Справа № 2-404/2007 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.02.2007 року
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
при секретарі Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона зареєструвала ІНФОРМАЦІЯ_2. Від шлюбу дітей немає. Причиною подання зазначеного позову до суду послужило те, що між нею та відповідачем постійно виникають сварки, суперечки, вони не можуть знайти спільних інтересів стосовно питань подружнього життя, відповідач неодноразово застосовував до неї фізичну силу, бив її. На їх відношення впливає різність характерів, поглядів на життя. Відповідач не бажає звертатися до відділу РАГС з сумісною заявою про розірвання шлюбу. На її думку зберегти сім'ю неможливо, на примирення вона не згодна. Спільно нажите майно вони розподілять в добровільному порядку.
У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі та просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, витрати, пов'язані з розірванням шлюбу покласти на відповідача.
Відповідач в судовому засіданні позов про розірвання шлюбу не визнав, пояснивши, що на даний час між ними не врегульоване декілька питань, а саме: питання фінансового характеру, питання щодо можливого розподілу майна, придбаного за час шлюбу, у зв'язку з чим вважає, що шлюб в теперішній час розірванню не підлягає.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, відповідача, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню за наступними підставами.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що сторони одружені з ІНФОРМАЦІЯ_1, шлюб зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4).
Від шлюбу сторони дітей не мають.
Суд вважає, що збереження сім'ї неможливо, тому що сторони по справі не можуть знайти спільних інтересів стосовно питань подружнього життя, у них часто виникають сварки, скандали, вони втратили друг до друга почуття любові та поваги, на примирення не згодні.
Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо неможливості розірвання шлюбу лише з причини неврегулювання між ним та позивачкою питання фінансового характеру, питання щодо можливого розподілу майна, придбаного за час шлюбу, так як, на думку суду, вказана причина не є перешкодою для задоволення зазначеного позову, тому що, спір стосовно розподілу майна можливо вирішити в іншому цивільному проваджені.
Крім цього, суд враховує, що звернення позивачки до суду із позовом про розірвання шлюбу провадиться вдруге, так як в літку 2006 року вона вже зверталася із аналогічним позовом, а від того часу нормальні відносини у сім'ї не відновлені, та позивачка категорично наполягає на розірванні шлюбу.
2
За такими обставинами, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами розпався остаточно і не може бути збережений, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.
Суд вважає, що судові витрати у вигляді стягнення при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державного мита на користь держави необхідно стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 105, 112 Сімейного Кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1 в ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито на користь держави у розмірі 17 грн., ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
О.В.Джабурія