УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від "13" серпня 2009 р. Справа № 18/919
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Соловей Л.А.
судді
за участю представників сторін
від позивача: Могильницька І.М. -юрисконсульт, довіреність від 15.06.2009р.;
від відповідача не з'явився;
розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" (м.Житомир)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Малин Житомирська область)
про стягнення 9318,96грн. (згідно заяви про уточнення позовних вимог) ,
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 10988,03грн., з яких: 4252,40грн. - заборгованість за поставлений товар; 510,28грн. - пеня; 5549,38грн. - 0,5% штраф; 91,22грн. - 3% річних; 584,75грн. - інфляційні.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, в судове засідання подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 9318,96грн., з яких: 4252,40грн. - сума основного боргу; 510,28грн. - пеня; 3880,31грн. - 0,5% штраф; 91,22грн. - 3% річних; 584,75грн. - інфляційні.
Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, приймається господарським судом та ухвалюється вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 9318,96грн.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву та інших витребуваних ухвалами господарського суду від 19.06.2009р. та14.07.2009р. документів не надав, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить розписка відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення, а.с.31).
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали господарської справи суд
ВСТАНОВИВ:
30.06.2008р. між ТОВ "Полісся-Продукт" (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Покупець) укладено Договір №46475 (а.с.8), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець - прийняти товар та оплатити його в термін, зазначений у договорі або в рахунку-фактурі чи видатковій накладній, які є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1).
Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов даного договору, позивач поставив а відповідач прийняв товар на загальну суму 5079,07грн., що підтверджується видатковими накладними №ПН-0221223, ПН-0221206, ПН-0221195 від 16.08.2008р. (а.с.12-14).
Пунктом 3.3 договору сторони встановили, що покупець зобов'язується перерахувати кошти за товар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок або внести в касу підприємства постачальника не пізніше 14 днів з часу прийомки товару.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був розрахуватись за поставлений товар у строк до 30.08.2008р.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого йому товару в погоджені сторонами договором №46475 від 30.06.2008р. строки виконав частково.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриману продукцію в сумі 4252,40грн., що підтверджується актом звірки розрахунків №226 станом на 30.04.2009р., яка на час розгляду справи не змінилась.
Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).
Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 4252,40грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач на підставі п.6.3 договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка згідно розрахунку позивача становить 510,28грн. (а.с.9) та 0,5% штрафу, що згідно розрахунку позивача в заяві про уточнення позовних вимог складає 3880,31грн.
Як свідчить зміст розділу 6 договору "Відповідальність сторін", сторони передбачили, що у випадку несвоєчасного (неповного) розрахунку за товар постачальник має право вимагати від покупця сплати пені за кожен день прострочки платежу, розмір якої не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ (п.6.3). У разі несвоєчасного погашення боргу Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки (п.6.4).
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши розрахунок пені, суд вважає його правильним, оскільки пеня у розмірі 510,28грн. нарахована з врахуванням умов договору та вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Однак, визначаючи порядок нарахування штрафу за невиконання зобов'язання за договором №46475 від 30.06.2008р., сторони не врахували положення ст.549 ЦК України, відповідно до якої штраф, на відміну від пені (яка має прогресивний характер та залежить від строку прострочення виконання зобов'язання), є одноразовим нарахуванням і не залежить від строків.
Перевіривши розрахунок штрафу, суд прийшов до висновку, що сума штрафу розрахована невірно, оскільки штраф нараховано в розмірі 0,5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, тоді як чинним законодавством, як зазначалось вище, передбачено, що штраф, на відміну від пені, обраховується у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Таким чином, суд, враховуючи, що сторони у договорі передбачили неустойку у вигляді 0,5% штрафу приходить до висновку про необхідність здійснення перерахунку штрафу у відповідності до вимог чинного законодавства, відповідно до якого розмір штрафу, який підлягає задоволенню складає 21,26грн. (4252,40х0,5%), в стягненні 3859,05грн. суд відмовляє.
Також позивач просить господарський суд на підставі ст.625 ЦК України стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов’язання 91,22грн. 3% річних та 584,75грн. інфляційних.
Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовольняє позов у цій частині (а.с.9).
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів сплати заборгованості та заперечень проти позову не надав, розрахунок неустойки, інфляційних та річних не спростував.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 5459,91грн., з яких: 4252,40грн. основного боргу; 510,28грн. пені, 21,26грн. 0,5% штрафу, 91,22грн. 3% річних, 584,75грн. інфляційних. В частині стягнення штрафу в сумі 3859,05грн. суд відмовляє.
Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 549, 625, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (11601, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної компанії "Полісся- продукт" (м.Житомир, вул.Кооперативна, 12; код ЄДРПОУ 32265298):
- 4252,40грн. основного боргу;
- 510,28грн. пені;
- 21,26грн. штрафу,
- 91,22грн. річних,
- 584,45грн. інфляційних,
- 59,76грн. витрат по сплаті державного мита,
- 183,09грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в позові в частині стягнення штрафу в сумі 3859,05грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Соловей Л.А.
Віддруковано 3прим:
1 - до справи;
2, 3 - сторонам