Справа № 362/1060/14-к

Провадження № 1-кп/362/118/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2014 року м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді – А.А. Бабіша,

при секретарі – Т.М.Кострубіцькій,

з участю прокурорів – С.П. Нечепоренко, Л.А.Гетьман,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого – ОСОБА_2,

потерпілої – ОСОБА_3,

представника потерпілої – ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013100010000358 від 18.10.2013 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр-на України, проживаючого за адресою: військове містечко 11АДРЕСА_1, працюючого доцентом кафедри Науково-навчального інституту НУБіП України, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

           18.10.2013 року близько 18 год. 35 хв., ОСОБА_1, керуючи власним технічно справним автомобілем «SKODA FABIA», реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись на ньому по автодорозі «Глеваха-Васильків» в напрямку м.Василькова, при з’їзді із шляхопроводу, поблизу повороту на с.Рославичі, порушуючи вимоги п.п. 2.3 б, 18.4 Правил дорожнього руху України, відволікся від керування автомобілем, виявивши попереду себе транспортний засіб, що зупинився перед пішохідним переходом, заходів для зменшення швидкості не вжив, не переконався у відсутності пішоходів на пішохідному переході, та в межах лівої смуги, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, яка перетинала проїзну частину з права на ліво по пішохідному переходу.

          Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці події.

          Відповідно до висновку СМЕ №583 від 17.01.2014 р.:

1.          Причиною смерті громадянки ОСОБА_5 стала поєднана тупа травма голови, тулуба і кінцівок з саднами ділянки обличчя, крововиливами м’які тканини голови, уламковим переломом кісток склепіння та основи черепа в лівій тім’яній ділянці, крововиливами під м’які оболонки головного мозку, забоєм головного мозку на зовнішній поверхні правої вискової долі; ділянкою осадження на зовнішній поверхні тулуба зліва, повним поперечним розривом селезінки, радіальним розривом тканини, лівої нирки в ділянці воріт, крововиливами в плевру легенів по задніх поверхнях, уламковим переломом лівої лонної кістки, розривом лівого крижово-клубового зчленування; закритий уламковий перелом лівого стегна в середній третині; що ускладнилися розвитком шоку.

Вказана поєднана травма кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, являється безпосередньо причиною смерті, виникла незадовго до настання смерті ОСОБА_5 внаслідок впливу у вказані ділянки тіла потерпілої тупого предмета (предметів).

2.          При експертизі трупа ОСОБА_5 також виявлені множинні садна і кровопідтоки на шкірних поверхнях кінцівок – кваліфікується як легкі тілесні ушкодження, відношення до безпосередньої причини смерті не мають.

5. Можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 в строки та при обставинах вказаних в постанові не виключається.

6. Найбільш вірогідно, що в момент первинного контакту з автомобілем ОСОБА_5 перебувала у вертикальному або близькому до нього положенні, і була обернена до автомобіля лівою задньо-боковою поверхнею тіла.

В діях водія ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам пунктів 2.3 «б», 18.4 ПДР України, що в даному випадку знаходиться в причинно-наслідковому зв’язку з дорожньо-транспортною подією і наслідками, що настали, були створені з його вини, в наслідок невиконання ним вищезгаданих пунктів ПДР України, а саме:

- 2.3 б) ПДР України – для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розташування і кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від управління цим засобом у дорозі;

- п. 18.4 ПДР України – якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Тобто, порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3 б, 18.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року та введених в дію з 01.01.2002 року, перебувають в причинному зв’язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, у вигляді смерті ОСОБА_5

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України не визнав, стосовно дачі показів він заявив, що надасть їх після допиту всіх свідків та потерпілої.           

          Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що осінню 2013 року, точної дати він не пам’ятає, біля 18 години 30 хвилин він знаходився на протилежній стороні на автобусній зупинці, яка веде в сторону с. Рославичі, Васильківського району, Київської області. Як відбулась ДТП він не бачив, а підійшов після і побачив, що сумка потерпілої лежить на пішохідному переході. Коли підійшов ближче, то побачив потерпілу ближче до зупинки по дорозі в напрямку м. Василькова, вона лежала близько 2-х метрів від пішохідного переходу. Автомобіль марки «Шкода» він точно не пам’ятає, зупинився десь через 5 метрів від пішохідного переходу. ОСОБА_1 знаходився біля потерпілої. Люди викликали швидку допомогу. В той час вже почало темніти на вулиці. До автомобіля він не підходив, тільки позаду помітив, що знак марки автомобіля «Шкода». Він знаходився на місці події до приїзду швидкої та працівників міліції. Сумка потерпілої знаходилась більш до відбійника з лівої сторони. Вечоріло, він чекав потерпілу ОСОБА_5, з нею він мав одружитися. Батьки загиблої приїхали десь через дві години після ДТП. Він раніше з потерпілою там зустрічався неодноразово і вона весь час проходила по пішохідному переходу. Дорогу розділяє металева загорожа (колесовідбійник), в цій загорожі є прохід. Там освітлення на цій ділянці дороги немає. Зупинка, яка знаходиться в сторону м.Васильків від пішохідного переходу знаходиться на відстані 25 м. Він був на своєму автомобілі, який стояв в сторону м. Обухова. Він підійшов до місця ДТП десь через 10-15 хвилин, бо він знаходився в автомобілі і в дзеркало помітив, що чомусь в цьому місці почали збиратися автомобілі, їх було десь біля п’яти штук. Там зупинився автомобіль марки «Шкода» і автомобіль марки «Хюндай», який виставив фішки. Потім на місце ДТП приїхали його батьки. Після ДТП обвинувачений ОСОБА_1 з ним не спілкувався і він в нього нічого не питав.

          Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що 18.10.2013 року вона поверталась з роботи біля 18-30 – 18-40 годин, їй зупинився автомобіль марки «Шкода» світлого кольору і вона сіла в цей автомобіль. Спереду в автомобілі сидів водій та незнайомий хлопець, а на задньому сидінні сиділи троє осіб, вона і її співробітники. Вона сиділа зі сторони пасажирського сидіння. З’їжджаючи з мосту в смт. Глеваха, Васильківського району, Київської області, вона побачила, як на пішохідному переході йшла дівчина, вона її помітила, бо її освітило фарами автомобіля. Дівчина йшла з права на ліво і доходила вже до колесовідбійника. По дорозі в сторону м. Василькова і збив її автомобіль в якому вони їхали. Після того автомобіль, в якому вона їхала, проїхав 100 чи 200 метрів і вона з водієм вийшла з автомобіля. Потерпіла знаходилась неподалік від пішохідного переходу ближче до правої сторони. В момент проїзду пішохідного переходу автомобілем «Шкода», інші автомобілі не проїздили. Яка швидкість руху була автомобіля, в якому вони їхали, вона не може сказати. Вона помітила дівчину десь за півтора метра до зіткнення. Сумка дівчини відлетіла до відбійника. Сумка знаходилась трохи далі пішохідного переходу, яку потім забрав хлопець, який чекав потерпілу. З водієм автомобіля в якому вона їхала вона не знайома. Водій під час руху не відволікався і він не розмовляв по телефону. Інші автомобілі були вже після ДТП. Вона весь час дивилася на дорогу і розмовляла по телефону з сином. Дівчина по переходу йшла планомірно, не бігла, йшла прямо. В цьому місці є дорожня розмітка, місце не освітлюється, це при спуску з мосту. Праворуч і попереду не було інших автомобілів, а ліворуч знаходився відбійник. Дівчина знаходилась на пішохідному переході і вона стверджує, що саме на пішохідному переході була збита дівчина. Після ДТП до них підійшов хлопець, як вона потім взнала це був хлопець збитої дівчини.

          Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що в жовтні 2013 року, точної дати вона не пам’ятає, вона з колегами ОСОБА_7, ОСОБА_9 їхала з роботи. Біля магазину «Магелан» вони зупинили автомобіль марки «Шкода Фабія» світлого кольору. На передньому сидінні сидів водій і пасажир хлопець, а вони з колегами сіли на заднє пасажирське сидіння. Вона особисто сиділа за водієм зліва. На дорогу вона не дивилася оскільки вона на телефоні читала електрону книжку. Підняла голову в той момент, коли відчула, що автомобіль в якому вона їхала отримав якийсь удар. Коли вона підняла голову, то побачила тінь на капоті і почало скрипіти лобове скло, після того водій зупинився. Вона вийшла з автомобіля, але залишилася біля автомобіля. ОСОБА_7 зателефонувала своєму чоловіку, щоб він приїхав і їх (ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8М.) забрав. ОСОБА_7 і водій підбігли до дівчини, яка знаходилася позаду автомобіля. В яку ближче сторону знаходилась потерпіла вона не пам’ятає. Хтось викликав швидку допомогу, приїхали батьки потерпілої, був на зупинці хлопець тієї збитої дівчини. Водій автомобіля «Шкода» знаходився біля дівчини. Він їм, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, сказав залишити свої контактні номери телефону і самі вони можуть їхати додому. Удар відбувся зразу після проїзду моста, але там всюди є колесовідбійники і більше дорогу ніде не можна перейти, тільки по пішохідному переходу, який є в цьому місці. В той час сіріло, але не було темно. Крім цього вона побачила взуття від дівчини, яке було ближче до колесовідбійника. Той хлопець, що був на передньому сидінні автомобіля після ДТП зразу зник. В момент ДТП вона не бачила ніяких більше автомобілів. Що це була дівчина їй сказали потім. Після зіткнення автомобіль проїхав 20 чи 30 метрів, але вона не водій і сказати точно не може. Ліворуч автомобілів не було, бо там колесовідбійник. Вона не відчула, що до зіткнення автомобіль гальмував, а після зіткнення водій почав гальмувати.

          Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що 18.10.2013 року вона їхала в попутному автомобілі марки «Шкода» світлого кольору з ОСОБА_8 і ОСОБА_7 Вона сиділа на задньому сидінні посередині. Це було після 18 години на з’їзді з мосту на зупинці «Польова». Збив автомобіль, в якому вона їхала, пішохода. Перед тим вона бачила на пішохідному переході дівчину, яка стояла. Після того відбулося зіткнення. Тіло зіткнулось з лобовим склом автомобіля з правої сторони, скло лобове посипалося. Після зіткнення автомобіль проїхав метрів з 10 на її думку. Після зіткнення вона вийшла теж з автомобіля і стояла біля нього. На якій відстані знаходилась тіло дівчини від пішохідного переходу вона не може сказати. Там була ще сумка потерпілої, яка знаходилась неподалік від тіла. Вона не пам’ятає, чи в момент зіткнення приїздили біля них ще якісь автомобілі. Автомобіль в якому вона їхала знаходився більш лівіше. Вона думає, що було гальмування, бо через це вона відкрила очі, коли дрімала. На вулиці тоді трошки вже темніло. Вона побачила силует дівчини, яка була лівою стороною до автомобіля. Вона не помітила в той момент, де знаходилась дівчина. До загиблої вона не підходила. Автомобіль в якому вони їхали рухався зі швидкістю 70-80 км/год. Це відбулося по її відчуттях на пішохідному переході. Там в цьому місці пішохідний перехід позначений червоними і білими лініями. Дорога в цьому місці не була освітлена.

          Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що восени 2013 року біля 19 години він на своєму автомобілі марки «Пежо» чекав на зупинці при з’їзді з мосту в напрямку м. Василькова. Він перебував на вулиці, чекав автобус. В той час зверху почав спускатися автомобіль чорного кольору нібито «Мітсубісі» рухався в лівій смузі за напрямком руху. Позаду нього їхав інший автомобіль марки «Шкода Фабія», який рухався за ним і намагався його обігнати з лівої сторони. Після цього білий автомобіль зупинився майже біля зупинки, а куди дівся чорний автомобіль не пам’ятає. Коли зупинився автомобіль «Шкода», то з нього вийшов хлопець з розбитою головою. Він у нього запитав, що трапилось, але він нічого не відповів і пішов за зупинку, а куди далі дівся він не бачив. Він помітив від світла інших автомобілів, що на дорозі щось лежить. Він підійшов і побачив, що лежить дівчина, він попробував у неї пульс, але його не було. Він зателефонував в лікарню і в міліцію. Від його автомобіля тіло дівчини було на відстані 25 метрів. Потім приїхали швидка допомога, батьки загиблої. Біля дівчини і був хлопець тієї збитої дівчини, коли він підійшов він не пам’ятає. В автомобілі «Шкода» теж було дві жінки, які також в ньому їхали. До дівчини підходив мабуть власник автомобіля марки «Шкода». Чи він щось говорив і що робив він не пам’ятає. На проїзній частині була сумка потерпілої неподалік від тіла. Точної відстані від зупинки до пішохідного переходу сказати не може. Самої дівчини до цього він не бачив. Він спочатку подумав, що автомобіль марки «Шкода» зіткнувся з металевим колесовідбійником. З обвинуваченим він не знайомий. Швидкість руху автомобіля марки «Шкода» була приблизно 60-70 км/год, але це відбулося дуже швидко. Фари у автомобіля марки «Шкода» було ввімкнено. Після ДТП їхали різні автомобілі. Там ділянка дороги не освітлюється. Самого наїзду він не бачив. Тіло дівчини від пішохідного переходу було на відстані десь приблизно 15 метрів.

          Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що осінню 2013 року, точної дати він не пам’ятає, близько 18-40 години він їхав на своєму автомобілі ВАЗ-2172, виїжджав з дороги с.Рославичі, Васильківського району, Київської області під мостом і їхав у сторону м. Васильків. Він доїжджаючи до пішохідного переходу, який розташований за мостом у світлі фар свого автомобіля побачив дівчину, яка стояла на пішохідному переході на його смузі десь півтора метра від дорожнього знаку «Пішохідний перехід» і в цей час з мосту спускався вантажний автомобіль марки «Газель», він зупинився і зупинився автомобіль «Газель», «Газель» стояла ближче до пішохідного переходу, а трохи далі. Дівчина перейшла повз його автомобіль і почала проходити повз автомобіль «Газель», він почав після того розпочинати рух і почав випереджати автомобіль «Газель». Коли він почав випередження автомобіля «Газель» і він відчув звук удару. Коли він повернув голову назад, то він не побачив на пішохідному переході дівчини. Він після того пригальмував і автомобіль «Газель» його обігнав. Він спочатку подумав, що якийсь автомобіль в’їхав у колесовідбійник. Після того він побачив, що у повітрі летить дівчина падає, від пішохідного переходу на відстані 20-30 метрів вперед. В цей момент, коли його обігнав автомобіль «Газель», в крайній лівій смузі зупинився автомобіль «Шкода Фабія» з нього вийшов водій і побіг до збитої дівчини. Він повністю не зупиняв свій автомобіль, в цей час на зупинці справа стояв автомобіль чорного кольору. Він по своєму мобільному телефону (НОМЕР_2, НОМЕР_3) намагався викликати працівників міліції за номером 102, але не зміг викликати, вибивало. Це було на його думку біля 18-43 години. На його думку автомобіль марки «Шкода» рухався зі швидкістю 100-120 км/год. Десь через місяць після ДТП він в розмові зі знайомим повідомив, що був свідком ДТП і бачив обставини. Це потім стало відомо слідчому і його викликали для допиту. З обвинуваченим він не знайомий. Йому слідчий говорив, що буде намагатися зробити роздруківку дзвінків. Він з потерпілою не знайомий. Йому зателефонували, щоб він був свідком у справі, оскільки він все бачив і намагався викликати міліцію. Він, коли розпочав рух десь через 5 секунд все відбулось дуже швидко. Дівчина впала перед ним, але лівіше в іншій полосі, а він їхав правіше. Після об’їзду його обігнав автомобіль «Газель», він побачив автомобіль «Шкода Фабія». Швидкість автомобіля марки «Шкода» на його припущення рухався зі швидкістю 100-120 км/год. Момент наїзду і місце наїзду він не бачив.

          Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що ця подія сталась під вечір, він їхав з м. Києва і йому зателефонував його знайомий ОСОБА_11 і повідомив, що при з’їзді з мосту в сторону смт. Глеваха Васильківського району Київської області автомобіль збив дівчину. Через певний період часу він проїздив це місце і бачив багато автомобілів, що свідчило про те, що там щось трапилося. ОСОБА_11 йому телефонував в період з 18-00 до 19-00 годин. З ОСОБА_11 він знайомий недавно. Марку автомобіля, який збив дівчину, ОСОБА_11 йому не говорив.

          Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що 18.10.2013 року у ввечері біля 18 години, коли вона купляла ліки в аптеці їй сповістили, що трапилося горе і її дитина потрапила в ДТП. Вона не повірила і її відвезли на місце ДТП, там по приїзду вже було багато людей. Її дитина лежала на дорозі, вона її порухала, вона була ще тепла, вона подумала, що вона ще жива. Їй здалось, що це якийсь сон і це не з її дитиною і не з нею сталось. На момент загибелі її дочці було 20 років. Обвинувачений їй нічого не відшкодував. Обвинувачений їй говорив, що він не знає, як це сталося. Вона вважає, що обвинувачений повинен сидіти у в’язниці. Вона обвинуваченому нічого не пропонувала. Її дочка переходила через дорогу, йшла в гості до свого хлопця, і обвинувачений на неї наїхав. На той час вона не знала марки автомобіля, знає, що білого кольору. На даний час вона знає, що це якась «Шкода». Обвинувачений на момент ДТП, коли вона підійшла до нього, нічого їй не говорив.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 показав, що він приносить співчуття з приводу смерті дочки потерпілої. Він не відмовлявся від відшкодування шкоди, але чому так сталося він не знає. Він був за кермом свого автомобіля НОМЕР_4, він бачив цю дівчину на дорозі, але чому своєчасно не зупинився не знає, це була якась містика. Він підтверджує, що мало місце ДТП, він їхав з м. Києва в м. Васильків, це було біля 18 години 30 хвилин. У нього в салоні автомобіля були ще пасажири. Після цього він відмовився надавати будь-які покази.

В підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, прокурором були надані документи кримінального провадження, а саме:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.10.2013 р., схемою та ілюстративною таблицею до нього (а.с. 71-82);

- протоколом огляду транспортного засобу, а саме: автомобіля НОМЕР_5 (а.с.83);

- копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії КХС №491079, виданого МРЕВ м. Васильків ДАІ ГУ УМС України 30.04.2005 року на ім’я ОСОБА_1 та копією посвідчення водія серії ВАЕ 954484, виданого Васильківським РЕВ при УДАІ ГУ МВС в Київській області 31.07.2012 року на ім’я ОСОБА_1. (а.с.84);

- висновком Київського обласного наркологічного диспансеру щодо результатів виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №85, складеного о 22 годині 30 хвилин 18.10.2013 року, з висновку якого вбачається, що у громадянина ОСОБА_1 ознак сп’яніння не виявлено. (а.с.86);

- висновком експерта Київського обласного бюро судово-медичної експертизи Васильківське районне відділення №325 від 17.01.2014 року, з висновку якого вбачається, що причиною смерті громадянки ОСОБА_5 стала поєднана тупа травма голови, тулуба і кінцівок з саднами ділянки обличчя, крововиливами м’які тканини голови, уламковим переломом кісток склепіння та основи черепа в лівій тім’яній ділянці, крововиливами під м’які оболонки головного мозку, забоєм головного мозку на зовнішній поверхні правої вискової долі; ділянкою осадження на зовнішній поверхні тулуба зліва, повним поперечним розривом селезінки, радіальним розривом тканини, лівої нирки в ділянці воріт, крововиливами в плевру легенів по задніх поверхнях, уламковим переломом лівої лонної кістки, розривом лівого крижово-клубового зчленування; закритий уламковий перелом лівого стегна в середній третині; що ускладнилися розвитком шоку.

Вказана поєднана травма кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, являється безпосередньо причиною смерті, виникла незадовго до настання смерті ОСОБА_5 внаслідок впливу у вказані ділянки тіла потерпілої тупого предмета (предметів).

При експертизі трупа ОСОБА_5 також виявлені множинні садна і кровопідтоки на шкірних поверхнях кінцівок – кваліфікується як легкі тілесні ушкодження, відношення до безпосередньої причини смерті не мають.

Виходячи зі ступеня вираженості трупних явищ можливо висловитися про тривалості посмертного періоду порядку 1 - 1,5 доби.

При судово-токсикологічному дослідженні в крові від трупа ОСОБА_5, спирти і їх ізометрію не виявлено, тобто на момент настання смерті остання була твереза.

Можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 в строки та при обставинах вказаних в постанові не виключається.

Найбільш вірогідно, що в момент первинного контакту з автомобілем ОСОБА_5 перебувала у вертикальному або близькому до нього положенні, і була обернена до автомобіля лівою задньо-боковою поверхнею тіла.

