ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

06.11.2013р.                      Справа № 42/167б                     Суддя господарського суду Донецької області Гурова А.І.

          За заявою кредитора ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс» м.Київ (правонаступника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ЄВРО ЛІЗИНГ”, м. Київ)

          до боржника ОСОБА_2 акціонерного товариства “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД”, м. Донецьк

          про банкрутство

          ліквідатор арбітражний керуючий ОСОБА_3

Представники сторін:

ТОВ "Авіс Фінанс" ОСОБА_4, довіреність №б/н від 16.05.13

ДПІ у Кіровському районі м. Донецька ОСОБА_5 довіреність №2475/10/10-013-4 від 16.10.13

ПАТ "Промінвестбанк" ОСОБА_6 довіреність № 09-32/470 від 01.04.13 від 03.01.13

ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" ОСОБА_7 довіреність № 348-13 "Д" від 22.01.13

ККП Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" ОСОБА_8 довіреність №2128 від 17.05.13

ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС ОСОБА_9 довіреність №781/10/10-013 від 11.01.13

ТОВ "Регіон" ОСОБА_10 довіреність №93 від 22.10.12

Служба автомобільних доріг у Донецькій області ОСОБА_11 довіреність №01-1005 від 05.04.13

УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька ОСОБА_12 довіреність № 8261/09 від 23.07.13

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхувння від нещасних випадків а виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м. Донецька ОСОБА_13 довіреність № б/н від 28.10.13

УПФУ в Кіровському районі м. Донецька ОСОБА_14 довіреність № 31271/08 від 05.11.13

УПФУ в Артемівському районі м. Луганська ОСОБА_15 довіреність № 5044/07-13 від 23.09.13

УПФУ в Кіровському районі м. Донецька ОСОБА_16 довіреність № 31270/08 від 05.11.13

УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька ОСОБА_17 довіреність №73/09 від 03.01.13

УПФУ в кіровському районі м. Донецька ОСОБА_12 довіреність № 16173/02 від 18.07.13

ПАТ "Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Донбасшляхбуд" ОСОБА_18 довіреність №10-3 від 03.01.13

ОСОБА_19 паспорт серії ВТ № 009319, виданий Кіровським РВ у м. Донецьку ГУ ДМС України в Донецькій області 19.06.13р.

представник трудового колективу ОСОБА_20 протокол № 1 від 07.05.12р.

арбітражний керуючий ОСОБА_3

          Ухвалою від 18.11.2010р. за заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ЄВРО ЛІЗИНГ”, м. Київ, господарським судом Донецької області порушена справа про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД”, м.Донецьк, внаслідок його фінансової неспроможності, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

          Ухвалою суду від 29.11.2010р. за результатами підготовчого засідання введена процедура розпорядження майном боржника, призначений розпорядник майна – арбітражний керуючий ОСОБА_3

          Ухвалою суду від 19.09.2012р. за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредитор по справі, відсторонено голову правління ОСОБА_21 від посади керівника боржника - ВАТ “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД”, м. Донецьк, виконання обов'язків керівника боржника - ВАТ “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД”, м. Донецьк, покладено на розпорядника майна - арбітражного керуючого ОСОБА_3.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2012р. ухвалу господарського суду Донецької області від 19.09.2012р. по справі № 42/167б залишено без змін, апеляційні скарги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ЄВРО ЛІЗИНГ”, м. Київ, та ОСОБА_2 акціонерного товариства “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД”, м. Донецьк, на ухвалу господарського суду Донецької області від 19.09.2012р. по справі № 42/167б залишено без задоволення.

          Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2012р. задоволено касаційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД”, м.Донецьк: ухвалу господарського суду Донецької області від 19.09.2012р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2012р. у справі № 42/167б скасовано в частині визнання грошових вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; справу № 42/167б в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області на стадію попереднього засідання.

           17.01.2013р. матеріали справи № 42/167б про банкрутство ОСОБА_2 акціонерного товариства “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД”, м. Донецьк, повернуті до господарського суду Донецької області.

Відповідно до розподілу автоматизованої системи документообігу суду справу № 42/167б передано судді Гуровій А.І.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.05.2013р. за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів.

Постановою від 09.07.2013р. боржника - Публічне акціонерне товариство “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД”, м.Донецьк, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 09.07.2014р., ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3.

В газеті «Голос України» №132 від 19.07.2013р. опубліковано оголошення про визнання боржника - ОСОБА_2 акціонерного товариства “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД”, м.Донецьк, банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

На дату розгляду справи, набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України” “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 22.12.11р. №4212-VI.

В силу частини 3 п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону від 22 грудня 2011 року N 4212-VI, який вступив в дію 19.01.13р., положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Вказана справа порушена 18.11.2010р., постанова про визнання боржника банкрутом винесена судом 09.07.2013р

З огляду на зазначене, дана ухвала приймається судом на підставі положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону від 22 грудня 2011 року N 4212-VI (ОСОБА_10 – Закон про банкрутство).

Абзац 4 частини 8 ст.23 Закон про банкрутство поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Відповідно до абз.9 ч.1 ст.38 Закону про банкрутство, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Як вбачається з п.29 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 (зі змінами та доповненнями внесеними інформаційним листом Вищого господарського суду України від 07.08.2013 р. N 01-06/1149/2013) статтею 38 Закону передбачено наслідки визнання боржника банкрутом. Зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом у останнього не може виникати додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

Після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом заяви з грошовими вимогами, що виникли під час проведення процедур банкрутства, надсилаються кредиторами безпосередньо до господарського суду. Відповідно до Закону України "Про судовий збір" такі заяви оплачуються судовим збором.

Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів і формуються представницькі органи кредиторів.

Законом обмежено строк подання заяв поточних кредиторів двома місяцями з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Вимоги кредиторів, які у встановлений строк не звернулися до господарського суду, погашаються в шосту чергу.

У встановлений законом строк до суду з заявами звернулись:

1.          Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Кіровському районі м.Донецька на загальну суму 2808877,50грн.

           2.          ТОВ «Авіс Фінанс» м.Київ на загальну суму 1 702190,60грн.

           3.          Ясинуватська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області на суму 3331,22грн.

           4.          Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська на суму 1148406,97грн.

           5.          ТОВ «Регіон» м.Донецьк на суму 450000,00грн.          

           6.          ДПІ у Кіровському р-ні м. Донецька на суму 634092,24грн.

           7.          ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» м.Горлівка Донецька область на суму 4 607,16грн.

           8.          УПФУ у Ворошиловському районі м.Донецька на суму 239368,53грн.

           9.          Служба автомобільних доріг у Донецькій області м.Донецьк на суму 28436,20грн.

           10.          ПАТ «ОСОБА_22 комерційний промислово-інвестиційний банк» м.Київ на суму 127499,83грн.

           11.          ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецької області на суму 634092,24грн.

           12.          ДПІ в Артемівському районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області на суму 75002,45грн.

           13.          ККП Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк на суму 43145,57грн.

           14.          ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_22» м.Київ на суму 15614568,19грн.

           15.          ОСОБА_23 на суму 42514,40грн.

           16.          ОСОБА_24 на суму 15621,60грн.

           17.          ОСОБА_25 на суму 29442,95грн.

           18.          ОСОБА_19 на суму 19671,20грн.

           19.          ОСОБА_26 на суму 20000,00грн.

           20.          ОСОБА_27 на суму 20790,48грн.

           21.          ОСОБА_28 на суму 27962,00грн.

           22.          ОСОБА_20 на суму 56880,00грн.

           23.          ОСОБА_29 на суму 102462,80грн.

           24.          ОСОБА_30 на суму 62675,69грн.

09.10.2013р. на адресу суду надійшла заява ОСОБА_2 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» м.Донецьк про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 8817,80грн.

Ухвалою від 01.10.2013р. визнані поточні вимоги кредиторів ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_19, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_20, ОСОБА_29, ОСОБА_30, розгляд справи в частині вимог ТОВ “Авіс Фінанс” м.Київ, Ясинуватської ОДПІ, ДПІ у Кіровському р-ні м.Донецька, ДПІ в Артемівському районі м.Луганська, ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька, УПФУ у Ворошиловському районі м.Донецька, УПФУ в Артемівському районі м. Луганська, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Кіровському районі м.Донецька, Служба автомобільних доріг у Донецькій області м.Донецьк, ПАТ “ОСОБА_22 комерційний промислово-інвестиційний банк” м.Київ, ПАТ “ДТЕК Донецькобленерго” м.Горлівка, ТОВ “Регіон” м.Донецьк, ККП Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк та ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_22” м.Київ було відкладено на 21.10.2013р.

Ухвалою від 21.10.2013р. визнані поточні вимоги кредиторів Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області та Ясинуватської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області розгляд справи в частині вимог ТОВ “Авіс Фінанс” м.Київ, ДПІ в Артемівському районі м.Луганська, ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька, УПФУ у Ворошиловському районі м.Донецька, УПФУ в Артемівському районі м. Луганська, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Кіровському районі м.Донецька, Служба автомобільних доріг у Донецькій області м.Донецьк, ПАТ “ОСОБА_22 комерційний промислово-інвестиційний банк” м.Київ, ПАТ “ДТЕК Донецькобленерго” м.Горлівка, ТОВ “Регіон” м.Донецьк, ККП Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк та ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_22” м.Київ було відкладено на 06.11.2013р. (з урахуванням ухвали від 25.10.2013р.)

06.11.2013р. ліквідатором до суду надано реєстр вимог кредиторів станом на 01.10.2013р. у якому відображена заборгованість із заробітної плати в загальному розмірі 8695623,63грн., аліменти в розмірі 72045,80грн. та відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян в розмірі 480,10грн.

Розглянувши заяву ТОВ «Авіс Фінанс» м.Київ про визнання поточних вимог судом встановлено наступне:

За результатами попереднього засідання суду вимоги ТОВ «Авіс Фінанс» м.Київ включені до реєстру в розмірі 12516107,45грн. – грошові зобов’язання першої черги; окремо – 754139,53грн. – штрафні санкції, пеня (грошові зобов’язання шостої черги).

Як вбачається із заяви наданої до суду 06.09.2013р., поточні вимоги заявлені на підставі ст.625 Цивільного кодексу України та ст.23 Закону про банкрутство, нараховані на суму основної заборгованості 12516107,45грн. та складаються 1702190,60грн. з яких:

-           1051353,01грн. - 3 % річних за період з 01.12.2010р. по 05.09.2013р.;

-           650837,59грн. - інфляційних нарахувань за період з 01.12.2010р. по 01.07.2013р.

08.10.2013р. на адресу суду від ТОВ «Авіс Фінанс» надійшли уточнення поточних вимог відповідно до яких, заявник просить визнати вимоги на загальну суму 1641496,05грн. з яких інфляційне збільшення боргу за період з 01.12.2010р. по 01.07.2013р. становить 650837,59грн. та 3% річних від простроченої суми за період з 19.11.2010р. по 09.07.2013р. становлять 990658,46грн.

Ліквідатор вказані вимоги визнає в повному обсязі.

Суд розглядає вимоги вказаного кредитора на загальну суму 1641496,05грн. з урахуванням наданих уточнень.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України (ОСОБА_10 – ЦК України) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів було введено ухвалою господарського суду Донецької області від 18.11.2010р. на підставі вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону України від 30.06.1999р. №784-XIV.

Постановою від 09.07.2013р. боржника - Публічне акціонерне товариство “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД”, м.Донецьк, визнано банкрутом.

Оскільки на передбачені статтею 625 ЦК України проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх нарахування в період провадження справи про банкрутство (в редакції Закону України від 30.06.1999р. №784-XIV), то кредитор не позбавлений права подавати заяви з поточними вимоги щодо визнання процентів та інфляційних витрат відповідно до порядку, встановленого Законом.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок вказаних вимог, суд дійшов висновку, що вимоги обґрунтовані та підлягають визнанню в заявленому розмірі в сумі 1641496,05грн.

Щодо забезпечення заставою вимог ТОВ «Авіс Фінанс» суд зазначає наступне:

Ухвалою господарського суду Донецької області 21.05.2013р. здійснено заміну первісного кредитора у справі № 42/167б ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг», м. Київ, на нового кредитора - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс», м. Київ, за грошовими зобов’язаннями в сумі заборгованості по лізинговим платежам за Договором фінансового лізингу в розмірі 12516107,45грн. та суми пені, передбаченої Договором фінансового лізингу, за прострочення сплати Боржником лізингових платежів в розмірі 754139,53грн.

За результатами попереднього засідання суду вимоги ТОВ «Авіс Фінанс» м.Київ включені до реєстру в розмірі 12516107,45грн. – грошові зобов’язання першої черги, окремо – 754139,53грн. – штрафні санкції, пеня (грошові зобов’язання шостої черги).

20.02.2009р. між ТОВ «Євро Лізинг», м. Київ (правонаступником якого є ТОВ «Авіс Фінанс») та ПАТ “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД”, м.Донецьк було укладено договір застави майнових прав (наявний в матеріалах справи), відповідно до п.1.1 якого ПАТ “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД”, м.Донецьк, як заставодавець передає майнові права за договором підряду №2-362 від 10.10.2007р. з додатками, який був укладений між ПАТ “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД” та Службою автомобільних доріг у Донецькій області.

Відповідно до п.1.3 договору від 20.02.2009р. предметом даного договору є право вимоги оплати виконані роботи в розмірі 42294794,40грн., як ті, що належать ПАТ “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД” на дату укладання цього договору так і ті, що виникнуть в майбутньому.

Відповідно до ст.604 Цивільного кодексу України однією з підстав припинення зобов’язання є домовленість сторін.

Стаття 598 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання припиняється на підставах встановлених договором.

Пунктом 3.1 договору підряду №2-362 від 10.10.2007р., з урахуванням угоди від 28.09.2009р., встановлено строк дії даного договору до 31.12.2010р.

Відповідно ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно ч.7 ст.180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Строк дії даного договору визначений сторонами у пункті 3.1 договору підряду №2-362 від 10.10.2007р., з урахуванням угоди від 28.09.2009р., до 31.12.2010р.

Як вбачається з вищевикладеного, договір підряду №2-362 від 10.10.2007р. є таким, що припинив свою дію.

При цьому, ст.28 Закону України «Про заставу» застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

За таких обставин, оскільки предметом договору застави від 20.02.2009р. є виконання зобов’язання за договором підряду №2-362 від 10.10.2007р., строк дії якого закінчився 31.12.2010р. тому й похідне від нього зобов’язання за договором застави від 20.02.2009р. є припиненим.

Розглянувши заяву ККП Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк про визнання поточних вимог судом встановлено наступне:

За результатами попереднього засідання суду вимоги ККП Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк включені до реєстру в загальному розмірі 5215,24грн.

Поточні вимоги (з урахуванням пояснення №446/юр від 28.08.2013р. та уточнення від 26.09.2013р.) заявлені на підставі договору №79027 від 15.10.2007р., рішень, які набрали чинності по справі №9/191 та по справі №5006/44/49/2012 в загальному розмірі 43145,57грн. та складаються з:

1) 39867,75грн. - несплачені послуги з постачання теплової енергії за договором №79027 від 15.10.2007р., що підтверджується пред’явленими до сплати рахунками від 30.03.2012р., 27.04.2012р., 30.11.2012р., 28.12.2012р., 30.01.2013р., 28.02.2013р., 28.03.2013р., 26.04.2013р.;

2) 285,32грн. - державне мито та 236,00грн. інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за рішенням по справі №9/191; 1609,50грн. - судовий збір за рішенням по справі №5006/4/49/2012, що разом складають 2130,82грн.;

3) 1147,00грн. - судовий збір за звернення із заявою до суду, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №9866 від 01.08.2013р.

Ліквідатор вказані вимоги визнає в повному обсязі.

Вимоги в розмірі 285,32грн. - державне мито, 236,00грн. - інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за рішенням по справі №9/191 та 1609,50грн. - судовий збір за рішенням по справі №5006/4/49/2012 стягнуті з боржника за рішеннями суду під час ліквідаційної процедури.

Розглянувши вимоги в розмірі 39867,75грн., що є заборгованістю за послуги з постачання теплової енергії за договором №79027 від 15.10.2007р., судом встановлено наступне:

15.10.2007р. між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк та Шляхово-будівельним управлінням №31 Структурним підрозділом Відкритого акціонерного товариства „Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів Донбасшляхбуд”, м.Донецьк був укладений договір про постачання теплової енергії №79027, згідно п.п. 1.1, 1.2 якого підприємство зобов’язується поставляти теплову енергію до елеваторного вузла, вказаного власником будівлі. Абонент зобов’язується прийняти та здійснити оплату за використану теплову енергію.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами складені та підписані акти включення опалення.

Заявником були складені рахунки від 30.03.2012р., 27.04.2012р., 30.11.2012р., 28.12.2012р., 30.01.2013р., 28.02.2013р., 28.03.2013р., 26.04.2013р. (з урахуванням часткової оплати) на загальну суму 39867,75грн.

Факт отримання вищевказаних рахунків підтверджується підписом представника боржника на корінцях. Також, листом від 25.08.2013 року на адресу боржника надсилалися акти звірки взаємних розрахунків та рахунки за спожиту теплову енергію, що підтверджується супровідним листом та списком відправлених по м.Донецьку рекомендованих листів.

Пунктом 5 ч.3 ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник свої зобов’язання щодо своєчасної та повної сплати наданих послуг всупереч вимогам договору та закону не виконав, у зв’язку з чим з його боку виникла заборгованість (з урахуванням часткових оплат) у період з 30.03.2012р. по 26.04.2013р. в розмірі 39867,75грн.

Вимоги в розмірі 1 147,00грн. є витратами зі сплати судового збору, які понесені заявником в ліквідаційній процедурі та підтверджуються наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №9866 від 01.08.2013р. також підлягають визнанню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги обґрунтовані та підлягають визнанню в повному розмірі43145,57грн.

