ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2016 р.Справа № 916/1031/16

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.

Суддів Діброви Г.І., Колоколова С.І.;          

при секретарі судового засідання Бендерук Є.О.;

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1, за довіреністю № 34 від 02.02.2016 року;

від відповідача – не з’явився;

від третьої особи 1 – не з’явився;

від третьої особи 2 – не з’явився;

від третьої особи 3 – не з’явився;

від третьої особи 4 – ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 24.06.2016 року;

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Чорноморська транспортна компанія”, м. Одеса

на ухвалу господарського суду Одеської області від 01.07.2016 року

про повернення без розгляду заяви Публічного акціонерного товариства „Чорноморська транспортна компанія”, м. Одеса про вступ третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору

у справі № 916/1031/16

за позовом Публічного акціонерного товариства „СБЕРБАНК”, м. Київ

до Приватного акціонерного товариства „ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ „ЧОРНОМОРЕЦЬ”, м. Одеса

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1)          Товариства з обмеженою відповідальністю „Блек сі ріелті груп”, м. Одеса

2)          Публічного акціонерного товариства „Ринок Малиновський”, м. Одеса

3)          Публічного акціонерного товариства „Туристично-виробнича фірма „Чорне море”, м. Одеса

4)          Публічного акціонерного товариства „Чорноморська транспортна компанія”, м. Одеса

про стягнення 40 000,00 доларів США (що еквівалентно 1 019 002,00 грн.),

ВСТАНОВИВ:

          В провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа №916/1031/16 за позовом Публічного акціонерного товариства „СБЕРБАНК” (Далі – ПАТ „Сбербанк”) до Приватного акціонерного товариства „ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ „ЧОРНОМОРЕЦЬ” (ОСОБА_3 „ФК „ЧОРНОМОРЕЦЬ”) за участю третїх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек сі ріелті груп", Публічне акціонерне товариство "Ринок Малиновський", Публічне акціонерне товариство "Туристично-виробнича фірма "Чорне море", Публічне акціонерне товариство "Чорноморська транспортна компанія" (Далі – ПАТ "Чорноморська транспортна компанія") про стягнення 40 000,00 доларів США (що еквівалентно 1 019 002,00 грн.).

           29.06.2016 року ПАТ "Чорноморська транспортна компанія" звернулось до господарського суду Одеської області з заявою про залучення його у справі №916/1031/16 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

          В даній заяві ПАТ "Чорноморська транспортна компанія" просило визнати недійсним: пункт 2.11. Додатку № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/444/ЮО від 15.07.2011 року, в редакції договору про внесення змін №12 від 30.04.2014 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 року; включення до пункту 6.6 договору про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 року, в редакції договору про внесення змін № 6 від 26.04.2013 року, зі змінами внесеними п.1.6 договору про внесення змін №12, положення про встановлення в одному розмірі змінюваної процентної ставки, а саме в розмірі збільшеному на 2 (два) процентних пункт, у разі порушення Приватним акціонерним товариством „ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ „ЧОРНОМОРЕЦЬ” пункту 2.11. Додатку № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 року, в редакції договору про внесення змін №12 від 30.04.2014 року до договору про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 року.

          Ухвалою від 01.07.2016 року господарський суд Одеської області повернув без розгляду заяву ПАТ "Чорноморська транспортна компанія" про його вступ в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору по справі № 916/1031/16 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

          Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ПАТ "Чорноморська транспортна компанія" звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду в повному обсязі, залучити його в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору по справі № 916/1031/16 та залучити його позов до спільного розгляду у даній справі.

          Скаржник вважає ухвалу такою, що винесена з порушенням норм процесуального права та зазначає, що ПАТ "Чорноморська транспортна компанія" на підставі договору поруки від 26.04.2013 року є поручителем ОСОБА_3 „ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ „ЧОРНОМОРЕЦЬ” за зобов’язаннями останнього перед ПАТ „СБЕРБАНК” за Договором про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/444/ЮО від 15.07.2011 року. Враховуючи, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, апелянт вважає, що у даній справі, в якій ПАТ „СБЕРБАНК” заявлено вимоги до ОСОБА_3 „ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ „ЧОРНОМОРЕЦЬ” про стягнення відсотків за користування кредитною лінією, він (ПАТ "Чорноморська транспортна компанія") має бути залучений в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору (а саме з позовом про визнання недійсним окремих пунктів кредитного договору).

Заявник апеляційної скарги вважає, при винесенні оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції порушено вимоги ст.ст. 26, 63 Господарського процесуального кодексу України.

