КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.04.2007                                                                                           № 2/87

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Григоровича О.М.

 суддів:                                          Гольцової  Л.А.

                                        Рябухи  В.І.

 при секретарі:                     Решоткіній Т.О.  

 За участю представників:

 від позивача: Петренко І.А. – представ. за дов. від 17.11.06 № 6В17/2;

відповідача: Кобилецький В.В. – представ. за дов. від 08.02.07 б/н;      

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вазамі"

 на ухвалу Господарського суду м.Києва від 28.02.2007

 у справі № 2/87 (Домнічева І.О.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Кожний про своє - 1"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вазамі"

             

                       

 про                                                  визнання недійсним договору зберігання та акту передачі майна,

 

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.07 у справі № 2/87 (суддя Домнічева І.О.) клопотання ТОВ „Кожний про своє-1” про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

          Заборонено ТОВ „Компанія „Вазамі” та іншим особам вчиняти дії, що стосуються майна, переліченого в акті передачі майна на зберігання.

          Не погоджуючись з ухвалою суду, ТОВ „Компанія „Вазамі” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати.

          Обґрунтовуючи апеляційну скаргу заявник посилається на те, що ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, оскільки господарський суд не мав права вживати заходи щодо забезпечення  майна, яке не є предметом спору.

          

          Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

          ТОВ „Кожний про своє-1” звернулось до господарського суду з позовною заявою до ТОВ „Компанія „Вазамі” про визнання недійсним договору зберігання від 07.12.01 та додатку до нього – акту передачі майна.

          В процесі розгляду справи позивач звернувся до місцевого суду з заявою в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом заборони відповідачеві та іншим особам вчиняти дії, що стосуються майна, переліченого в акті передачі майна на зберігання.

          Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський  суд  за  заявою  сторони,  прокурора  чи  його заступника, який подав позов, або з  своєї  ініціативи  має  право вжити  заходів  до  забезпечення   позову. Забезпечення   позову допускається  в  будь-якій  стадії  провадження  у  справі,  якщо невжиття  таких  заходів  може  утруднити  чи  зробити  неможливим виконання рішення господарського суду.

Частиною 1 ст. 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується:

    - накладанням арешту на майно або  грошові  суми,  що  належать відповідачеві;

    - забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

    - забороною  іншим   особам  вчиняти   дії,   що     стосуються предмета спору;

                 - зупиненням стягнення на підставі  виконавчого  документа  або іншого документа, за яким  стягнення  здійснюється  у  безспірному порядку.

          Забезпечення   позову   як   засіб  запобігання   можливим порушенням  майнових  прав  чи  охоронюваних   законом   інтересів юридичної  або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд  рішення,  ухвали,  постанови  (в подальшому - рішення) в апеляційному  або  у  касаційному  порядку.

Право вибору тих чи інших заходів  належить господарському суду, який виходить із предмету спору та конкретних обставин справи.  

Умовою  застосування  заходів  до  забезпечення  позову  є достатньо обгрунтоване припущення,  що майно, яке  є  у  відповідача  на  момент пред'явлення позову  до  нього,  може  зникнути,  зменшитись за кількістю або  погіршитись  за якістю на момент виконання рішення. При цьому в ухвалі суду про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Звертаючись з клопотанням про вжиття запобіжних заходів у зв'язку з тим, що надалі виконання судового акта буде утруднено або неможливо, необхідно довести наявність обставин, які вже на момент пред'явлення позову свідчать про загрозу можливості виконання судового акта, оскільки підтверджують відсутність у відповідача необхідних грошових коштів або майна чи виконання ним дій, направлених на відчуження майна, передачу його іншим особам чи докази можливості здійснення ним подібних дій.

Проаналізувавши матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що суд не мав припущення, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. В ухвалі суду першої інстанції не зазначено мотивовані обставини, на підставі яких клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову підлягало задоволенню.

          Отже, судом були порушені вимоги ст. 66 ГПК України щодо наявності та обґрунтованості підстав застосування заходів до забезпечення позову, які є обов'язковою умовою їх застосування.

Враховуючи викладене ухвала Господарського суду міста Києва від 28.02.07 у справі № 2/87 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Вазамі” задовольнити.  Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.02.07 у справі № 2/87 скасувати.

          2. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Кожний про своє-1” про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

          3. Матеріали справи № 2/87 направити до Господарського суду міста Києва для розгляду.

 Головуючий суддя                                                                      Григорович О.М.

 Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.

                                                                                          Рябуха  В.І.

 16.04.07 (відправлено)