Справа №5-34/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 липня 2009 року Кролевецький районний суд Сумської області
У складі: головуючого – судді Школи М.Г.,
за участю: секретаря Яковини Т.О.
з участю прокурора Мусіяки С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевці Сумської області клопотання захисника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про приведення вироку Кролевецького районного суду від 23 вересня 1999 року у відповідність із КК України 2001 року,-
в с т а н о в и в:
захисник ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним клопотанням з посиланням на наступне.
Вироком Кролевецького районного суду Сумської області від 23.09.1999 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 1482 ч. 3, 1485 ч. 2, 172 ч. 2 КК України 1960 року та призначено покарання за сукупністю злочинів з застосуванням ст. ст. 42, 44 КК України 1960 року у вигляді позбавлення волі строком 2 роки 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на три роки та з конфіскацією ? частини належного йому майна.
На даний час вказаний вирок не виконаний.
Не заперечуючи фактичних обставин справи та доведеність вини у скоєному, захисник ОСОБА_3 вважає, що вирок, який не виконаний, підлягає приведенню у відповідність з новим законом в порядку ст. 5 КК України та ст. 409 КПК України.
З 01 вересня 2001 року набрав чинності КК України. В зазначеному Кодексі відповідальність за діяння, за які було засуджено ОСОБА_1, пом’якшено.
Відповідно до п. 18 Розділу ІІ ”Прикінцевих та перехідних положень” КК України при вирішенні питання про віднесення злочинів, передбачених КК України 1960 року, які були вчинені до набрання чинності цим Кодексом, до злочинів невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжких або особливо тяжких, слід керуватися ст. 12 цього Кодексу, якщо це пом’якшує кримінальну відповідальність осіб, які вчинили злочин до набрання чинності цим Кодексом. В інших випадках необхідно застосовувати відповідні положення КК України 1960 року.
Отже є законні підстави для приведення у відповідність з новим законом (КК України 2001 року) вироку Кролевецького райсуду від 23.09.1999 року та перекваліфікації дій ОСОБА_1 за відповідними статтями КК України 2001 року.
Захисник ОСОБА_2 у своєму клопотанні просить привести вирок Кролевецького районного суду від 23.09.1999 року, постановлений відносно ОСОБА_1, у відповідність із КК України 2001 року, а саме: перекваліфікувати дії ОСОБА_1 за ст. ст. 1482 ч. 3, 1485 ч. 2, 172 ч. 2 КК України 1960 року відповідно на ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 222 та ч. 2 ст. 366 КК України 2001 року та привести у відповідність призначене йому покарання.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 клопотання підтримав у повному обсязі.
Вислухавши пояснення ОСОБА_3, думку прокурора Мусіяки С.С., яка вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню, а саме: щодо приведення вироку Кролевецького райсуду від 23.09.1999 року відносно засудженого ОСОБА_1 у відповідність із КК України 2001 року, щодо перекваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. ст. 1482 ч. 3, 1485 ч. 2, 172 ч. 2 КК України 1960 року на ст. ст. 212 ч. 1, 222 ч. 2, 366 ч. 2 КК України 2001 року клопотання задоволенню не підлягає, дослідивши матеріали подання, суд приходить до слідуючого.
Згідно вироку Кролевецького райсуду від 23.09.1999 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 1482 ч. 3, 1485 ч. 2, 172 ч. 2 КК України 1960 року і призначені йому за цими законами покарання:
- за ст. 1482 ч. 3 КК України з застосуванням ст. 44 КК України 1960 року нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями на строк три роки.
- за ст. 1485 ч. 2 КК України з застосуванням ст. 44 КК України 1960 року нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин у вигляді 1 року позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями на три роки з конфіскацією половини належного йому майна;
- за ст.. 172 ч. 2 КК України з застосуванням ст.44 КК України 1960 року нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин у вигляді 1 року позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями на строк три роки.
Згідно зі ст. 42 КК України 1960 року остаточно визначено покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у виді двох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями на строк три роки з конфіскацією половини належного йому майна з відбуванням покарання у виправно-трудовій колонії суворого режиму. (а.с. 2-5)
За станом на 10 липня 2009 року вирок Кролевецького райсуду від 23.09.1999 року відносно засудженого ОСОБА_1 не виконаний, оскільки ОСОБА_1 згідно постанови Кролевецького райсуду від 17 листопада 1999 року знаходиться в розшуку, так як відносно нього була обрана міра запобіжного заходу взяття під варту в залі суду при оголошенні 23.09.1999 року вироку, однак ОСОБА_1 на оголошення вироку Кролевецьким райсудом 23.09.1999 року не з’явився.
