Справа №1-13/08

ВІЙСЬКОВИЙ   МІСЦЕВИЙ   СУД 

 ОДЕСЬКОГО   ГАРНІЗОНУ

ВИРОК

іменем України

11 лютого 2008 року                                                                                                         м.  Одеса

Військовий місцевий суд Одеського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Деркачова О.В.,  при секретарі Рижих В.В.,  за участю помічника військового прокурора Одеського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Пащенка А.В.,  представника цивільного позивача старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_2 та підсудного розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по звинуваченню сержанта військової служби за контрактом Котовського прикордонного загону

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.  Котовськ Одеської обл.,  українець,  громадянин України,  з середньо-технічною освітою,  розлучений,  перебуває у фактичних шлюбних відносинах,  має на утриманні трьох неповнолітніх дітей,  не судимий,  обіймає посади осіб рядового складу за контрактом з квітня 1998 року,  проживає за адресою: Одеська обл.,  смт Роздільна, АДРЕСА_1,  у вчиненні злочину,  передбаченого ч.2  ст. 413 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд

встановив:

Близько 8 години 11 вересня 2007 року ОСОБА_1 заступив у відділі типу "Б" "Степанівка" до прикордонного наряду "Прикордонний патруль",  отримавши при цьому для службового користування предмет технічного постачання - радіостанцію "Кордон-Н" №5110106 та акумуляторну батарею до неї,  загальною вартістю 1049 грн.03 коп.

В цей же день,  близько 9 години,  під час несення служби в даному виді прикордонного наряду ОСОБА_1,  внаслідок порушення встановлених правил зберігання,  втратив вищезазначені предмети технічного постачання.

Винність підсудного у вчинених діяннях підтверджується наступними доказами,  дослідженими за клопотанням прокурора,  підтриманого іншими учасниками процесу,  в порядку,  передбаченому ч.3  ст. 299 КПК України,  при визнані недоцільним дослідження доказів стосовно інших обставин справи,  які ніким не оспорювались.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у вчинених діях визнав повністю,  щиро розкаявся,  про що дав показання,  які відповідають вищевикладеному,  та додатково пояснив,  що будучи обізнаним про те,  що місцем зберігання радіостанції і акумуляторної батареї до неї визначено ліву верхню кишеню камуфльованої куртки,  він,  легковажно розраховуючи на те,  що їх не втратить,  поклав ці речі до верхньої частини належної йому незачиненої господарської сумки,  і при цьому на деякий час залишив дану сумку без нагляду під час слідування до місця несення служби.

Крім того підсудний ОСОБА_1 показав,  що бажаючи знайти власними силами радіостанцію і акумуляторної батарею до неї та,  побоюючись можливого настання відповідальності за їх втрату,  він при здачі чергування доповів вищестоящому командуванню про те,  що нібито відшукав їх.

Але в подальшому,  з показань ОСОБА_1,  через безрезультатність вжитих ним пошукових заходів,  він зізнався у допущеній ним втраті предметів технічного постачання.

Оскільки судом встановлено,  що близько 9 години 11 вересня 2007 року під час несення служби в прикордонному наряді ОСОБА_1,  в порушення вимог  ст. 11 Статуту

внутрішньої служби Збройних Сил України,  та правил зберігання,  передбачених п.2.6. наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 28.12.2006 р. №1042,  втратив ввірені йому для службового користування радіостанцію "Кордон-Н" №5110106 та акумуляторну батарею до неї,  загальною вартістю 1049 грн. 03 коп.,  то вчинене ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2  ст. 413 КК України.

Судом розглянуто цивільний позов,  заявлений військовим прокурором Одеського гарнізону в інтересах Котовського прикордонного загону до підсудного ОСОБА_1 про стягнення заподіяної майнової шкоди на загальну суму 2098 грн. 06 коп.

Обвинувач та представник цивільного позивача,  кожний окремо,  в обґрунтування заявлених ними позовних вимог пояснили,  що сума позову складається із двократного розміру залишкової вартості радіостанції "Кордон-Н" №5110106 та акумуляторної батареї до неї,  які було втрачено підсудним,  та настояли на задоволенні цих вимог.

