Справа №1-24/09

ВІЙСЬКОВИЙ  МІСЦЕВИЙ  СУД 

ОДЕСЬКОГО  ГАРНІЗОНУ

ВИРОК

Іменем          України

5 травня 2009 року                                                                                                    м.  Одеса

Військовий місцевий суд Одеського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Деркачова О.В.,  при секретарі Толстих Г.Б.,  за участю помічника військового прокурора Одеського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Пащенка А.В.,  потерпілого ОСОБА_2 та підсудного розглянув у відкритому судовому засіданні в присутності особового складу в приміщенні суду кримінальну справу по звинуваченню солдата військової частини А0666

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с Журавлинка Голованівського р-ну Кіровоградської обл.,  молдаванина,  з середньо-спеціальною освітою,  не одруженого,  не судимого,  призваного на строкову військову службу Голованівським РВК Кіровоградської області в жовтні 2008 р.,  до призову проживав за адресою: Кіровоградська обл.,  Голованівський р-н,  с Журавлинка,  АДРЕСА_1 у вчиненні злочину,  передбаченого ч.2  ст. 406 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд

встановив:

Близько 18 години 11 квітня 2009 року в приміщенні 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А0666 ОСОБА_1,  прагнучи продемонструвати свою удавану перевагу та фізичну силу над військовослужбовцем одного з ним призову солдатом ОСОБА_2,  використовуючи як привід висловлене останньою особою зауваження з приводу неналежного виконання ним обов'язків днювального роти,  умисно завдав ОСОБА_2 побої у виді двох сильних ударів кулаком правої руки в область грудної клітини зліва,  чим заподіяв йому легке тілесне ушкодження у виді забою та гематоми лівої половини грудної клітини.

Винність підсудного у вчиненому діянні підтверджується наступними доказами,  дослідженими за клопотанням прокурора,  підтриманого іншими учасниками судового розгляду,  на підставі ч.3  ст. 299 КПК України,  при визнанні недоцільним дослідження доказів стосовно інших обставин справи,  які ніким не оспорювались.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1.  винним себе у вчиненому діянні визнав в повному обсязі пред'явленого йому обвинувачення та показав,  що в другій половині дня 11 квітня 2009 року він був вимушений на декілька хвилин відлучитись від поста днювального. Після повернення до місця несення служби,  до нього із зауваженням щодо здійсненого звернувся ОСОБА_2,  на що,  будучи цим незадоволеним,  ОСОБА_1.  наніс ОСОБА_2 два сильних удари кулаком правої руки в область грудної клітини зліва.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 про час і обставини застосованого щодо нього ОСОБА_1  насильства надав показання,  аналогічні показанням підсудного.

Факт спричинення ОСОБА_2 11 квітня 2009 року легких тілесних ушкоджень тупими предметами,  якими могла бути рука,  у виді забою та гематоми в області лівої половини грудної клітини,  підтверджується висновком судово-медичного експерта від 22 квітня 2009 року №1285.

Як вбачається із досліджених наказів командира військової частини А0666 від 22.10.2008 року №225,  від 12.11.2008 року №244 та обліково-послужних карток підсудного та потерпілого солдати ОСОБА_1.  та ОСОБА_2 були призначені в 2 механізовану роту 1 механізованого батальйону на посади навідника та гранатометника та проходили службу на зазначених посадах 11 квітня 2009 року,  в зв'язку з чим суд вважає встановленим,  що на час вчинення ОСОБА_1  вміненого йому діяння,  між ним і ОСОБА_2 були відсутні відносини підлеглості.

Оскільки судом встановлено,  що солдат ОСОБА_1. ,  прагнучи продемонструвати свою удавану перевагу та фізичну силу над солдатом ОСОБА_2,  використовуючи як привід висловлене останньою особою зауваження з приводу неналежного виконання ним обов'язків днювального роти,  в порушення  ст.  ст.  9,  11,  49,  50,  127,  128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України,  близько 18 години 11 квітня 2009 року в приміщенні 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А0666 умисно завдав не перебуваючому з ним у відносинах підлеглості солдату ОСОБА_2 побої,  чим заподіяв йому легке тілесне ушкодження,  то вчинене ОСОБА_1  суд кваліфікує за ч.2  ст. 406 КК України.

Разом з тим,  при призначенні підсудному покарання,  суд визнає обставинами,  що пом'якшують покарання його з'явлення із зізнанням,  щире каяття,  факт вчинення ним злочину вперше,  позитивні характеристики як до призову на військову службу,  так і під час її проходження,  а також публічне вибачення перед потерпілим.

Суд також враховує і те,  що потерпілий ОСОБА_2 не має до підсудного будь-яких матеріальних претензій.

З врахуванням викладених вище обставин,  що пом'якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1  діяння,  а також з врахуванням даних про його особу,  суд вважає можливим перейти до іншого,  більш м'якого виду основного покарання,  не зазначеного в санкції  ст. 406 ч.2 КК України - арешту,  в зв'язку з чим застосувати  ст.  ст.  69 і 60 КК України.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 323,  324 КПК України,  військовий місцевий суд Одеського гарнізону

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч.2  ст. 406 КК України,  на підставі якої,  із застосуванням  ст.  ст.  69 і 60 КК України,  призначити йому покарання у виді арешту строком два місяці.

Після набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому у виді нагляду командування військової частини 3012 - скасувати.

Строк відбуття покарання засудженому встановити з дня його прибуття для відбуття покарання на гауптвахту Південного територіального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України.

На вирок сторонами може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.