Справа № 1-7/08

Військовий місцевий суд

Одеського гарнізону

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2008 року                                                                                                 м.  Одеса

Військовий місцевий суд Одеського гарнізону під головуванням полковника юстиції Тарівєрдієва Т.А.,  при секретарях Рижих В. В. та Плотніковій Н.М. ,  за участю державного обвинувача - помічника військового прокурора Одеського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Пащенка А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового суду кримінальну справу по звинуваченню громадянина (колишнього сержанта контрактної служби Одеського прикордонного загону)

ОСОБА_1,  що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.  Одесі,  українця,  з середньо-технічною освітою,  одруженого,  не судимого,  який перебував на військовій службі за контрактом з листопада 2004 року до листопада 2007 року,  проживає за адресою: м.  Одеса,  АДРЕСА_1 -у вчиненні злочину,  передбаченого  ст. 185 ч.2 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

В один з днів на початку вересня місяця 2006 року ОСОБА_1,  знаходячись у кімнаті гуртожитку,  в якій проживав з потерпілим ОСОБА_2,  з ціллю крадіжки грошового забезпечення останнього за вересень 2006 року,  викрав банківську картку «Приват Банк»ОСОБА_2.

16 вересня 2006 року,  маючи банківську заробітну картку ОСОБА_2,  про що не було відомо останньому,  знаючи таємний код (pin-код) доступу до банківського рахункуОСОБА_2,  знаходячись поблизу універсаму «Лузановський» який розташований по вулиці Миколаївська дорога,  буд. 299,  м.  Одеси,  ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна - грошових коштів в сумі 850 грн.,  які належали ОСОБА_2 та знаходились на його банківському карточному рахунку.

Дізнавшись,  що ОСОБА_2 банківську картку не заблокував,  діючи повторно,  ОСОБА_1 23 жовтня 2006 року,  знаходячись за адресою: м.  Одеса,  вулиця Левітана,  113,  здійснив зняття грошових коштів з банківського карточного рахункуОСОБА_2 у розмірі 800 грн.,  про що не було відомо останньому.

Таким чином,  ОСОБА_1 викрав грошові кошти ОСОБА_2 на загальну суму 1650 грн.,  якими розпорядився на свій розсуд.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою у скоєному ним діянні визнав повністю. При цьому ОСОБА_1 показав,  що в один з днів на

початку вересня місяця 2006 року він знаходився у кімнаті гуртожитку,  в якій проживав з потерпілим ОСОБА_2. З ціллю викрадення грошового забезпеченняОСОБА_2 за вересень 2006 року,  він викрав банківську картку останнього.

16 вересня 2006 року маючи банківську заробітну карткуОСОБА_2,  про що не було відомо останньому,  знаючи таємний код (pin-код) доступу до банківського рахункуОСОБА_2,  він,  знаходячись поблизу універсаму «Лузановський» який розташований по вулиці Миколаївська дорога,  буд.  299,  м.  Одеси,  вчинив таємне викрадення чужого майна - грошових коштів в сумі 850 грн.,  які належали ОСОБА_2 та знаходились на банківському карточному рахунку.

Дізнавшись,  що ОСОБА_2 банківську картку не заблокував,  діючи повторно,  він 23 жовтня 2006 року,  знаходячись за адресою: м.  Одеса,  вулиця Левітана,  буд.  113,  здійснив зняття грошових коштів з банківського карточного рахунку ОСОБА_2 у розмірі 800 грн.,  про що не було відомо останньому.

Всього він викрав грошових коштівОСОБА_2 на загальну суму 1650 грн.,  якими розпорядився на свій розсуд.

Поряд з особистим признанням підсудного,  його винність у скоєному повністю підтверджується іншими дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так,  із оголошених в суді показань потерпілогоОСОБА_2 видно,  що 14 вересня 2006 року він виявив пропажу своєї банківської заробітної картки.