Підсудний ОСОБА_1 зазначені позовні вимоги визнав повністю та пояснив,  що його командуванням частини за цей факт вже було притягнуто до матеріальної відповідальності та здійснено часткове утримання заподіяної ним шкоди,  в зв'язку з чим він згоден із заявленою до відшкодування сумою.

Виходячи із правил  ст.  ст. 3 і 4 ЦПК України,   ст.  ст. 28 і 50 КПК України установа чи організація,  якій заподіяно майнову шкоду,  має право на пред'явлення позову в кримінальному процесі. Відповідно до ч.1  ст. 1166 ЦК України шкода,  завдана майну юридичної особи,  відшкодовується в повному обсязі особою,  яка вчинила злочин і завдала цю шкоду.

Згідно з п 14. "Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду,  заподіяну державі",  затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 року № 243/95-ВР,  а також Постанови Кабінети Міністрів України від 2.11.1995 року №880 військовослужбовці за шкоду,  заподіяну втратою малогабаритних засобів зв'язку та акумуляторних батарей до них,  несуть матеріальну відповідальність у двократному розмірі вартості цього майна.

В судовому засіданні встановлено,  що заявлена до відшкодування майнова шкода була заподіяна злочинними діями ОСОБА_1 внаслідок втрати предметів технічного постачання.

Згідно дослідженої в судовому засіданні довідки - розрахунку визначення залишкової вартості радіостанції "Кордон-Н" №5110106 та акумуляторної батареї до неї,  суд вважає встановленим,  що залишкова вартість втраченого підсудним майна складає 1049 грн. 03 коп.,  а з урахуванням двохкратного розміру,  визначення до відшкодування шкода складає 2098 грн.06 коп.

Під час судового слідства державний обвинувач та представник цивільного позивача частково відмовились від позовних вимог до ОСОБА_1 на суму 575 грн.,  яку фактично було відшкодовано підсудним до початку судового засідання. Даний факт підтверджується дослідженим в суді витягом з книги грошових стягнень та нарахувань за 2007-2008 роки військової частини 2196,  в зв'язку з чим судом було прийнято часткову відмову державного обвинувача та цивільного позивача від позову.

За таких обставин,  суд вважає,  що пред'явлені позовні вимоги військового прокурора Одеського гарнізону,  заявлені в інтересах Котовського прикордонного загону до підсудного ОСОБА_1 в частині невідшкодованої останньою особою суми,  яка дорівнює різниці між двократним розміром залишкової вартості втраченого майна (2098 грн. 06 коп.) та утриманого з винної особи розміру грошового забезпечення ( 575 грн.) знайшли своє підтвердження в повному обсязі,  в зв'язку з чим суд приходить до висновку про їх задоволення.

При призначенні підсудному покарання,  суд визнає обставинами,  що пом'якшують покарання його з'явлення із зізнанням,  щире каяття та наявність на його утриманні трьох неповнолітніх дітей,  один з яких є інвалідом 1 групи.

Крім того,  при призначенні підсудному покарання суд враховує факт вчинення ним злочину вперше,  його посередні службові характеристики,  часткове відшкодування заподіяної шкоди та бажання продовжувати проходження військової служби.

З врахуванням викладених вище обставин,  що пом'якшують покарання та суттєво зменшують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1  діяння,  а також з врахуванням даних про його особу,  суд вважає можливим застосувати до нього положення  ст. 58 КК України.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 323,  324 КПК України,  військовий місцевий суд Одеського гарнізону

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч.2  ст. 413 КК України,  на підставі якої призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком один рік.

На підставі  ст. 58 КК України замінити ОСОБА_1 позбавлення волі строком один рік на службове обмеження строком один рік з відрахуванням із суми його грошового забезпечення в доход держави у розмірі десяти відсотків.

Цивільний позов військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах Котовського прикордонного загону до ОСОБА_1 про відшкодування заподіяної майнової шкоди задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Котовського прикордонного загону 1523 (одну тисячу п'ятсот двадцять три) грн. 06 коп

Запобіжний захід засудженому у виді підписки про невиїзд - скасувати.

Строк відбуття покарання встановити з дня видання наказу начальника Котовського прикордонного загону та початку здійснення відрахувань з грошового забезпечення засудженого в порядку,  передбаченому  ст.  58 КК України та 47 КВК України.

На вирок сторонами може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.