           27.07.2016 року через відділ діловодства суду від представника позивача (ПАТ „СБЕРБАНК”) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити її без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

          Представник апелянта в судовому засіданні надав пояснення, в яких підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі і просив задовольнити її в повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним ним у письмовому відзиві.

Інші представники сторін в судове засідання не з’явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень. Враховуючи, що явка осіб не визнана обов’язковою, будь-які клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин відсутні, а термін розгляду апеляційної скарги на ухвали суду обмежений 15-денним строком, судова колегія вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

          Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Одеської області від 01.07.2016 року по даній справі є обґрунтованою та правомірною, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ „Сбербанк” звернувся з позовом до ОСОБА_3 „ФК „ЧОРНОМОРЕЦЬ” про стягнення частини заборгованості за відсотками, нарахованими за користування кредитною лінією за період з 03.11.2015 року по 07.11.2015 року за договором про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 року в сумі 40 000,00 доларів США, що еквівалентно 1 019 002,00 грн. станом на 18.04.2016 року.

В подальшому ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2016 року було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек сі ріелті груп", Публічне акціонерне товариство "Ринок Малиновський", Публічне акціонерне товариство "Туристично-виробнича фірма "Чорне море", Публічне акціонерне товариство "Чорноморська транспортна компанія".

29.06.2016 року ПАТ "Чорноморська транспортна компанія" звернулось до господарського суду Одеської області з заявою про залучення його у справі №916/1031/16 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в задоволенні якої було відмовлено ухвалою суду від 01.07.2016 року.

Відповідно до ст. 26 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, - це ймовірні суб'єкти спірних матеріальних правовідносин, які вступають у чужий процес із метою захисту своїх суб'єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів.

Під час розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. Під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути здійснена через подання самостійного позову.

Самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона і саме її право порушено відповідачем. Тож третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Тому третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу.

Згідно з п. 1.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. З метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, із заявою про вступ у справу, як третя особа із самостійною вимогою на предмет спору. Вступ цієї особи у справу є можливим на будь-якій стадії провадження зі справи в місцевому господарському суду, але до прийняття ним рішення. Вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам ст.ст. 54 - 57 Господарського процесуального кодексу України, а не за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду (ст. 26 Господарського процесуального кодексу України). Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі ст.ст. 61 - 63 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, дійшовши висновку про те, що у відповідній заяві не зазначено обставин, на яких ґрунтується вимога третьої особи, та/або доказів, що підтверджують ці обставини, суд повертає заяву на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. Якщо ж така третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом (наприклад, про визнання недійсним договору, тоді як первісний позов стосується стягнення заборгованості за тим же договором), позов третьої особи може бути повернуто на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.

Позов - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, звернена через суд або інший орган цивільної юрисдикції про захист порушеного, оспореного чи невизнаного права або інтересу, який здійснюється у певній, визначеній законом, процесуальній формі.

Предмет позову - це частина позову, яка складає матеріально-правову вимогу позивача до відповідача. Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов.

Так, вимогами за первісним позовом є позовні вимоги ПАТ „Сбербанк” до ОСОБА_3 „ФК „ЧОРНОМОРЕЦЬ” про стягнення частини заборгованості за відсотками, нарахованими за користування кредитною лінією, в сумі 40 000,00 доларів США (що еквівалентно 1 019 002,00 грн.) за кредитним договором.

В той час, як вимогами ПАТ "Чорноморська транспортна компанія", яке звернулося з самостійним позовом, є визнання недійсними окремих пунктів кредитного договору, стороною якого не є апелянт.

Таким чином, вимоги ПАТ „Сбербанк” та ПАТ "Чорноморська транспортна компанія" не є тотожними, а отже повинні бути предметами самостійних, незалежних одне від одного позовних проваджень.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про повернення заяви ПАТ "Чорноморська транспортна компанія" без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, судова колегія зазначає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, ухвала відповідає приписам норм процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування ухвали, оскільки спростовуються вищевикладеним.

За таких обставин, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Чорноморська транспортна компанія”, м. Одеса задоволенню не підлягає, а ухвалу господарського суду Одеської області від 01.07.2016 року у даній справі слід залишити без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101 – 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Чорноморська транспортна компанія”, м. Одеса на ухвалу господарського суду Одеської області від 01.07.2016 року по справі № 916/1031/16 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 01.07.2016 року по справі № 916/1031/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                                       Н.М. Принцевська

Судді:                                                                        Г.І. Діброва

                                                                                 ОСОБА_4