Достовірних даних, що дозволяють судити про те, рухалася чи потерпіла в момент первинного контакту, або стояла без руху, при експертизі її трупа не виявлено. (а.с. 87-89);

- висновком експерта Київського обласного бюро судово-медичної експертизи Васильківське районне відділення №583 від 17.01.2014 р., з висновку якого вбачається, що причиною смерті громадянки ОСОБА_5 стала поєднана тупа травма голови, тулуба і кінцівок з саднами ділянки обличчя, крововиливами м’які тканини голови, уламковим переломом кісток склепіння та основи черепа в лівій тім’яній ділянці, крововиливами під м’які оболонки головного мозку, забоєм головного мозку на зовнішній поверхні правої вискової долі; ділянкою осадження на зовнішній поверхні тулуба зліва, повним поперечним розривом селезінки, радіальним розривом тканини, лівої нирки в ділянці воріт, крововиливами в плевру легенів по задніх поверхнях, уламковим переломом лівої лонної кістки, розривом лівого крижово-клубового зчленування; закритий уламковий перелом лівого стегна в середній третині; що ускладнилися розвитком шоку.

Вказана поєднана травма кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, являється безпосередньо причиною смерті, виникла незадовго до настання смерті ОСОБА_5 внаслідок впливу у вказані ділянки тіла потерпілої тупого предмета (предметів).

При експертизі трупа ОСОБА_5 також виявлені множинні садна і кровопідтоки на шкірних поверхнях кінцівок – кваліфікується як легкі тілесні ушкодження, відношення до безпосередньої причини смерті не мають.

Виходячи зі ступеня вираженості трупних явищ можливо висловитися про тривалості посмертного періоду порядку 1 - 1,5 доби.

При судово-токсикологічному дослідженні в крові від трупа ОСОБА_5, спирти і їх ізометрію не виявлено, тобто на момент настання смерті остання була твереза.

Можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 в строки та при обставинах вказаних в постанові не виключається.

Найбільш вірогідно, що в момент первинного контакту з автомобілем ОСОБА_5 перебувала у вертикальному або близькому до нього положенні, і була обернена до автомобіля лівою задньо-боковою поверхнею тіла.

Достовірних даних, що дозволяють судити про те, рухалася чи потерпіла в момент первинного контакту, або стояла без руху, при експертизі її трупа не виявлено. (а.с. 90-91);

-          висновком експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області №275 від 06.12.2013 року, з висновку якого вбачається, що рульове керування автомобіля НОМЕР_6, на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП, не виявлено. Система робочого гальма автомобіля НОМЕР_6, на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма перед подією, не виявлено. (а.с.93-97);

-          висновком експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області №1083А від 30.12.2013 року, з висновку якого вбачається, що встановити експертим шляхом де відносно елементів дороги відбувся наїзд автомобіля НОМЕР_6, на пішохода не надається можливим. Однак можна стверджувати, що наїзд автомобіля НОМЕР_6, на пішохода стався на смузі лівій смузі руху проїзної частини автодороги «Київ-Одеса» (з’їзд з шляхопроводу до м.Васильків) в напрямку до м. Васильків. (а.с. 99-101);

-          інформацією центральної геофізичної обсерваторії №16-05/-2029 від 29.10.2013 року про погодні умови 18.10.2013 року за даними Об’єднаної гідрометеорологічної станції Київ, яка найближче знаходиться до с. Глеваха Васильківського району Київської області, в період часу з 18 до 21 години (час Київський), з якого вбачається, що опадів не було, швидкість вітру становила штиль, видимість на 18 годину становила 20 км. (а.с.102);

-          протоколом одночасного допиту свідка ОСОБА_11 та підозрюваного ОСОБА_1 від 03.02.2014 року зі схемою.(а.с.103-108);

-          протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_11 від 13.02.2014 року з фото таблицею та схемою. (а.с.109- 114);

-          протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_10 від 13.02.2014 року (а.с. 115-116);

-          висновком експерта Київського обласного бюро судово-медичної експертизи Васильківського районного відділення №087/147А від 27.02.2014 року, з висновку якого вбачається, що встановити експертним шляхом як автомобіль НОМЕР_6 та пішохід ОСОБА_5 розташовувались відносно елементів дороги в момент наїзду, не надається можливим по причинах викладених в дослідницькій частині висновку. В момент наїзду автомобіля НОМЕР_6 на пішохода ОСОБА_5, автомобіль НОМЕР_6, деталями передньої правої частини контактував із тілом пішохода ОСОБА_5, яка найбільш ймовірно перебувала у вертикальному чи близькому до нього положенні, та була повернута до автомобіля лівою задньо-боковою поверхнею тіла.

