом зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до чч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відсутність своєї вини доводить особа.

Аналіз положень ст. 614 ЦК України дає підстави для висновку про те, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов’язання, ЦК України покладає на неї обов’язок довести відсутність своєї вини.

Боржник звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов’язання.

Сторонами у справі визнається той факт, що між ними в усній формі укладена угода про купівлю-продаж будинку у майбутньому після настання певних фактів. Згідно умов цієї домовленості ОСОБА_3 дозволили проживати ОСОБА_10 у будинку, який дістався їм у спадок, отримавши від останніх авансовий платіж. Укласти у належній формі договір купівлі-продажу сторони домовилися після того, як ОСОБА_3 оформлять усі необхідні правовстановлюючі документи на будинок.

Докази мають бути належними і допустимими (ст.58,ст.59 ЦПК України), пояснення сторони у справі не є доказом у розумінні ст.184 ЦПК України.

Перевіряючи матеріали справи, колегія суддів робить висновок, що ОСОБА_4, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не надали суду достатніх, належних і допустимих доказів, окрім своїх пояснень, у підтвердження того, що вони після отримання усіх необхідних документів пропонували ОСОБА_10 укласти договір купівлі-продажу будинку, запрошували їх до нотаріуса, проте останні ухилялися від укладення угоди.

Пред’явлена ОСОБА_12, представником ОСОБА_2, світлокопія висновку за заявою ОСОБА_5О, не приймається судом апеляційної інстанції як належний і допустимий доказ, оскільки цей документ не досліджувався судом першої інстанції, представник ОСОБА_12 не зміг пояснити наявність поважних причин ненадання цього доказу суду першої інстанції. Окрім того, зі змісту вказаного висновку вбачається лише те, що ОСОБА_2 вимагали у ОСОБА_5 гроші, яких у нього не виявилося, у зв’язку з чим почали примушувати його виїхати з будинку. Будь-яких даних про те, що ОСОБА_5 відмовляється укласти договір купівлі-продажу цей документ не містить.

Відповідно до ч.2 ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Чинним законодавством громадянам України не забороняється мати іноземну валюту і розпоряджатися нею, іноземна валюта, зокрема може бути предметом договору позики.

Як вбачається зі змісту розписок (т.1 а.с.64, 173) ОСОБА_2 отримав кошти саме в іноземній валюті, що не суперечить закону.

З огляду на встановлене колегія суддів визнає, що суд першої інстанції виконав вимоги ст.212 ЦПК України та зробив правильні висновки щодо суті спору. У своєму рішенні суд першої інстанції на виконання вимог ст.214. ст.215 ЦПК України навів обґрунтований розрахунки і правильно вирішив питання судових витрат.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.303 ЦПК України колегія суддів виходить за межі доводів апеляційної скарги з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 04 травня 2016 року Малопобиванська сільська рада Гадяцького району притягнута до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог (т.2 а.с.94 – 95). Зважаючи на процесуальний статус третьої особи без самостійних вимог (ст.35 ЦПК України), суд при вирішенні спору не вправі покладати на неї певні обов’язки, оскільки до неї не пред’являються певні вимоги і до предмету доказування у справі не може входити вчинення чи вчинення цієї особою певних дій, які б порушували певні права чи інтереси сторони у справі.

За таких обставин суд першої інстанції безпідставно своїм рішенням зобов’язав третю особу без самостійних вимог вчинити певні дії, а саме забезпечити сторону у справі житлом.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції у частині покладення на Малопобиванську сільську раду Гадяцького району обов’язку забезпечити придатним для проживання житлом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, неповнолітніх ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 303, ст.307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, ст.316, ст.319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 08 червня 2016 року скасувати в частині покладення обов’язку на Малопобиванську сільську раду Гадяцького району Полтавської області відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» надати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, та їх неповнолітнім дітям ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, у тимчасове безоплатне користування, як особам переміщеним з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції житлове приміщення, придатне для проживання.

В іншій частині Гадяцького районного суду Полтавської області від 08 червня 2016 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді : В.І.Акопян

ОСОБА_13

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов