Категорія 6.6.5

Справа №  2-а-1113/09/1970

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     16 квітня  2009 року                                                                                                м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кисильової О.Й.

при секретарі - Митко В.В.,

за участю: прокурора відділу прокуратури Тернопільської області-Стадника В.О.,

представника позивача - Буклешової Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом прокурора Підволочиського району в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в Підволочиському районі до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій,

встановив:

Прокурор Підволочиського району в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в Підволочиському районі (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій в розмірі 1300 грн.

В судовому засіданні представник позивача суду пояснила, що станом на 01.04.2009 року відповідач має заборгованість зі сплати штрафних санкцій в розмірі 1300 грн., яку не сплатила добровільно, а тому дана сума заборгованості підлягає стягненню.

Прокурор підтримав позицію представника позивача в повному обсязі.

Належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причину неявки, не надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення проти позову, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без його участі за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, думку прокурора, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа Підволочиською районною державною адміністрацією 26.10.2006 року, ІПН - НОМЕР_1, місце проживання фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_1, Підволочиською ДШ 15.11.2006 року відповідач взята на облік як платник податків.

Відповідно п. п. 2.1.4. п. 2.1, пп. 2.3.1. п. 2.З. ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІП (далі - Закон № 2181-ІІІ) контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу.

Відповідно до п.11, ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12. 1990р. № 509-ХІІ до повноважень органів державної податкової служби належить право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі Акту перевірки щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) № 16 від 03.07.2008 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.07.2008 року № 0000772303, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 4300 грн.  за порушення норм з регулювання обігу готівки та законодавства про патентування.

Відповідно до п.5.2.1. Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків такого зобов»язання.

Відповідно до пп. 5.2.2. Закону № 2181-ПІ у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Таким чином, рішення про застосування штрафних санкцій вважається узгодженим, оскільки отримано відповідачем своєчасно та не оскаржено у встановленому законом порядку. ОСОБА_2 добровільно сплачено штрафні санкції в розмірі 3000 грн., однак станом на 01.04.2009 року залишається несплаченою частина штрафу в розмірі 1300 грн., а тому дана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

З  огляду  на  вищевикладене,   суд  приходить до  висновку,   що  позовні  вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160-163  КАС України, суд,-

постановив:

Позов прокурора Підволочиського району в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в Підволочиському районі до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій - задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, ІПН - НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 на користь держави штрафні санкції в розмірі 1300 грн. за порушення норм з регулювання й обігу готівки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.