КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.04.2007 № 22/288
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Розваляєвої Т.С.
суддів: Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
при секретарі: Даценко В.М.
За участю представників:
від позивача - Карчагін М. П., Карпенко І. В.,
від відповідача - Коцуба О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.02.2007
у справі № 22/288 (Шкурат А.М.)
за позовом Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)
до ВАТ "Науково-виробниче підприємство "Більшовик"
про стягнення 197366,20 грн.
ВСТАНОВИВ:
ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2007р. у справі № 22/288 провадження у справі припинено.
Позивач звернувся з апеляційною скаргою на вказану ухвалу, в якій просить її скасувати, справу направити до господарського суду першої інстанції для розгляду по суті. В обґрунтування апелянт зазначив, що спірна ухвала суду є необґрунтованою та суперечить вимогам чинного законодавства; договір № 469 від 12.07.2005р. спрямований на виникнення майнових прав та обов’язків у сторін; позивач та відповідач не знаходяться у відносинах владного підпорядкування по відношенню один до одного, а отже є юридично рівними суб’єктами правовідносин; відносини між сторонами засновані на вільному волевиявленні, а спірний договір має цивільно-правову природу.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Апеляційним господарським судом встановлено, що 24.10.2006р. Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради звернулось з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Більшовик” про стягнення 172 719 грн. 20 коп. заборгованості з врахуванням індексу інфляції та 24 647 грн. 00 коп. пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2006р. у справі № 22/288 позовна заява Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради була прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 08.12.2006р.
08.12.2006р. місцевим господарським судом було прийнято ухвалу про заміну відповідача - Відкритого акціонерного товариства “Більшовик” його правонаступником - Відкритим акціонерним товариством “Науково-виробниче підприємство “Більшовик”; розгляд справи відкладено на 16.01.2007р.
В судовому засіданні 16.01.2007р. було оголошено перерву.
ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2007р. у справі № 22/288 провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Ухвала суду мотивована тим, що даний спір не підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства, оскільки договір № 469 від 12.07.2005р., що є підставою позовних вимог, є адміністративним договором.
Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду - скасуванню повністю в зв’язку з неправильним застосуванням норм процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає розгляду в господарських судах України.
Припинення провадження у справі на підставі вказаної норми ГПК України можливе, якщо спір непідвідомчій господарському суду.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2005р. між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради та Відкритим акціонерним товариством “Більшовик” (забудовник) було укладено договір № 469, відповідно до п. п. 1.1. якого предметом договору є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв’язку із будівництвом вбудованих офісних приміщень в житловому будинку № 2а (за даними БТІ) по вул. Я. Галана у Солом’янському районі м. Києва, загальною площею 1214 кв. м.
Згідно із п. п. 2.1.2., 2.2.1., 2.2.2. вказаного договору відповідач зобов’язаний перерахувати позивачу пайовий внесок в сумі 477 200 грн. 00 коп. (без ПДВ) в термін до 30.07.2005р. на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету; позивач зобов’язаний за три дні до сплати коштів, передбачених п. 2.1.2., надати забудовнику за його зверненням розрахунок пайового внеску, скоригований на індекс інфляції; після подання забудовником документів, передбачених п. 2.1.4. щодо сплати пайового внеску в повному обсязі, надати йому довідку, оформлену відповідно до діючого порядку.
Таким чином з наведеного вбачається, що договір № 469 від 12.07.2005р. спрямований на виникнення майнових прав та обов’язків його сторін.
Особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються цивільним законодавством (ч. 1 ст. 1 ЦК України).
Згідно із ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що договір № 469 від 12.07.2005р. за своєю юридичною природою є цивільним правочином, сторони якого юридично рівні та непідпорядковані один одному.
Той факт, що нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та порядок залучення і використання пайових коштів затверджені рішенням Київської міської ради від 27.02.2003р. № 271/431, не свідчить про адміністративну природу спірного договору.
Так ст. 648 ЦК України встановлено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.
Отже факт укладення спірного договору відповідно до рішення Київської міської ради від 27.02.2003р. № 271/431 не змінює його цивільно-правову природу, а свідчить лише про відповідність даного договору вимогам ст. 648 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, передумовою звернення позивача з позовом до суду стало неналежне (на думку позивача) виконання відповідачем умов договору № 469 від 12.07.2005р. Іншими словами, предметом позову Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради до Відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Більшовик” є стягнення заборгованості за договором № 469 від 12.07.2005р., а підставою вказаного позову є власне сам договір № 469 від 12.07.2005р.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
За вказаних обставин апеляційний господарський суд вважає, що заявлений Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради віднесений до компетенції господарських судів і має вирішуватись за правилами господарського процесуального законодавства.
Місцевий господарський суду не звернув уваги на вказані вище вимоги закону, невірно визначив правову природу спірних відносин та неправомірно дійшов висновку про адміністративну юрисдикцію даного спору.
Керуючись ст.ст. 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2007р. у справі № 22/288 скасувати.
Справу передати на розгляд Господарського суду міста Києва.
Повернути Головному управлінню економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) /ідентифікаційний код 04633423; 01044 м. Київ, вул. Хрещатик, 36/ з Державного бюджету України державне мито в сумі 986 грн. 84 коп., сплачене платіжним дорученням № 64 від 15.02.2007р., залишивши вказане платіжне доручення в матеріалах справи.
Головуючий суддя Розваляєва Т.С.
Судді Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
16.04.07 (відправлено)