241/1199/16-ц

2/241/208/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2016 року Першотравневий районний суд Донецької області

в складі :

головуючого-судді Топузової Н.М.

при секретарі Орчелота І.С.

за участі прокурора Дороганя О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Мангуш справу за позовом Органа опіки та піклування Бердянської сільської ради Першотравневого району Донецької області, в інтересах малолітніх дітей : ОСОБА_1,ОСОБА_2, до ОСОБА_3,третя особа :Служба у справах дітей Першотравневої районної державної адміністрації, ОСОБА_4, про позбавлення батьківських прав,

                           В С Т А Н О В И В  :

Позивач звернувся до суду з даним позовом із наступних підстав :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,має малолітніх ді­тей - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 Відомості про батька ОСОБА_2 внесені на підставі ч. 1 ст. 135 Сімейного Кодексу України.

ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. Малолітні діти з батьками не проживають. Діти проживають разом з бабусею ОСОБА_6 за адресою: с. Приазовське, вул. Ко­марова, 25 Мангушського району Донецької області.

ОСОБА_3 вихованням дітей не займається, їх життям та здоров'ям не цікавиться, матеріально не підтримує, з дітьми не спілкується.

По даним Першотравневого РП , ма­ти дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстро­вана у с. Приазовське, вул. Комарова, буд.25, веде бродяжницький спосіб жит­тя, зловживає спиртними напоями. Вихованням її двох малолітніх дітей займа­ється ОСОБА_6, яка являється їм бабусею.

Згідно характеристики, наданою Бердянською сільською радою, громадя­нка ОСОБА_3 фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. Розлучена, має двох синів, які часто залишаються без нагля­ду матері з бабусею та прабабусею. Особливої участі у громадському житті сільської ради не приймає. ОСОБА_7 помічена у вживанні спиртних напоїв.

Згідно інформації Приазовської ЗОШ, за час навчання ОСОБА_1 в школі з 2014 року, ОСОБА_3 своїх батьківських обов'язків не виконувала. Навчанням і поведінкою сина не цікавиться, на батьківських зборах класу і школи не була жодного разу. Вихованням і контролем за успіш­ністю та поведінкою ОСОБА_1 займається його бабуся - ОСОБА_6 Хлопчик ходить в школу охайно одягнений, має навчальне приладдя, встигає по всіх предметах.

Малолітні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, проживають з бабу­сею ОСОБА_6, у її домоволодінні за адресою: Мангушський район, с. Приазовське, вул. Комарова, буд.25. Під час проведення обсте­ження умов проживання дітей, встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 створені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера. Діти мають окремі спальні місця, створені усі необхідні умови для проживання, виховання та розвитку. Між ді­тьми та бабусею склалися доброзичливі стосунки, які сприяють належному ви­хованню дітей, їх повноцінному світосприйняттю життя та оточуючих людей.

За весь час проживання дітей з бабусею, мати вихованням дітей не займа­лася. ОСОБА_3 не цікавиться їх життям та здоров'ям, матеріа­льно не підтримує, з дітьми не спілкується. Вищевикладені обставини свідчать про фактичну можливість, але вольове небажання виконувати відносно дітей батьківські обов'язки, покладені на неї законом, про її цинічне ставлення до си­нів ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Нехтування батьківськими обов'язками з боку матері, принижає гідність дітей, а наявність людини, яка юридично має права матері, але фактично зали­шається чужою людиною, може в подальшому привести до негативних наслід­ків у житті дітей, як з моральної, так і з правової точки зору.

Згідно зч. 1 ст.12 Закону України "Про охорону дитинства ", ч. 2, 3 ст. 150 та ст. 180 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей та несуть відповідаль­ність за невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків. Відпо­відно до ст. 164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені ба­тьківських прав по відношенню до своїх дітей за ухилення від виконання бать­ківських обов'язків.

Таким чином, позивач вимушений звернутися до суду, та просить суд :

-Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітніх дітей ОСОБА_8, 08.10.2003 р. н., та ОСОБА_2, 20.08.2013 р. н.

-Передати ОСОБА_1, 08.10.2003 р. н., та ОСОБА_9, 20.08.2013 р. н., під піклування органу опіки та піклування виконкому Бердянської сільської ради Першотравневого району Донецької області.

-Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на користь дитячо­го закладу або особи до якої буде влаштовано ОСОБА_1, на утримання малоліт­нього ОСОБА_1, 08.10.2003 р. н., у твердій гро­шовій сумі в розмірі 1000 гривень, але не менше 30 відсотків про­житкового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно ,до досягнення ним повноліття.

-Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на користь дитячо­го закладу або особи до якої буде влаштовано ОСОБА_2 ,на утримання ма­лолітнього ОСОБА_2, 20.08.2013 р. н., у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку ,щомісячно, до досягнення ним повноліття.

У судовому засіданні представник позивача ,за довіреністю, ОСОБА_7 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд :

-Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітніх дітей ОСОБА_8, 08.10.2003 р. н., та ОСОБА_2, 20.08.2013 р. н.

-Передати ОСОБА_1, 08.10.2003 р. н., та ОСОБА_9, 20.08.2013 р. н., під піклування органу опіки та піклування виконкому Бердянської сільської ради Першотравневого району Донецької області.

-Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на користь дитячо­го закладу або особи до якої буде влаштовано ОСОБА_1, на утримання малоліт­нього ОСОБА_1, 08.10.2003 р. н., у твердій гро­шовій сумі в розмірі 1000 гривень, але не менше 30 відсотків про­житкового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно ,до досягнення ним повноліття.

-Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на користь дитячо­го закладу або особи до якої буде влаштовано ОСОБА_2 ,на утримання ма­лолітнього ОСОБА_2, 20.08.2013 р. н., у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку ,щомісячно, до досягнення ним повноліття.

В обґрунтування своїх позовних вимог. представник позивача підтримав обставини,які зазначені в позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_3 не з*явилася у судове засідання,про час і місце слухання справи була повідомлена оголошенням у пресі а також за місцем реєстрації рекомендованим листом, який повернувся з позначкою «адресат не мешкає», але від відповідачки не надійшло заяви про причини неявки або про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ст.. 224 ЦПК України,у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Справу вирішено розглянути заочно.

У судовому засіданні представник третьої особи-Служби у справах дітей Першотравневої райдержадміністрації,за довіреністю,ОСОБА_10 позовні вимоги підтримала частково та пояснила суду,що дійсно ОСОБА_3 має двох малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2,які мешкають разом з бабусею ОСОБА_6,яка у лютому 2016 року звернулася до них,повідомивши,що мати дітей ОСОБА_3 покинула дітей на неї та усунулася від батьківських обов*язків .Вони виїзджали на місце проживання дітей.Бабусею створені всі належні умови для життя ,виховання дітей.З матір*ю вони спілкувалися тільки у телефонному режимі,запрошуючи її до Служби у справах дітей, до центру соціальної служби сім*ї та молоді, але вона ігнорувала виклики ,не з*влялася.У ОСОБА_1 є батько,який займається вихованням та матеріально утримує дитину.У ОСОБА_2 батька не має. Тому не можна ОСОБА_1 передавати під опіку ,так як у нього є батько, який не відмовився від нього ,не позбавлений батьківських прав. Зі слів бабусі, їм відомо ,що ОСОБА_3 передала їй карточку, на яку перераховують державну допомогу на ОСОБА_2. По даним Першотравневого РП, мати дітей веде бродяжницький спосіб життя, зловживає спиртними напоями. Згідно характеристики, наданою Бердянською сільською радою, громадянка ОСОБА_3 фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. Розлучена, має двох синів, які часто залишаються без нагляду матері з бабусею та прабабусею. Особливої участі у громадському житті сільської ради не приймає. ОСОБА_7 помічена у вживанні спиртних напоїв.

Згідно інформації Приазовської ЗОШ, за час навчання ОСОБА_1 в школі з 2014 року, ОСОБА_3 своїх батьківських обов'язків не виконувала. Навчанням і поведінкою сина не цікавиться, на батьківських зборах класу і школи не була жодного разу. Вихованням і контролем за успішністю та поведінкою ОСОБА_1 займається його бабуся -ОСОБА_6 Хлопчик ходить в школу охайно одягнений, має навчальне приладдя, встигає по всіх предметах.