Розглянувши заяву ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» м.Горлівка Донецька область про визнання поточних вимог на загальну суму 4607,16грн. та 1147,00грн. судового збору, судом встановлено наступне:

Поточні вимоги складаються з:

-          2307,36грн. з яких: 1493,11грн. заборгованість, 31,79грн. пеня, 6,36грн. 3% річних, 776,10грн. судовий збір – заявлені на підставі рішення по справі №5006/17/111/2012 від 24.01.2013р. (заборгованість за договором №13/49 від 03.02.2003р);

-          1487,19грн. пеня – нарахована за період з 25.07.2012р. по 11.09.2012р. на заборгованість за договором №13/49 від 03.02.2003р.;

-          293,41грн. 3% річних –нараховані за період з 25.07.2012р. по 11.09.2012р. на заборгованість за договором №13/49 від 03.02.2003р. за рахунками №13/49 від 15.07.2012р. (693,86грн.), 15.08.2012р. (799,25грн.), 10.08.2012р. (113 604,00грн.);

-          519,20грн. заборгованість - за договором №61 від 28.12.2006р. за рахунком за червень 2013р., факт отримання вказаної продукції (енергоносія) підтверджений підписаним з обох сторін актом приймання-передавання за червень 2013р.;

-          1147,00грн. - судовий збір.

Ліквідатор вказані вимоги визнає частково в розмірі 1493,11грн. - згідно рішення по справі №5006/17/111/2012; 776,10грн. – судовий збір по справі №5006/17/111/2012; 519,20грн. заборгованість за договором №61 від 28.12.2006р.

Згідно з вимогами ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Одночасно, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На підставі рішення по справі №5006/17/111/2012 від 24.01.2013р. заявлені вимоги в розмірі 2307,36грн.

У зв’язку з викладеним вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» м.Горлівка Донецька область, в розмірі 2307,36грн. підтверджуються рішенням господарського суду Донецької області від 24.01.2013р. по справі №5006/17/111/2012 підлягають визнанню.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів було введено ухвалою господарського суду Донецької області від 18.11.2010р. на підставі вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону України від 30.06.1999р. №784-XIV.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) в редакції Закону України від 30.06.1999р. №784-XIV.

За таких обставин, нарахована під час дії мораторія введеного ухвалою суду від 18.11.2010р. пеня в розмірі 1487,19грн. за період з 25.07.2012р. по 11.09.2012р. на заборгованість за договором №13/49 від 03.02.2003р. є безпідставно заявленою у зв’язку з чим, визнанню не підлягає.

Оскільки на передбачені статтею 625 ЦК України проценти за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх нарахування в період провадження справи про банкрутство (в редакції Закону України від 30.06.1999р. №784-XIV), то кредитор не позбавлений права подавати додаткові заяви з поточними вимоги щодо визнання процентів відповідно до порядку, встановленого Законом.

У зв’язку з викладеним заявлені вимоги в розмірі 293,41грн. – 3% річних нараховані за період з 25.07.2012р. по 11.09.2012р. на заборгованість за договором №13/49 від 03.02.2003р. за рахунками №13/49 від 15.07.2012р. (693,86грн.), 15.08.2012р. (799,25грн.), 10.08.2012р. (113 604,00грн.) підлягають визнанню.

Щодо поточних вимог в розмірі 519,20грн. - заборгованості за активну електроенергію за договором №61 від 28.12.2006р. за рахунком за червень 2013р.

Судом встановлено наступне:

Заявник червні 2013 року належним чином виконав свої зобов’язання за Договором, постачав боржнику електроенергію, на підтвердження чого надав суду акти прийняття–передавання товарної продукції, підписані сторонами та скріплені їхніми печатками; рахунки №61 за червень 2013р., отримані уповноваженими представниками боржника.

Боржник свого обов’язку з повної та своєчасної оплати електроенергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

В результаті неналежного виконання боржником умов Договору у останнього існує заборгованість за спожиту активно електричну енергію за червень 2013року на суму 519,20грн.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні приписи містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В порушення умов Договору, вимог зазначених норм ЦК та ГК України свої зобов’язання щодо оплати спожитої активної електроенергії боржник належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Здійснений позивачем розрахунок основної заборгованості суд визнає таким, що відповідає умовам Договору, а також первинним документам, що містяться у справі.

З урахуванням викладеного суд визнає вимоги заявника про стягнення 519,20грн. за активну електроенергію за червень 2013року обґрунтованими, документально доведеними та такими.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вказані вимоги в розмірі 519,20грн. обґрунтовані та підлягають визнанню в повному обсязі.

Вимоги в розмірі 1 147,00грн. є витратами зі сплати судового збору, які понесені заявником в ліквідаційній процедурі та підтверджуються наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №2217 від 30.08.2013р.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок вимог в заявленому розмірі 5754,16грн., суд дійшов висновку, що вказані вимоги обґрунтовані та підлягають частковому визнанню в розмірі 4266,97грн. Відмовити в визнанні вимог в розмірі 1487,19грн.

Розглянувши заяву ОСОБА_2 акціонерного товариства „ОСОБА_22 комерційний промислово – інвестиційний банк” м. Київ (далі - ОСОБА_22) про визнання поточних вимог на загальну суму 127 499,83грн. судом встановлено наступне:

За результатами попереднього засідання суду вимоги ОСОБА_2 акціонерного товариства „ОСОБА_22 комерційний промислово – інвестиційний банк” м. Київ включені до реєстру в загальному розмірі 786 304,80грн.

Як встановлено судом, при розгляді конкурсних вимог Банку, враховуючи порушення Костянтинівським підприємством колективної власності „СПЕЦУБУД” м.Костянтинівна умов договору про відкриття кредитної лінії №02/1-136 від 06.05.2006р. у ОСОБА_2 акціонерного товариства „ОСОБА_22 комерційний промислово – інвестиційний банк” м. Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Костянтинівка Донецької області”, відповідно до п.п.4.1. договору застави майнових прав №02/4-139 від 10.05.2006р., виникло право вимоги на грошові кошти, що повинні бути сплачені боржником на користь Костянтинівського підприємства колективної власності „СПЕЦУБУД” м.Костянтинівна за договором субпідряду №20-с від 05.12.2006р.

У зв’язку з чим, поточні вимоги заявлені на підставі договору субпідряду №20-с від 05.12.2006р. та складаються з:

-          65263,28грн. – інфляційне збільшення боргу за період з 18.11.2010р. по 08.07.2013р. нарахованих на суму боргу 786304,80грн.;

-          62236,55грн. – 3% річних за період з 18.11.2010р. по 08.07.2013р. нарахованих на суму боргу 786304,80грн.

