СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

 

Постанова

Іменем України

 

30.06.2009           Справа № 2-а-75/09/0108

 

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Дадінської Т.В.,

суддів           Лядової Т.Р. ,

 Щепанської О.А.

 

секретар судового засідання          Колб Т.П.                              

за участю представників сторін:

 

позивач,ОСОБА_1 - не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, 

 

представник відповідача, Управління праці та соціального захисту населення  Керченської міської Ради  АР Крим - не з'явився, в апеляційній скарзі зазначив про розгляд справи за його відсутності.

 

розглянувши апеляційну скаргу  Управління праці та соціального захисту населення  Керченської міської Ради  АР Крим  на постанову Керченський міський суд  Автономної Республіки Крим (суддя     Бєлоусов Е.Ф. ) від 10.02.09 у справі №НОМЕР_1

 

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

 

до           Управління праці та соціального захисту населення  Керченської міської Ради  АР Крим (АДРЕСА_2)

 

про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити певні дії

                                                           

ВСТАНОВИВ:

 

Постановою Керченського міського суду  Автономної Республіки Крим від 10 лютого 2009 року у справі №НОМЕР_1 позовОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення  Керченської міської Ради  АР Крим про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити певні дії було задоволено частково.                   

Не погодившись з постановою суду, Управління праці та соціального захисту населення  Керченської міської Ради  АР Крим звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Керченського міського суду  Автономної Республіки Крим від 10 лютого 2009 року, прийняти нову постанову.                   

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач посилається на  Бюджетний кодекс України та Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Відповідач вважає, що розмір допомоги розмір визначається Верховною Радою України щороку у законі про державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до того ж прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, яка дорівнює з 01 січня 2006 року 50% від встановленого рівня прожиткового мінімуму, тобто від узагальненого розміру його.

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік»не передбачено кошти на виплату допомоги сім'ям з дітьми в об'ємі, що встановлений нормами Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Крім того, Управління праці і соціального захисту населення, на думку відповідача, не може бути відповідачем по справі, оскільки не є розпорядником бюджетних коштів. Саме Законом України про державний бюджет на відповідний рік встановлені видатки бюджету.

У судове засідання 30 червня 2009 року позивач не з'явився, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

У судове засідання 30 червня 2009 року представник відповідача не з'явився, у апеляційній скарзі заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду , не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Керченським міським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, щоОСОБА_1 є матір'ю -ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження і відповідно до статті 41, частин 1-2 статті 42, статті 43 Закону України “Про загальнообов'язкове  державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням”, має право отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та одноразову допомогу при народжені дитини.

Відповідно до статті 41 Закону України “Про загальнообов'язкове  державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням” Допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зупинення дії статті 41 на 2007 рік, передбачене пунктом 7 статті 71 Закону України від 19.12.2006 N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007).

Згідно з частиною 2 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове  державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки.

Статтею 43 Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Зупинення дії статті 43 Закону на 2007 рік, яка передбачена пунктом 7 статті 71 Закону України від 19.12.2006 N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 року за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень статей 29,36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46 статті 71, статей 98,101,103,11 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнано такими,  що не відповідають Конституції України.

При цьому Конституційний Суд України у своєму рішенні визначив, що Законом України «Про Державний бюджет України» не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавству, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлений прожитковий мінімум дитини віком до 6 років - 463,00 грн. з 01.04.2007 по 30.09.2007, 470,00 грн. з 01.10.2007 по 31.12.2007.

Законом України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»статті 42-43 Закону України «Про загальнообов'язкове  державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням» були виключені.

Проте, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10рп-2008 вказані зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з момент прийняття рішення Конституційним судом України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. При цьому Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Судова колегія вважає, що Законом України “Про загальнообов'язкове  державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням”,  не передбачено обмеження виплат наявністю певних коштів чи фінансування з бюджету. Крім того, статтею 22 Конституції України визначено, що не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому відсутність коштів на виплату допомоги не позбавляє особу, якої повинна бути здійснена виплата , права на отримання такої виплати.

Невиплачена позивачу допомога, як матері дитини, що не досягла трирічного віку, та допомога при народжені дитини підлягає стягненню, враховуючи те, що право на отримання  допомоги, передбаченої Законом України “Про загальнообов'язкове  державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням” не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.

Відповідно до частини 1 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог з 17 грудня по 31 грудня 2007 року.

Проте, судова колегія не може погодитися із висновком суду першої інстанції щодо можливості задоволення позовних вимог у повному обсязі за 2008 рік у зв'язку з наступним.

Рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10рп-2008, яким було визнано неконституційними виключення Законом України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статей 42-43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням».

Таким чином, з 01.01.2008 до 22.05.2008 року положення статті 42-43 Закону були виключеними, тому за вищезгаданий період застосування їх положень судом першої інстанції до даних правовідносин є помилковим.

Що стосується вимог за період з 01 січня 2009 по 01 лютого 2009 року, то судова колегія вважає їх задоволення судом першої інстанції правомірним, оскільки відповідні положення статей 42-43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням»є діючими.

                    Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 частиною 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

 

ПОСТАНОВИВ:         

 

          Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення  Керченської міської Ради  АР Крим задовольнити частково.

Постанову Керченського міського суду  Автономної Республіки Крим від 10 лютого 2009 року у справі №НОМЕР_1 скасувати.

ПозовОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення  Керченської міської Ради АР Крим у виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 17.12.2007 по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 по 31.12.2008 року неправомірною.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення  Керченської міської Ради АР Крим виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 17.12.2007 по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 по 01.02.2009 року у розмірі, встановленому статтею 43 Закону України „Про загальнообов'язкове  державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням”.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення  Керченської міської Ради АР Крим виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини в сумі 2122,00 грн.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного  суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

 

Повний  текст судового рішення виготовлений  06 липня 2009 р.

                                       

Головуючий суддя                                        Т.В. Дадінська

Судді                                          Т.Р.Лядова

                                 О.А.Щепанська