Справа №1-23/09

ВІЙСЬКОВИЙ  МІСЦЕВИЙ  СУД

ОДЕСЬКОГО  ГАРНІЗОНУ

ВИРОК

Іменем України

5 травня 2009 року                                                                                                   м.  Одеса

Військовий місцевий суд Одеського гарнізону під головуванням заступника голови суду підполковника юстиції Деркачова О.В.,  при секретарі Ярмаку М. В.,  за участю прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України майора юстиції Сичова Є.Б.,  підсудного та його захисника - адвоката ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по звинуваченню колишнього лейтенанта Котовського прикордонного загону

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.  Каунас,  Литви,  українця,  громадянина України,  з вищою освітою,  не одруженого,  не судимого,  інваліда першої групи,  перебував на військовій службі в Державній прикордонній службі України на посадах осіб офіцерського складу з липня 2008 року по січень 2009 року,  зареєстрований за адресою: Одеська область,  Красноокнянський район,  с Римарівна,  фактично проживає за адресою: м.  Вінниця,  АДРЕСА_1,  у вчиненні злочину,  передбаченого ч.2  ст. 286 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд

встановив:

Близько 2 години 40 хвилин 9 серпня 2008 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем "Volkswagen Polo 1, 4",  державний номер НОМЕР_1 (далі - автомобілем "Volkswagen"),  в салоні якого в якості пасажирів перебували громадяни ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  загальна кількість яких перевищувала технічні характеристики даного автомобіля,  рухаючись в селищі Гулянка Красноокнянського району Одеської області зі швидкістю понад 60 км/г,  не обрав безпечну швидкість руху транспортного засобу та,  не знизивши його швидкість до безпечної в умовах фактичної видимості,  не справився з його керуванням,  виїхав за межі проїзної частини дороги,  внаслідок чого допустив його наїзд на металеву огорожу прикордонної застави «Гулянка»,  чим спричинив громадянці ОСОБА_4тяжкі тілесні ушкодження,  від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 року вона померла,  а потерпілим ОСОБА_3  та ОСОБА_6 - середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Винність підсудного у вчинених діяннях підтверджується наступними доказами,  дослідженими за клопотанням захисника підсудного,  підтриманого іншими учасниками судового розгляду,  на підставі ч.3  ст. 299 КПК України,  при визнанні недоцільним дослідження доказів стосовно інших обставин справи,  які ніким не оспорювались.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у вчиненому діянні визнав повністю,  про що дав показання,  які відповідають вищевикладеному та додатково показав про технічну справність до наїзду на огорожу керованого ним автомобіля,  а також про фактичне перевищення ним допустимої швидкості руху,  що призвело до різкого гальмування,  при одночасній втраті керування транспортним засобом,  і наїзду на металеву огорожу прикордонної застави.

Факт спричинення ОСОБА_4тяжких тілесних ушкоджень у виді: ушитих ран нижнього віка правого ока,  в області кута нижньої щелепи справа,  нижньої поверхні

підборіддя справа від серединної лінії; саден лобної області в центрі,  на правій щоці,  на передній правій поверхні шиї; синців верхнього віка правого ока,  зовнішньої поверхні лівого плеча,  передньої поверхні лівого стегна; осередки забою базально-стволових структур лівої півкулі головного мозку; поперечний перелом лопатної кінцівки лівої ключиці,  що могли бути отримані нею при дорожньо-транспортній події в салоні транспортного засобу від ударів тупих предметів,  а також причинного зв'язку сукупності зазначених пошкоджень із настанням її смерті,  підтверджується дослідженим висновком судово-медичного експерта від 10 жовтня 2008 року №49(427).

Факт спричинення ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень у виді: закритого перелому лівого плеча в с/з,  ушибленої рани лоба,  що могли виникнути від удару о частини салону,  можливо,  внаслідок зіткнення автомобіля з перешкодою при дорожньо-транспортній події вночі 9 серпня 2008 року,  підтверджується дослідженим висновком судово-медичного експерта від 25 лютого 2009 року №554.

Факт спричинення ОСОБА_3  середньої тяжкості тілесних ушкоджень у виді: закритої черепно-мозкової травми в формі забою головного мозку середньої тяжкості,  садна голови,  закритих переломів нижньої щелепи,  11 правого ребра,  тіла лівої лопатки,  множинних забоїв м'яких тканин суглобу,  верхніх кінцівок,  що виникнули від дії тупих предметів,  якими могли бути частини салону автомобіля,  можливо,  9 серпня 2008 року,  підтверджується дослідженим висновком судово-медичного експерта від 3 квітня 2009 року №730.