В кінці жовтня 2006 року він звернувся до відділення «ПриватБанк»,  де йому видали нову банківську картку та предоставили витяг з рахунку клієнта,  у відповідності з яким з його карткового рахунку були зняті грошові кошти на загальну суму 1650 грн. через банкомати АКБ «ПриватБанк»,  а також показали фотографію особи,  яка здійснювала зняття вказаних грошових коштів. На вказаній фотографії він впізнав свого співслужбовця ОСОБА_1

Тоді ж,  він звернувся до ОСОБА_1 з претензією по поводу незаконного заволодіння останнім його, ОСОБА_2,  банківської карткою та викрадення з використанням якої грошових коштів на загальну суму 1650 грн.. Однак ОСОБА_1 цей факт не признав. В подальшому ОСОБА_1 дізнавшись,  що він звернувся по даному поводу в правоохоронні органи,  визнав факт викрадення банківської картки,  яка належала ОСОБА_2 і зняття з її допомогою грошового забезпечення на загальну суму 1650 грн.,  після чого повернув викрадені грошові кошти.

Розмір вкрадених ОСОБА_1 грошових коштів підтверджується витягом з рахунку клієнта ОСОБА_2 по карті №НОМЕР_1 за період з 03.09.2006 року по 30.10.2006 року,  з якого вбачається,  що 15 вересня 2006 року на карточний рахунокОСОБА_2 були перераховані грошові кошти в сумі 837, 20 гривень та загальна сума на карточному рахунку останнього склала 850, 89 гривень. Крім того,  16.09.2006 року у банкоматові 858 по вул.  Миколаївська дорога,  буд 299,  було здійснено зняття грошових коштів в сумі 8 50 грн.

23.10.2006 року на карточний рахунокОСОБА_2 були перераховані грошові кошти в сумі 8 37, 2 0 гривень. Тоді ж,  у банкоматові 4 62 9 по вул.  Левітана,  буд.  113 було здійснено зняття грошових коштів в сумі 800 грн.

Оцінюючи досліджені по справі докази в їх сукупності,  суд прийшов до висновку,  що ОСОБА_1,  маючи банківську карткуОСОБА_2,  та знаючи таємний код (pin-код) доступу до банківського рахункуОСОБА_2,  вчинив таємне повторне викрадення чужого майна: грошових коштів в сумі 8 50 грн. 16 вересня 2 00 6 року,  та повторно 800 грн. 23 жовтня 2006 року,  всього на суму у розмірі 1650 грн.,  які належали останньому.

Вчинене ОСОБА_1 суд кваліфікує за      ст.      18 5 ч. 2 КК України.

При призначенні підсудному покарання,   суд визнає обставинами,   що пом'якшують покарання його,   щиросердне розкаяння у скоєному,   активне сприяння розкриттю злочину,   добровільне відшкодування збитку потерпілому.

Крім того,   суд враховує,   що підсудний по службі характеризується з позитивної сторони,   раніше ні в чому поганому замічений не був,   до кримінальної відповідальності притягується вперше.

З врахуванням приведених обставин пом'якшуючих покарання та суттєво зменшуючих ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину,   а також з врахуванням даних про його особу,   суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1  без відбування покарання,    відповідно до      ст.       75 КК України,   шляхом звільнення від його відбування з випробуванням.    

На підставі викладеного,    керуючись      ст.     ст військовий місцевий суд Одеського гарнізону

ЗАСУДИВ:

323,    324,  328 КПК України, 

ОСОБА_1 визнати винним передбаченому ч.2      ст.     185 КК України,   на підставі покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

у  вчинених  злочину,   якої  призначити йомуУ відповідності зі      ст.     ст.      75,   76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання,   якщо він протягом випробуваного строку в один рік не скоїть нового злочину та виконує обов'язки не від'їжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи,   та періодично буде з'являтися для реєстрації в ці органи.Запобіжний  захід  засудженому ОСОБА_1 відмінити.

підпис  про  невиїзд

На вирок сторонами може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.