ОСОБА_11 треба позбавити батьківських прав відносно її малолітніх дітей, ОСОБА_2 передати під опіку органа піки та піклування Бердянської сільської ради та стягнути аліменти.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_4 позовні вимоги визнав частково та пояснив,що з ОСОБА_3 перебував у шлюбі,від якого мають сина ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_7. У 2011 році шлюб було розірвано та з того часу ОСОБА_3 покинула дитину та не займалася її вихованням,матеріально не утримувала. Дитина мешкає разом з бабусею ОСОБА_6,тому,що він разом з ОСОБА_6 визначились про місце проживання дитини. Він працює,буває часто у від*їздах, мешкає на квартирі,тому не має можливості,щоб син мешкав разом з ним. Але,він займається вихованням сина, матеріально його утримує, тому він не згодний,щоб сина передали під опіку ,коли у нього є батько ,який виконує свої батьківські обов*язки.

У судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_6 пояснила суду,що ОСОБА_3 її донька,яка має двох малолітніх синів ОСОБА_12 та Рената.З ОСОБА_4 дочка розірвала шлюб у 2011 році та з того часу ОСОБА_1 мешкає з нею. Мати усунулася віз своїх батьківських обов*язків відносно сина ОСОБА_12 з часу розірвання шлюбу. Але його батько ,ОСОБА_4,за обоюдною з нею домовленістю,визначили місце проживання дитини-у неї дома. Батько дитини щомісячно дає гроші на утримання дитини,спілкується з ним,виконує свої батьківські обов*язки. Вона не згодна,щоб онука ОСОБА_1 передавали кому-то під опіку.

Дочка проживає зі співмешканцем у Володарському районі . У лютому 2016 року дочка покинула сина ОСОБА_13 у неї і більш не з*являлася, дитиною не цікавилася, усунулася від виконання своїх батьківських обов*язків. Батька у ОСОБА_2 не має.Після того,як приїжджала комісія із сільради та телефонувала їй,вона передала картку, на яку нараховується державна допомога на ОСОБА_2. ОСОБА_3 зовсім не цікавиться дітьми,їх здоров*єм,успіхами.Вона навіть не знає,що ОСОБА_2 ходить до дитячого садка.

На даний час вона,як бабуся, збирає необхідні документи,щоб оформити опіку над ОСОБА_2.

У судовому засіданні були дослідженні : висновок комісії з питань захисту прав дитину Першотравневої РДА/а.с. 6-7/, пояснення ОСОБА_14С./а.с. 8/,свідоцтва про народження дітей/а.с. 9-10/,характеристика на ОСОБА_3С./а.с. 11/,пояснення/а.с. 12-14/,інформація РЦСССДМ /а.с. 15-16/, витяг з Державного реєстру цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батьків відповідно до ч.1 ст.135 СК України/а.с. 17-18/, інформація директора школи/а.с. 19/, акти обстеження/а.с. 20-24/,характеристика на учня ОСОБА_1/а.с. 25/.

Відповідно до ст.ст.1,2 ЗУ “Про охорону дитинства”: охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав. Завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.

Відповідно до ст.. 8 ЗУ “Про охорону дитинства”:кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.. 12 ЗУ “Про охорону дитинства”: Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.

Відповідно до ст.. 150 СК України: Батьки зобов*язані виховувати дитину в дусі поваг и до прав та свобод інших людей,любові до своєї сім*ї та родини,свого народу,своєї Батьківщини. Батькі зобов*язані піклуватися про здоров*я дитини, її фізичний ,духовний та моральний розвиток. Батьки зобов*язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти,готувати її до самостійного життя. Батьки зобов*язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов*язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ст.. 155 СК України : Здійснення батьками своїх прав та виконання обов*язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини .Відмова батьків від дитини є неправозгідною,суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.. 170 Сімейного Кодексу України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав. Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Згідно до ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати може бути позбавлена судом батьківських прав ,якщо вона : ухиляється від виконання своїх обов*язків по вихованню дитини, засуджену за скоєння навмисного злочину у відношенні дитини.

