Категорія 6.6.4

Справа №2-а 601/09/1970

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2009 року                                                                                 м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кисильової О.Й.

при секретарі -Митко В.В.,

за участю: прокурора відділу прокуратури Тернопільської області - Стадника В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом прокурора Бучацького району в інтересах держави в особі Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції до приватного агропромислового підприємства «Соколів» про звернення стягнення на активи боржника,

встановив:

Прокурор Бучацького району в інтересах держави в особі Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до приватного агропромислового підприємства «Соколів» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 6451 грн. 94 коп.

В судовому засіданні прокурор суду пояснив, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого станом на 28.01.2009 року у нього виникла заборгованість перед державним бюджетом по податку на додану вартість на суму 6451 грн. 94 коп., яку належить стягнути за рахунок активів боржника.

Належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причину неявки, надіславши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає повністю. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без його участі за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приватне агропромислове підприємство "Соколів" зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа 13 квітня 2000 року Бучацькою райдержадміністрацією, ідентифікаційний код підприємства - 3081 1922.

Відповідно до пп. 2.1.4 п. 2.1, пп. 2.3.1 п. 2.З. ст. 2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-III(далі-Закон № 2181-III) контролюючим органом стосовно сплати податків і зборів є податкові органи, які уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 2.2. ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР(далі-Закон № 168/97-ВР) платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Відповідно до п.10.2. ст. 10 Закону № 168/97-ВР платник податку відповідає за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до пп. 4.2 2. п. 4.2. ст. 4 Закону № 2181-Ш контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п. 3.1.1 ст.3 Закону № 2181-IIIактиви платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням  суду.

Як вбачається з матеріалів справи 28.11.2008 року позивачем було проведено невиїзну документальну перевірку, якою встановлено порушення відповідачем податкового законодавства та порядку нарахування, виплат і використання коштів, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2008 року та до неперерахування ПДВ за серпень 2007 року на спецрахунок, а також невикористання їх за цільовим призначенням.

На підставі Акту перевірки № 483/15-30811922 від 28.11.2008 року позивачем 19.12.2008 року винесені податкові повідомлення-рішення № 0004011500, І» 0004021500, № 0004091500 , якими визначено ПАП «Соколів» суму податкового зобов'язання, що підлягає до сплати. Відповідачем вищенаведені податкові повідомлення-рішення не оскаржені, а тому сума податкового зобов'язання вважається узгодженою.

Таким чином, станом на 28.01.2009 року відповідач має заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість на суму 6451 грн. 94 коп., яка добровільно ним не погашена, а тому даний податковий борг належить стягнути за рахунок активів боржника.

З  огляду  на  вищевикладене,  суд  приходить до  висновку,   що  позовні  вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд,-

постановив:

Позов прокурора Бучацького району в інтересах держави в особі Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції до приватного агропромислового підприємства «Соколів» про звернення стягнення на активи боржника задовольнити.

Стягнути з приватного агропромислового підприємства «Соколів», с Соколів Бучацького району, код підприємства 30811922 за рахунок його активів заборгованість по сплаті податку на додану вартість в розмірі 6451 грн. 94 коп. на р/р 3014010100, державного бюджету УДК у Тернопільській області МФО 838012;

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.