СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
30.06.2009 Справа № 2-а-3363/08/4/0170
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дадінської Т.В.,
суддів Лядової Т.Р. ,
Щепанської О.А.
секретар судового засідання Колб Т.П.
за участю представників сторін:
позивач, ОСОБА_1 - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 05.02.09 у справі № НОМЕР_1
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим (АДРЕСА_2)
про визнання дій протиправними та зобов'язання до нарахування щомісячної державної соціальної допомоги
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05 лютого 2009 року у справі №НОМЕР_1 позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання дій протиправними та зобов'язання до нарахування щомісячної державної соціальної допомоги було задоволено частково.
Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 05 лютого 2009 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-1У здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Заявник апеляційної скарги вказав, що сплата надбавки була здійсненна у відповідності з діючим законодавством України. Управління Пенсійного фонду України посилається на статті 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України щодо строків звернення до суду з адміністративним позовом. Заявник апеляційної скарги також вказує на відсутність фінансування виплати надбавок у розмірі, що передбачений Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
У судове засідання 30 червня 2009 року позивач та представник відповідача не з'явилися. Про час та місце розгляд у справи були сповіщені належним чином. Про причини неприбуття суд не сповістили.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 є пенсіонером та прирівняна до дітей війни, що підтверджується посвідченням №НОМЕР_2 від 12.09.1994р. (а.с. 6). Цей факт відповідачем не спростовується.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року № 2195-1V із змінами та доповненнями. Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V, що діяла з 01 січня 2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Матеріали справи свідчать про те, що адміністративний позов було подано до суду 24 вересня 2008 року, відповідач наполягав на застосуванні судом першої інстанції строків, встановлених статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, що й було враховано судом першої інстанції.
При таких обставинах справи, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача недоплаченої щомісячної соціальної допомоги „Дітям війни” за 2006 рік.
Що стосується позовних вимог за 2007 -2008 роки, то судова колегія зазначає наступне.
Дія статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2007 рік згідно до пункту 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 12 статті 11 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, яким було припинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Законом України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»був викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Проте, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10рп-2008 вказані зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з момент прийняття рішення Конституційним судом України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. При цьому Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, згідно якої державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цім Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
Таким чином, позивач має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком так як має відповідний статус.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року №489-V визначено, що з 01 квітня 2007 року прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність становить 406,00 гривень, а з 01 жовтня по 31 грудня 2007 року -411,00 гривень.
Відповідно до зазначеного Закону розмір мінімальної пенсії за віком прирівнюється до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1 відсоток, та складає з 01.04.2007 по 30.09.2007 410,06 грн., а з 01.10.2007 по 31.12.2007 -415,11 грн.
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у наступному розмірі: з 1 квітня - 481 гривню, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Таким чином, позивач має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком так як має відповідний статус.
Відповідно до вимог статті 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” надбавки та підвищення, встановлені до пенсій виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
При цьому судова колегія керується вимогами статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України згідно до якої суд, при вирішенні справи, керується принципом верховенства права відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Право позивача на отримання підвищення пенсії закріплено у Законі, гарантовано державою та підтверджується відповідними доказами, а обов'язок на здійснення перерахунку пенсії позивача покладено саме на відповідача.
Проте, суд першої інстанції помилково не задовольнив позовні вимоги за період з травня по вересень 2008 року про визнання протиправною бездіяльністю відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни та зобов'язання нарахувати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для зміни постанови суду першої інстанції є вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Вказані обставини є підставою для зміни постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 05 лютого 2009 року у справі №НОМЕР_1.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова -зміні.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 05 лютого 2009 року у справі №НОМЕР_1 змінити.
Пункти другий та третій резолютивної частини постанови викласти у наступній редакції:
«Визнати дії Управління ПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя протиправними, щодо не нарахуванняОСОБА_1щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 24.09.07р. по 31.12.07р. та з травня по вересень 2008 року в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, у порядку встановленому статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя нарахуватиОСОБА_1 (АДРЕСА_1),ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, несплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за вересень 2007 року у розмірі 123,02 грн., за період з 01.10.07р. по 31.12.07р. у розмірі 124,53 грн. щомісячно та за період з травня по вересень 2008 року всього в сумі 488,83 грн.».
В інший частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з моменту проголошення.
Повний текст судового рішення виготовлений 06 липня 2009 р.
Головуючий суддя Т.В. Дадінська
Судді Т.Р.Лядова
О.А.Щепанська