Згідно висновку експерта №2445 від 16 березня 2009 року причиною дорожньо-транспортної події стало порушення водієм автомобіля "Volkswagen" пунктів 12.1,  12.2,  12.4 Правил дорожнього руху,  затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N1306 (далі - ПДД),  при дотриманні яких він зобов'язаний був врахувати дорожню обстановку та обирати безпечний швидкісний режим руху.

Технічна справність гальмівної системи,  рульового керування та ходової частини автомобіля "Volkswagen",  що забезпечувала водію можливість безпечного керування автомобілем до моменту дорожньо-транспортної події без раптово виникаючих несправностей,  підтверджується висновком експерта від 15 жовтня 2008 року №11/а-364.

Оскільки судом встановлено,  що близько 2 години 40 хвилин 9 серпня 2008 року ОСОБА_1,  керуючи автомобілем "Volkswagen",  в салоні якого,  всупереч його технічної характеристики,  перебувало п'ятеро пасажирів,  рухаючись в селищі Гулянка Красноокнянського району Одеської області зі швидкістю понад 60 км/г,  в порушення вимог пунктів 12.1,  12.2,  12.4 і 21.1 ПДД,  не обрав безпечну швидкість руху транспортного засобу та,  не знизивши його швидкість до безпечної в умовах фактичної видимості,  не справився з його керуванням,  виїхав за межі проїзної частини дороги,  внаслідок чого допустив наїзд автомобіля на металеву огорожу прикордонної застави «Гулянка»,  чим спричинив потерпілій ОСОБА_4тяжкі тілесні ушкодження,  від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 року вона померла,  а потерпілим ОСОБА_3  та ОСОБА_6 - середньої тяжкості тілесні ушкодження,  то вчинене ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2  ст. 286 КК України.

Судом розглянуто цивільні позови,  заявлені військовим прокурором Одеського гарнізону до підсудного ОСОБА_1 про стягнення: 4050, 90 грн. на користь дільничної лікарні станції Котовськ ДП «Одеська залізниця»,  витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6; 4470, 96 грн. на користь Одеського клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України,  витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3; 945 грн.,  витрачених Одеською обласною клінічною лікарнею на стаціонарне лікування громадянки ОСОБА_4

Підсудний ОСОБА_1 зазначені позовні вимоги визнав в повному обсязі

Заявлені позовні вимоги повністю підтверджуються дослідженими в суді довідками вищезазначених лікувальних закладів,  відповідно,  №76 від 25.03.09 p.,  №11/258 від 22.04.09 p.,  №129 від 19.01 09 р.

Виходячи із правил  ст.  ст. 3,  4 і 1206 ЦК України,   ст. 28,  93-1 КПК України при наявності достатніх даних про те,  що закладом охорони здоров'я понесені витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,  особа,  яка вчинила злочин,  зобов'язана відшкодувати ці витрати,  крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної

оборони або у стані сильного душевного хвилювання,  що виникло внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Таким чином,  позовні вимоги військового прокурора в межах даного кримінального процесу є законними.

З врахуванням досліджених доказів та при відсутності вищевказаних обставин що звільняють особу від відшкодування затрат медичних закладів на лікування потерпілих від злочину,  суд вважає,  що заявлені військовим прокурором вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

При призначенні підсудному покарання,  суд визнає обставинами,  що пом'якшують покарання щире каяття у вчиненому діянні,  власний стан здоров'я (інвалідність першої групи),  його позитивні службові характеристики,  а також факт вчинення ним злочину вперше.

Суд також враховує факт звільнення підсудного з військової служби за станом здоров'я та необхідність в подальшому довготривалому лікуванні.

З врахуванням викладених вище обставин,  тяжкості злочину,  а також даних про особу винного,  суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання,  в зв'язку з чим при призначенні йому основного покарання вважає необхідним застосувати положення  ст. 75 КК України,  звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням

Разом з тим,  з врахуванням тяжкості наслідків,  що були спричинені злочином,  суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на певний строк.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 323,  324 КПК України,  військовий місцевий суд Одеського гарнізону

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч.2  ст. 286 КК України,  на підставі якої призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки.

Позбавити ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами строком два роки.

На підставі  ст.  75 КК України ОСОБА_1 від відбування основного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Цивільні позови військового прокурора Одеського гарнізону до ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь дільничної лікарні станції Котовськ ДП «Одеська залізниця» 4050, 90 грн. в рахунок відшкодування вартості стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_6

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеського клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України 4470, 96 грн. в рахунок відшкодування вартості стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеської обласної клінічної лікарні 945 грн. в рахунок відшкодування вартості стаціонарного лікування громадянки ОСОБА_4

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

Після набрання вироком законної сили долучений до матеріалів справи в якості речового доказу легковий автомобіль "Volkswagen Polo 1, 4",  державний номер НОМЕР_1 вважати повернутим володільцю - громадянину ОСОБА_1.

На вирок сторонами може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.