Справа №463/597/16-ц

Провадження №2/463/902/16

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2016 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Леньо С. І.

з участю секретаря Станько Р.О.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Винниківської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання незаконним та скасування рішення ВМР від 25.06.2015р. № 1926 «Про затвердження гр. ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність земельної ділянки на вул. Симоненка у м. Винники».

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 04.06.2014р. направив на адресу відповідача заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,05 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою м. Львів-Винники вул. Кияка, 15 із земель комунальної власності в межах норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. В своїй заяві зазначив, що такій земельній ділянці не присвоєно кадастрового номера та просив врахувати складність її рельєфу і те, що вона межує з земельною ділянкою, яка перебуває в його приватній власності. В подальшому дізнався, що така заява в порушення вимог чинного законодавства не виносилась на розгляд сесії ВМР, а натомість, рішенням відповідача від 25.06.2015р. затверджено проект землеустрою та передано у власність вказану земельну ділянку площею 0,0521 га третій особі для будівництва та обслуговування житлового будинку на вул. Симоненка у м. Львів-Винники. Таке рішення вважає незаконним. В його мотивувальній частині вказано, що земельна ділянка надається для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул. Жуковського, хоча відстань від вул. Жуковського та вул. Симоненка становить близько 2,5 км, внаслідок чого не могла надаватись як така, що призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул. Жуковського. Також, в мотивувальній частині оскаржуваного рішення міститься посилання на рішення ВМР від 30.04.2014р. про надання дозволу третій особі на розроблення проекту землеустрою, хоча на офіційному веб-сайті ВМР немає інформації про те, що 30.04.2014р. відбувалась сесія міської ради. Таким чином, вважає порушеним свій інтерес щодо отримання земельної ділянки у власність і тому, оскаржуване рішення просить скасувати.

В судовому засіданні представник позивача згідно договору про надання правової допомоги від 03.01.2014р. та ордеру на надання правової допомоги серії ЛВ № 036231 адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні вищенаведеним та просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився повторно, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. На запит суду скерував копії документів, що слугували прийняттю оскаржуваного рішення однак причин неявки суду не повідомив. Позиції щодо суті спору не висловлював. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання також не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи також повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив. Враховуючи обсяг зібраних доказів суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності, проти чого також не заперечив представник позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 215 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 04.06.2014р. позивачем на адресу відповідача поштовим зв’язком скеровано заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,05 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою м. Львів-Винники, вул. Кияка, 15 (а.с.5-7).

Частинами 1 та 2 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 118 ЗК України регламентується порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Так, за змістом ч. ч. 1, 2, 6-9 цієї статті, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб’єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом – після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 02.03.2016р. (а.с.49, 50-53), яка набрала законної сили, встановлено протиправну бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача від 04.06.2014р. на пленарному засіданні сесії Винниківської міської ради, та одночасно, зобов’язано винести на розгляд чергової сесії Винниківської міської ради питання щодо заяви позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,05 га, цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою м. Львів-Винники, вул. Кияка із земель комунальної власності а межах норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.

Натомість, відповідач після отримання заяви позивача від 04.06.2014р., не лише протиправно залишив таку заяву без вирішення протягом місячного строку, встановленого ч. 7 ст. 118 ЗК України, а 30.04.2015р. прийняв рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для спірної земельної ділянки третій особі ОСОБА_3 (а.с.39зв.) і в кінцевому, 25.06.2015р. прийняв оскаржуване рішення № 1926 «Про затвердження гр. ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність земельної ділянки на вул. Симоменка у м. Винники» (а.с.33).

Частина 2 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004р. № 18-рп/2004, охоронюваний законом інтерес, у логічно-смисловому зв’язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об’єктивного і прямо не опосередкований у суб’єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об’єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких припинення правовідношення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У даній справі відповідач діяв односторонньо та передчасно, протиправно залишивши без вирішення заяву позивача від 04.06.2014р., задовольнивши після цього аналогічну, подану пізніше заяву третьої особи, про що в кінцевому, прийняв оскаржуване рішення від 25.06.2015р. про затвердження проекту землеустрою та відведення земельної ділянки у власність.

На переконання суду, такими діями порушено охоронюваний законом інтерес позивача щодо набуття у власність в порядку приватизації спірної земельної ділянки, відтак рішення відповідача від 25.06.2015р. підлягає скасуванню, а позов відповідно – задоволенню в повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 319, 321 ЦК України, ст. ст. 3, 12, 81, 116, 118 ЗК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Винниківської міської ради від 25 червня 2015 року № 1926 «Про затвердження гр. ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність земельної ділянки на вул. Симоненка у м. Винники».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте Личаківським районним судом м. Львова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Леньо С. І.