Відповідно до ст.. 170 Сімейного Кодексу України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав , у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину. Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав –це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини.

Відповідно до ст.. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.. 57 ЦПК України,доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст.. 58 ЦПК України,належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного

доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

У судовому засіданні встановлено,що відповідачка ОСОБА_3 має малолітніх ді­тей - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 Відомості про батька ОСОБА_2 внесені на підставі ч. 1 ст. 135 Сімейного Кодексу України.Батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_4,який відносно свого сина виконує свої батьківські обов*язки у повному обсязі. Відомості про батька ОСОБА_2 внесені на підставі ч. 1 ст. 135 Сімейного Кодексу України. Діти проживають разом з бабусею ОСОБА_6 за адресою: с. Приазовське, вул. Ко­марова, 25 Мангушського району Донецької ОСОБА_3 відносно свого сина ОСОБА_1 не виконує своїх батьківських обов*язків ,усунувшись від них повністю понад шести років,а відносно вина ОСОБА_2 – з лютого 2016 року.Згідно висновку комісії з питань по захисту прав дитини Першотравневої РДА: оскільки громадянка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків, її спілкування з дітьми не буде сприяти нормальному розвитку дітей може нанести шкоду іх фізичному та психічному здоров»ю, моральному становленню, комісія вважає доцільним позбавити її батьківських прав по відношенню до малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Суд,заслухавши представника позивача, третіх осіб, свідка,думку прокурора,який просив задовольнити позовні вимоги частково, з урахуванням у сукупності належних та допустимих доказів,які були дослідженні у судовому засіданні, приходить до висновку, що позовні вимоги треба задовольнити частково. Не підлягають задоволенню позовні вимоги про передачу ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_6 під піклування органу опіки та піклування виконкому Бердянської сільської ради Першотравневого району Донецької області та про стягнення з ОСОБА_3 аліменти на користь дитячо­го закладу або особи до якої буде влаштований на утримання малоліт­нього ОСОБА_1, 08.10.2003 р. н. у твердій гро­шовій сумі в розмірі 1000 гривень, але не менше ЗО відсотків про­житкового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення ним повноліття.

Так само з відповідачки підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

Керуючись ст.ст. 10,60,57-66,79-89.131,212-215,224-226 ЦПК України,ст.ст.150,154,155,157,164,165,166, Сімейного Кодексу України,ст. ст.55,60 ЦК України, ЗУ “Про охорону дитинства”із змінами,суд,-

                                В И Р І Ш И В  :

Позов задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав відносно її малолітніх дітей:

-ОСОБА_15,ІНФОРМАЦІЯ_5, який народився у селі Приазовське Першотравневого району Донецької області, актовий запис №11 від 18 вересня 2013 року , місце реєстрації Виконком Бердянської сільської ради Першотравневого району Донецької області Україна;

-ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_6, який народився у селі Радянська Україна Першотравневого району Донецької області,актовий запис №15 від 13 жовтня 2003 року , місце реєстрації Виконком Бердянської сільської ради Першотравневого району Донецької області.

Передати ОСОБА_15,ІНФОРМАЦІЯ_5, під піклування органу опіки та піклування виконкому Бердянської сільської ради Першотравневого району Донецької області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь органу опіки та піклування виконкому Бердянської сільської ради Першотравневого району Донецької області на утримання дитини ОСОБА_15,ІНФОРМАЦІЯ_5,щомісячно аліменти в розмірі 1000/однієї тисячі/ гривень,але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 червня 2016 року і до повноліття дитини.

В задоволені позовних вимог про передачу ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_6 під піклування органу опіки та піклування виконкому Бердянської сільської ради Першотравневого району Донецької області та про стягнення з ОСОБА_3 аліменти на користь дитячо­го закладу або особи до якої буде влаштований на утримання малоліт­нього ОСОБА_1, 08.10.2003 р. н. у твердій гро­шовій сумі в розмірі 1000 гривень, але не менше ЗО відсотків про­житкового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення ним повноліття-відмовити.

Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 551/п*ятьсот п*ятьдесят днієї/ гривні 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення.Особи,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Донецької області у м.Маріуполі через Першотравневий районний суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом ,що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Н.ОСОБА_16.