Ліквідатор вказані вимоги визнає в повному розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок вимог в розмірі 62236,55грн. – 3% річних за період з 18.11.2010р. по 08.07.2013р. нарахованих на суму боргу 786304,80грн, суд дійшов висновку, що вимоги обґрунтовані та підлягають визнанню в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення інфляційних витрат, суд зазначає наступне: згідно заяви про визнання поточних вимог Банком заявлено інфляційне збільшення основного боргу саме за період з 18.11.2010р. по 08.07.2013р.

Нарахування індексу інфляції згідно вищевказаної статті, оскільки заявником вказаний період з 18.11.2010р. по 08.07.2013р. відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом.

Згідно листа Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.97 N 62-97р. сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Підрахунок індексу інфляції заявлений за період з 18.11.2010р. по 08.07.2013р. передбачений не за окремі інтервали часу, а в цілому, за весь період прострочення, якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу.

Вказана правова позиція також викладена також в постановах Вищого господарського суду України від 31.07.2013р. по справі №922/874/13-г та від 05.04.2011 N 23/466.

Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці.

Таким чином, судом здійснивши перерахунок вказаних вимог, було встановлено, що при нарахуванні 65263,28грн. - інфляційних витрат за період з 18.11.2010р. по 08.07.2013р., відповідно до розрахунків, заявником було вибірково обрано період нарахування, а саме, лише ті місяці, в яких була інфляція, водночас, ті місяці, в яких була дефляція, заявником інфляційні втрати не розраховувались, проте у заяві вказаний період нарахування з 18.11.2010р. по 08.07.2013р.

У зв’язку з викладеним, судом за період з 18.11.2010р. по 08.07.2013р здійснено розрахунок інфляційних витрат, відповідно до якого вони за вказаний період складають 42409,78грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що поточні вимоги ОСОБА_2 акціонерного товариства „ОСОБА_22 комерційний промислово – інвестиційний банк” м.Київ обґрунтовані та підлягають частковому визнанню, в загальному розмірі 104646,33грн. з яких: 62236,55грн. 3% річних за період з 18.11.2010р. по 08.07.2013р. та 42409,78рн. інфляційних витрат за період з 18.11.2010р. по 08.07.2013р.

В решті вимог в розмірі 22853,50грн., які складаються з інфляційного збільшення боргу відмовити.

Розглянувши заяву Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька про визнання поточних вимог на загальну суму 239368,53грн. судом встановлено наступне:

За результатами попереднього засідання суду вимоги Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька включені до реєстру в загальному розмірі 36208,56грн.

Поточні вимоги складаються з:

- 141994,07грн. – заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- 43648,51грн. - заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- 53725,95грн. - заборгованість по фінансовим санкціям зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на підставі рішень про застосування санкцій від 25.07.2013р.

В судовому засіданні 06.11.2013р. представником УПФУ у Ворошиловському р-ні надано розрахунок вимог та повідомлено, що відповідно до розрахунку станом на 09.07.2013р. поточні вимоги зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування становлять 136531,82грн.

Суд розглядає вимоги заявника з урахуванням зменшення відповідно до розрахунку станом на 09.07.2013р.

Ліквідатор вказані вимоги визнає частково в розмірі заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів було введено ухвалою господарського суду Донецької області від 18.11.2010р. на підставі вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону України від 30.06.1999р. №784-XIV.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) в редакції Закону України від 30.06.1999р. №784-XIV (ч.4 статті 12).

Враховуючи зазначене, вимоги в розмірі 53725,95грн., що складаються із заборгованості по фінансовим санкціям зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на підставі рішень про застосування санкцій від 25.07.2013р. визнанню не підлягають, у зв’язку з тим, що вони були нараховані в порушення вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону України від 30.06.1999р. №784-XIV.

Відповідно абз. 3 п. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4112-VІ) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Відповідно абз. 8 п. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4112-УІ) вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вказані вимоги обґрунтовані та підлягають визнанню частково в загальному розмірі 180180,33грн. з яких: 136531,82грн. – заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, 43648,51грн. - заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з грудня 2010р. по вересень 2011р.

Відмовити у визнанні вимог із заборгованості по фінансовим санкціям зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на підставі рішень про застосування санкцій від 25.07.2013р.в розмірі 53725,95грн.

Розглянувши заяву Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська про визнання поточних вимог на загальну суму 1148406,97грн. судом встановлено наступне:

За результатами попереднього засідання суду вимоги Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська включені до реєстру в загальному розмірі 425560,34грн.

Поточні вимоги станом на 09.07.2013р. складаються з:

- 871586,10грн. – заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- 276820,87грн. – витрати по відшкодування виплачених пенсій за списками №2.

Ліквідатор вказані вимоги визнає частково в розмірі 268709,78грн. – витрати по відшкодування виплачених пенсій за списками №2. за період з 23.12.2010р. по 25.06.2013р. та 871586,10грн. – заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Наявність заборгованості боржника перед кредитором підтверджується документами, які містяться в матеріалах справи, а саме: повідомленнями про фактичну витрату та доставку пенсій, картками особового рахунку платника єдиного внеску звітами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська станом на 09.07.2013р. обґрунтовані в повному обсязі в розмірі 1148 406,97грн. та складаються з: 871 586,10грн. заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та 276 820,87грн. витрати по відшкодування виплачених пенсій за списками №2 та підлягають визнанню в заявленому розмірі.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Регіон» м.Донецьк про визнання поточних вимог на загальну суму 450 000,00грн. судом встановлено наступне:

За результатами попереднього засідання суду відмовлено у визнані вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Регіон» м. Донецьк в загальному розмірі 450 000,00грн.

Поточні вимоги заявлені на підставі рішення господарського суду Донецької області по справі №5006/41/116пд/2012 від 27.12.2012р. про визнання недійсним договору позики грошових коштів №0608з від 12.06.2008р.

Ліквідатор вказані вимоги не визнає в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 12.06.2008р. між вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Регіон» м.Донецьк та ОСОБА_2 акціонерним товариством “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД”, м.Донецьк був укладений договір позики грошових коштів №0608з.