Згідно п. 5 Розділу ІІ ”Прикінцеві та перехідні положення” КК України 2001 року передбачено зниження відповідно до ч. 3 ст. 74 цього Кодексу міри покарання, призначені за КК України 1960 року, якщо вони перевищують санкції відповідних статей цього Кодексу до максимальних меж покарання, встановлених цим Кодексом. Зменшити відповідно до ч. 1 ст. 55 цього Кодексу до трьох років строк покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, призначеного як додаткове покарання.
Ст. 1482 ч. 3 КК України 1960 року відповідає ст. 212 ч. 2 КК України 2001 року; ст. 1485ч. 2 КК України 1960 року відповідає ст. 222 ч. 2 КК України 2001 року; ст. 172 ч. 2 КК України 1960 року відповідає ст. 366 ч 2 КК України 2001 року.
Таким чином, виходячи із вимог п. 5 Розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" КК України 2001 року, ОСОБА_1 слід вважати засудженим за вироком Кролевецького райсуду від 23.09.1999 року за вчинення злочинів, передбачених ст. 1482 ч. 3, ст. 1485ч. 2, ст. 172 ч. 2 КК України 1960 року до покарань:
- за ст. 1482 ч. 3 КК України з застосуванням ст. 44 КК України 1960 року нижче від найнижчої межі, передбаченої за даний злочин до покарання у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями на строк три роки.
- за ст. 1485 ч. 2 КК України з застосуванням ст. 44 КК України 1960 року нижче від найнижчої межі, передбаченої за даний злочин до покарання у виді 1 року позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями на строк три роки.
- за ст. 172 ч. 2 КК України з застосуванням ст.44 КК України 1960 року нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин у вигляді 1 року позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями на строк три роки.
На підставі ст. 42 КК України 1960 року остаточно визначено покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у виді двох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями на строк три роки.
За таких підстав клопотання підлягає частковому задоволенню стосовно приведення вироку Кролевецького райсуду від 23.09.1999 року у відповідність з КК 2001 року.
Що стосується вимог, викладених у клопотанні, про перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 за ст. 1482 ч. 3, ст. 1485ч. 2, ст. 172 ч. 2 КК України 1960 року на ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 366 КК України 2001 року, то вони задоволенню не підлягають, оскільки перегляду підлягають згідно п. 10 Розділу ІІ ”Прикінцеві та перехідні положення” КК України 2001 року всі справи про злочини осіб, які вчинили розкрадання державного або колективного майна, тобто вчинили злочин чи злочини проти власності. В той же час ОСОБА_1 вироком Кролевецького райсуду від 23.09.1999 року за вчинення злочинів проти власності винним не визнавався.
Керуючись ст. ст. 409, 411 КПК України, п.п. 5, 8, 19 Розділу ІІ ”Прикінцеві та перехідні положення” КК України 2001 року,-
п о с т а н о в и в:
клопотання задовольнити частково.
Вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 23 вересня 1999 року привести у відповідність з КК України 2001 року.
ОСОБА_1 згідно вироку Кролевецького р районного суду Сумської області від 23 вересня 1999 року вважати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 1482 ч. 3, ст. 1485ч. 2, ст. 172 ч. 2 КК України 1960 року і слід вважати засудженим:
- за ст. 1482 ч. 3 КК України з застосуванням ст. 44 КК України 1960 року нижче від найнижчої межі, передбаченої за даний злочин, до покарання у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями на строк три роки.
- за ст. 1485 ч. 2 КК України з застосуванням ст. 44 КК України 1960 року нижче від найнижчої межі, передбаченої за даний злочин, до покарання у виді 1 року позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями на строк три роки.
- за ст.. 172 ч. 2 КК України з застосуванням ст.44 КК України 1960 року нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин у вигляді 1 року позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями на строк три роки.
На підставі ст. 42 КК України 1960 року ОСОБА_1 визначити покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань і слід вважати засудженим до остаточного покарання у виді двох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями на строк три роки.
Відмовити в задоволенні клопотання про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 зі ст. 1482 ч. 3, ст. 1485ч. 2, ст. 172 ч. 2 КК України 1960 року на ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 366 КК України 2001 року.
На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд протягом 15 діб з моменту оголошення.
СУДДЯ