СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
30.06.2009 Справа № НОМЕР_1
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дадінської Т.В.,
суддів Лядової Т.Р. ,
Щепанської О.А.
секретар судового засідання Колб Т.П.
за участю представників сторін:
позивач, ОСОБА_1 - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим - не з'явився, в апеляційній скарзі зазначив про розгляд справи за його відсутності.
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим на постанову Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим (суддя Руденко В.В. ) від 23.02.09 по справі № НОМЕР_1
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим (АДРЕСА_2)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2009 року у справі №НОМЕР_1 позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено частково.
Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2009 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-1У здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Заявник апеляційної скарги вказав, що сплата надбавки була здійсненна у відповідності з діючим законодавством України. Управління Пенсійного фонду України посилається на статті 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України щодо строків звернення до суду з адміністративним позовом. Заявник апеляційної скарги також вказує на відсутність фінансування виплати надбавок у розмірі, що передбачений Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
У судове засідання 30 червня 2009 року позивач не з'явився. Про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином. Про причини неприбуття суд не повідомив.
У судове засідання 30 червня 2009 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Ялтинським міським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 є пенсіонером та прирівняний до дітей війни, що підтверджується пенсійним посвідченням №НОМЕР_2 від 05.04.2001р. (а.с. 7). Цей факт відповідачем не спростовується.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року № 2195-1V із змінами та доповненнями. Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V, що діяла з 01 січня 2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Матеріали справи свідчать про те, що адміністративний позов було подано до суду 09 лютого 2009 року, відповідач наполягав на застосуванні судом першої інстанції строків, встановлених статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, що й було враховано судом першої інстанції.
При таких обставинах справи, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2006 -2007 роки.
Що стосується позовних вимог за 2008 -2009 роки, то судова колегія зазначає наступне.
Законом України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»був викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Однак, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10рп-2008 вказані зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з момент прийняття рішення Конституційним судом України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. При цьому Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, згідно якої державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цім Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у наступному розмірі: з 1 квітня - 481 гривню, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Відповідно до статті 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»прожитковий мінімум встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Таким чином, позивач має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком так як має відповідний статус.
Відповідно до вимог статті 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” надбавки та підвищення, встановлені до пенсій виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
При цьому судова колегія керується вимогами статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України згідно до якої суд, при вирішенні справи, керується принципом верховенства права відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Право позивача на отримання підвищення пенсії закріплено у Законі, гарантовано державою та підтверджується відповідними доказами, а обов'язок на здійснення перерахунку пенсії позивача покладено саме на відповідача.
Таким чином, суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2009 року у справі №НОМЕР_1 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 06 липня 2009 р.
Головуючий суддя Т.В. Дадінська
Судді Т.Р.Лядова
О.А.Щепанська