Відповідно до умов даного договору зі змінами та доповненнями ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Регіон» м.Донецьк надало грошові кошти в сумі 450 000,00грн. ОСОБА_2 акціонерному товариству “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД”, м.Донецьк. Згідно п. 1 зазначеного договору, сторони домовились, що даний договір слід розуміти як поворотну фінансову допомогу.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі №5006/41/116пд/2012 від 27.12.2012р. визнано недійсним договір позики грошових коштів №0608з від 12.06.2008р. з усіма змінами та доповненнями.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Регіон» м. Донецьк просить визнати поточними кредиторські вимоги в сумі 450 000,00 грн., які на думку заявника випливають з положень ст. 216 ЦК щодо реституції у зв’язку з визнанням недійсним договору позики грошових коштів №0608з від 12.06.2008р.

В силу ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Згідно абз. 7 ст.1 вказаного Закону кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ч.5 ст.216 ЦК вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Пункт 2.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» містить положення, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і, з урахуванням припису частини першої статті 58 ГПК, бути об'єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе). У разі задоволення позову господарський суд у резолютивній частині рішення зазначає про визнання правочину недійсним (у тому числі й на майбутнє) і одночасно може зазначити про застосування передбачених законом наслідків, вказавши, зокрема, розмір сум, що підлягають стягненню, та/або найменування майна, що піддягає передачі, і місце його знаходження (пункт 4 частини першої статті 84 ГПК), а за необхідності й строк виконання певних дій (абзац другий частини другої цієї статті ГПК).

На питання чи є обов'язковим застосування наслідків недійсності правочину при вирішенні спору про визнання недійсним правочину чи іншого спору без пред'явлення позивачем вимоги про застосування таких наслідків, з огляду на редакцію статті 216 ЦК України відповідає п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. N 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»

Пункт 17 зазначеного Інформаційного листа передбачає, що згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК України суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Отже, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину судом за відсутності відповідної позовної вимоги заінтересованої сторони сформульовано в даній нормі як право, а не обов'язок суду. Згідно з пунктом 2 статті 83 ГПК України господарський суд також може вийти за межі позовних вимог і застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину, якщо про це є клопотання заінтересованої сторони. Наслідки недійсності правочину залежать від того, які саме дії були здійснені сторонами на виконання такого правочину. Тому суд, приймаючи рішення про застосування наслідків недійсності правочину, повинен повно і всебічно з'ясувати обставини, що мають значення для застосування таких наслідків, та неухильно дотримуватись положень статті 43 ГПК України щодо створення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення таких фактичних обставин справи на засадах змагальності сторін.

Тобто питання щодо застосування наслідків недійсності правочину є предметом позовного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи при вирішенні спору про визнання правочину недійсним в межах провадження по справі №5006/41/116пд/2012, рішення у якій прийнято господарським судом Донецької області 27.12.2012р., питання щодо застосування наслідків недійсності правочину не вирішувалось.

На підставі положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в процедурі банкрутства при розгляді заяв з грошовими вимогами до боржника господарський суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів поданими документами.

Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України викладеній у постанові від 05.11.03. по справі № 14-08/2820.

За загальним правилом, визначеним ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона належними засобами доказування повинна довести підстави своїх вимог.

Отже, виходячи з системного аналізу положень законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчить про цивільно–правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

До заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Регіон» м. Донецьк про визнання поточних кредиторських вимог в сумі 450 000,00 грн., не додано доказів виникнення грошових вимог у ОСОБА_2 акціонерного товариства “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД”, м. Донецьк у зв’язку з прийняттям судового рішення щодо застосування реституції через визнання недійсним договору позики грошових коштів №0608з від 12.06.2008р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Регіон» м. Донецьк про визнання поточних кредиторських вимог в сумі 450 000,00грн. не підлягають визнанню.

Розглянувши заяву Служби автомобільних доріг у Донецькій області про визнання поточних вимог на загальну суму 28436,20грн. судом встановлено наступне:

Поточні вимоги в розмірі 28436,20грн. складаються з: 27289,20грн. – які на думку заявника є незаконно перерахованою сумою та заявлені на підставі положень ст.1212 Цивільного кодексу України та 1147,00грн. – судовий збір.

Ліквідатор вказані вимоги не визнає в повному обсязі.

В обґрунтування кредиторських вимог в розмірі 27289,20грн. Служба автомобільних доріг у Донецькій області посилається на акт №06-15-10/080 ревізії фінансово – господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Донецькій області за період з 01.01.2008р. по 01.04.2010р., складений Контрольно – ревізійним управлінням в Донецькій області від 16.07.10, яким встановлено завищення вартості виконаних робіт боржником в сумі 27289,20грн.

На думку заявника - Служби автомобільних доріг у Донецькій області, заявлені вимоги виникли внаслідок безпідставного набуття та зберігання коштів в зазначеному вище розмірі з посиланням на ст.1212 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.837, ч.1 ст.843, ч.1 ст.844, ч.2 ст.845 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, між заявником та боржником було укладеного договори підряду №25-412 від 28.11.2007р., та №2-362 від 10.10.2007р., згідно вимог яких замовник - Служба автомобільних доріг у Донецькій області доручає, а підрядчик - Відкрите акціонерне товариство „Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів „ДОНБАСШЛЯХБУД” м.Донецьк виконує роботу з поточного ремонту автомобільної дороги комунальної власності, здає об’єкт в експлуатацію замовникові, усуває дефекти, що виникли в межах гарантійних термінів експлуатації об’єкта через неякісне виконання робіт (п.1.1).

Вартість робіт становить 67 982 709,60грн з врахуванням ПДВ. – договір №2-412 та 64 104 363,60грн. – договір №2-362 (п.2.1 договорів).

Відповідно до п. 4.2 договору оплата виконаних робіт здійснюється Замовником у безготівковій формі, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Підрядника коштів на протязі 15 днів після підписання акту виконаних робіт і на підставі і довідки КБ-3 при наявності коштів на бюджетних рахунках.

Заявник, як на підставу своїх вимог посилається на акт №06-15-10/080 ревізії фінансово – господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Донецькій області за період з 01.01.08 по 01.04.10, складений Контрольно – ревізійним управлінням в Донецькій області від 16.07.10, яким встановлено завищення вартості виконаних робіт боржником на суму 27 289,20грн. та на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.02.2012р., якою було зобов’язано Службу автомобільних доріг виконати не вчинені дії, а зокрема відобразити в обліку дебіторську заборгованість за невиконані роботи, провести претензійно-позовну роботу з підрядними організаціями щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів або виконання робіт, а в іншому випадку стягнути з осіб винних у проведенні зайвих витрат на загальну суму 27 289,20грн.

Відповідно до вимог діючого законодавства України акти перевірок, що здійснюються КРУ, можуть використовуватися тільки для обґрунтування вимог відповідного контролюючого органу, за умови прийняття за ними рішення про застосування фінансових санкцій.

Довідка контрольно-ревізійного управління чи акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

У даному випадку правовідносини між заявником та боржником виникли на підставі договорів підряду, у якому сторони вільно на власний розсуд визначили обсяг робіт, що підлягають виконанню, та їх вартість.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника (ч. 3 ст.853 ЦК України).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1/ набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2/ відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки між сторонами у справі, яка переглядається, було укладено договори підряду №25-412 від 28.11.2007р., та №2-362 від 10.10.2007р., а грошові вимоги до боржника ОСОБА_2 акціонерного товариства “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД”, м. Донецьк, які Служба автомобільних доріг у Донецькій області просить визнати, отримано останнім як оплату виконаних за договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Виявлені ревізією порушення не впливають на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати.

Зазначена позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 22.01.2013р. по справі 5006/18/13/2012.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги Служби автомобільних доріг у Донецькій області про визнання поточних вимог на загальну суму 28 436,20грн., які складаються з: 27 289,20грн. заборгованості та судовий збір - 1147,00грн. не підлягають визнанню.

Розглянувши заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Кіровському районі м.Донецька про визнання поточних вимог на загальну суму 2808877,50грн. судом встановлено наступне:

Поточні вимоги складаються з:

- 58803,14грн. – заборгованість зі сплати страхових внесків за 3 квартал 2012року.

- 2750074,36грн. – сума капіталізованих майбутніх платежів (з урахуванням заяви №07/01-15/2036 від 23.09.2013р.).

Ліквідатор вказані вимоги визнає в повному обсязі.

Згідно з приписами ч.2 ст. 31 Закону про банкрутство у межах ліквідаційної процедури у другу чергу задовольняються, в тому числі вимоги, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Такий Порядок визначений Постановою КМУ від 06.05.2000р. відповідно до п.1 якого здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян.

Окрім того, згідно ч. 2 ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, в тому числі капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників.

Із змісту вказаних норм вбачається що підставою для нарахування та заявлення вимог по стягненню капіталізованих платежів у межах провадження у справі про банкрутство є факт визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

За цих обставин, вказані вимоги в розмірі 2750074,36грн. (сума капіталізованих майбутніх платежів) заявлені відповідно до вимог Закону про банкрутство обґрунтовані та підлягають визнанню.

Вказані вимоги підтверджуються наявними в матеріалах справи документами щодо розрахунку капіталізації платежів для виплати потерпілим на виробництві, а саме актами, довідками, виписками з акту огляду МСЕК.

          Вимоги в частині страхових внесків в сумі 58803,14грн. виникли під час справи про банкрутство та нараховані згідно звітності боржника станом на 3 квартал 2012р., тому є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають визнанню.

Розглянувши заяву Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області про визнання поточних вимог на загальну суму 75002,45грн. судом встановлено наступне:

Поточні вимоги складаються з

-           74868,21грн. – земельний податок з юридичних осіб;

-           13,64грн. – надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах;

-           120,30грн. – збір за спеціальне користування води.

          Ліквідатор дані вимоги визнає в повному обсязі.

          Відповідно до ст.16 Податкового кодексу України одним з обов’язків платників є внесення до бюджету у встановлений законом термін обов’язкових платежів та зборів.

          Вказана заборгованість складається із земельного податку, екологічного податку та збору за спеціальне користування води.

          Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 16.1.3, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Наявність заборгованості боржника перед кредитором підтверджується документами, які містяться в матеріалах справи, а саме деклараціями, картками особового рахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області обґрунтовані та підлягають визнанню в повному обсязі в розмірі 75002,45грн.

          Розглянувши заяву Державної податковї інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області про визнання поточних вимог на загальну суму 634092,24грн. з яких: 613250,24грн. – недоїмка, 20842,00грн. – пеня, судом встановлено наступне:

          Поточні вимоги складаються з

-           103941,42грн. – податок на додану вартість, з яких пеня – 20452,42грн.;

-           530150,82грн. – орендна плата за землю, з яких пеня – 389,58грн.;

          Ліквідатор вказані вимоги визнає частково в розмірі 534121,18грн.

          Наявність заборгованості на думку заявника підтверджується документами, які містяться в матеріалах справи, а саме податковими деклараціями, картками особового рахунку.

          При цьому суд враховує наступне: мораторій на задоволення вимог кредиторів було введено ухвалою господарського суду Донецької області від 18.11.2010р. на підставі вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону України від 30.06.1999р. №784-XIV.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) в редакції Закону України від 30.06.1999р. №784-XIV (ч.4 статті 12).

Враховуючи зазначене, вимоги в розмірі 20842,00грн. - пеня визнанню не підлягають, у зв’язку з тим, що вони були нараховані в порушення вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону України від 30.06.1999р. №784-XIV.

Відповідно абз. 3 п. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4112-VІ) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Відповідно абз. 8 п. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4112-УІ) вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Заборгованість з податку на додану вартість та орендної плати за землю підтверджуються наявними в матеріалах справи податковими деклараціями №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 та обліковими картками платника податків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вказані вимоги обґрунтовані та підлягають визнанню частково в загальному розмірі 613250,24грн. з яких: податку на додану вартість в розмірі 83489,00грн.; орендної плати за землю в розмірі 529761,24грн.

Відмовити у визнанні вимог в розмірі 20842,00грн.

Розглянувши заяву ОСОБА_2 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_22» м.Київ (далі - ОСОБА_22) про визнання вимог на загальну суму 15614568,19грн судом встановлено наступне:

За результатами попереднього засідання суду вимоги ОСОБА_2 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_22» м.Київ включені до реєстру в розмірі 8503409,16грн. та 33958,02грн. – штрафні санкції, пеня, тому судом повторно не розглядаються.

Ліквідатор поточні вимоги визнає частково в розмірі 7074601,29грн. та 1147,00грн. судового збору.

При цьому, поточні вимоги з урахуванням розрахунку наданого до суду 15.10.2013р. вх.№28395/13 складаються з:

·          1147,00грн. – судовий збір.

Вказані вимоги, в розмірі 1147,00грн. та підлягають визнанню, оскільки є витратами зі сплати судового збору, які понесені заявником в ліквідаційній процедурі та підтверджуються наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №327490 від 09.09.2013р.

·          5475106,63грн. - проценти за користування кредитом за період з 19.11.2010р. по 09.07.2013р.

          Вказані вимоги нараховані відповідно до умов кредитного договору від 23.01.2008р. та ст.536 Цивільного кодексу України, судом перевірені та підлягають визнанню в розмірі 5475106,63грн.

·          623379,01грн. - 3% річних за невчасне погашення кредиту за період з 19.11.2010р. по 09.07.2013р.;

·          223880,29грн. – 3% річних за невчасну сплату відсотків за період з 19.11.2010р. по 09.07.2013р.;

·          158,30грн. – 3% річних за невчасну сплату комісії за період з 19.11.2010р. по 09.07.2013р.;

З урахуванням уточненого розрахунку наданого до суду 15.10.2013р. вх.№28395/13 інфляційні збитки в загальному розмірі 896807,06грн. з яких:

·          752531,77грн. – інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту за період з 19.11.2010р. по 09.07.2013р.

·          144086,74грн. - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення процентів за період з 19.11.2010р. по 09.07.2013р.

·          188,55грн. - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату комісії за період з 19.11.2010р. по 09.07.2013р.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних збитків за період з 19.11.2010р. по 09.07.2013р., суд дійшов висновку, що вимоги обґрунтовані та підлягають визнанню в повному обсязі - 3% річних в розмірі 847417,60грн. та інфляційні збитки в розмірі 896807,06грн.

У зв’язку з викладеним, поточні вимоги ОСОБА_2 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_22» м.Київ підлягають визнанню в заявленому розмірі з урахуванням розрахунку наданого до суду 15.10.2013р. вх.№28395/13 в сумі 7220478,29грн.

09.10.2013р. на адресу суду надійшла заява ОСОБА_2 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» м.Донецьк про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 8817,80грн.

Вимоги ОСОБА_2 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» м.Донецьк в розмірі 8817,80грн. заявлені на підставі рішення по справі №5006/3/133/2012 від 22.04.2012р.

Згідно з вимогами ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Одночасно, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Зважаючи на зазначене вищевказані вимоги є безспірними та підлягають визнанню.

З приводу черговості зазначених вимог суд зазначає наступне:

Постановою від 09.07.2013р. боржника - Публічне акціонерне товариство “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД”, м.Донецьк, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 09.07.2014р., ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3.

В газеті «Голос України» №132 від 19.07.2013р. опубліковано оголошення про визнання боржника - ОСОБА_2 акціонерного товариства “Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів “ДОНБАСШЛЯХБУД”, м.Донецьк, банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Абзац 4 частини 8 ст.23 Закону про банкрутство встановлює, що поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Відповідно до абз.9 ч.1 ст.38 Закону про банкрутство, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Пункт 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 (зі змінами та доповненнями внесеними інформаційним листом Вищого господарського суду України від 07.08.2013р. N 01-06/1149/2013) містить положення, що після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом заяви з грошовими вимогами, що виникли під час проведення процедур банкрутства, надсилаються кредиторами безпосередньо до господарського суду. Відповідно до Закону України "Про судовий збір" такі заяви оплачуються судовим збором.

Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів і формуються представницькі органи кредиторів.

Законом обмежено строк подання заяв поточних кредиторів двома місяцями з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Вимоги кредиторів, які у встановлений строк не звернулися до господарського суду, погашаються в шосту чергу.

Керуючись абз.4 ч.8 ст.23, абз.9 ч.1 ст.38 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, приймаючи до відома Інформаційний лист Вищого господарського суду від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 (зі змінами та доповненнями внесеними інформаційним листом Вищого господарського суду України від 07.08.2013 р. N 01-06/1149/2013) ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.Визнати поточні кредиторські вимоги:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс» м.Київ в розмірі 1641496,05грн.

Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» в розмірі 43145,57грн.

ОСОБА_2 акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» в розмірі 4266,97грн.

          ОСОБА_2 акціонерного товариства «ОСОБА_22 комерційний промислово-інвестиційний банк» в розмірі 104646,33грн.

          Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька в розмірі 180180,33грн.

          Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська в розмірі 1148406,97грн.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Кіровському районі м.Донецька в розмірі 2808877,50грн.

Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області в розмірі 75002,45грн.

Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька ГУ Мін доходів у Донецькій області в розмірі 613250,24грн.

          ОСОБА_2 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_22» м.Київ» в розмірі 7220478,29грн.

ОСОБА_2 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» м.Донецьк в розмірі 8817,80грн.

2. Відмовити у визнанні поточних кредиторських вимог:

ОСОБА_2 акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» в розмірі 1487,19грн.

ОСОБА_2 акціонерного товариства «ОСОБА_22 комерційний промислово-інвестиційний банк» в розмірі 22853,50грн.

          Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька в розмірі 53725,95грн.

          ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Регіон» в розмірі 450000,00грн.

          Служби автомобільних доріг у Донецькій області в розмірі 28436,20грн

Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька ГУ Мін доходів у Донецькій області в розмірі 20842,00грн.

3.Зобов’язати ліквідатора включити до реєстру вимог кредиторів відповідно до вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” поточні вимоги:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс» м.Київ в розмірі 1641496,05грн.

Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» в розмірі 43145,57грн.

ОСОБА_2 акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» в розмірі 4266,97грн.

          ОСОБА_2 акціонерного товариства «ОСОБА_22 комерційний промислово-інвестиційний банк» в розмірі 104646,33грн.

          Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька в розмірі 180180,33грн.

          Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська в розмірі 1148406,97грн.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Кіровському районі м.Донецька в розмірі 2808877,50грн.

Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області в розмірі 75002,45грн.

Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька ГУ Мін доходів у Донецькій області в розмірі 613250,24грн.

          ОСОБА_2 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_22» м.Київ» в розмірі 7220478,29грн.

          ОСОБА_2 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» м.Донецьк в розмірі 8817,80грн.

Суддя А.І. Гурова