Встановити експертним шляхом якою була швидкість автомобіля НОМЕР_6, в момент наїзду на пішохода ОСОБА_5 (з урахуванням пошкоджень на автомобілі НОМЕР_6, та тілесних ушкоджень отриманих ОСОБА_5, кінцевого їх положення, та наявності слідової інформації) не надається можливим по причинам викладених в дослідницькій частині висновку.

Встановити чи наїзд автомобіля НОМЕР_6, на пішохода ОСОБА_5 відбувся на пішохідному переході чи за його межами, не надається можливим по причинах викладених в дослідницькій частині висновку.

Встановити на якій відстані від пластикового утримувача протитуманної фари відбувся наїзд автомобіля НОМЕР_6 на пішохода ОСОБА_5 не надається можливим по причинах викладених в дослідницькій частині висновку. (а.с. 124-133);

-          висновком ДП Центру Експертних Досліджень судової автотехнічної експертизи №012-14 від 31.01.2014 року, з висновку якого вбачається, що в даній дорожній обстановці, водій автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_1, з технічної точки зору, повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху. При заданих характеристиках дорожньої обстановки, водій автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_1 не мав технічної можливості попередити наїзд на пішохода в момент його виявлення шляхом застосування екстреного гальмування. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_1 з технічної точки зору не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, відповідно до яких він повинен був діяти. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_1 з технічної точки зору не перебували в причинному зв’язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. (а.с. 134-136);

-          копією паспорта серії СК №345357, виданого Васильківським МВ ГУ МВС України в Київській області 26.11.1996 року на ім’я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.(а.с.137);

-          вимогою про судимість відносно ОСОБА_1 (а.с.138);

-          довідками лікаря нарколога та лікаря психіатра, з яких вбачається, що ОСОБА_1 на обліку останніх не перебуває. (а.с. 139-140);

-          характеристикою з місця роботи на ОСОБА_1І.(а.с.142-143);

-          довідкою КП Комбінату комунальних послуг м. Василькова №936 від 21.10.2013 року на ім’я ОСОБА_13 про склад сім’ї, з якої вбачається, що до складу сім’ї входять чотири особи: ОСОБА_13, ОСОБА_1, ОСОБА_14, ОСОБА_15. (а.с. 144).

Представником потерпілої ОСОБА_4 надано в судовому засіданні висновок експертного дослідження №0-19 від 31.03.2014 року, який складений Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при ГУ МВС України в Київській області, які він просив оголосити в судовому засіданні і який був відкритий всім сторонам даного кримінального провадження. З висновку даного експертного дослідження вбачається, що водій автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_1, з технічної точки зору, у дорожній ситуації, що склалась безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, повинен був керуватися вимогами п.п.18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, зміст яких викладений в дослідницькій частині висновку.

В даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, в разі своєчасного виконання водієм автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_1 технічних вимог п.п. 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України наїзд на пішохода виключався.

Водій автомобіля «SKODA FABIA», виконуючи технічні вимоги п.п. 18.1, 18.4 ПДР України мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода, для чого у нього не було перешкод технічного характеру.

В даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, дії водія автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 18.1, 18.4 ПДР України.

В даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, дії водія автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_1, перебувають в причинному зв’язку настанням наслідків даної дорожньо-транспортної пригоди.

З висновку судової автотехнічної експертизи №012-14 від 31.01.2014 року вбачається, що вихідні дані в ній вказані зі слів обвинуваченого ОСОБА_1, а тому суд вважає зазначений доказ, як недопустимий, а тому суд не може посилатися на цей доказ при ухваленні судового рішення.

Невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України спростовується показами свідків в даному кримінальному провадженні, показами самого обвинуваченого ОСОБА_1, протоколами огляду місця події та протоколом огляду транспортного засобу автомобіля НОМЕР_6, висновками експертиз, ілюстративними таблицями до вказаних документів, в їх сукупності, а тому суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні правил безпеки дорожнього руху, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть ОСОБА_5, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України.

Враховуючи наслідки, які настали в результаті ДТП, суд вважає, що при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно і доцільно застосувати крім основного покарання додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи позитивну характеристику на ОСОБА_1 за місцем його роботи, те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, думку потерпілої, яка просила призначити суворе покарання обвинуваченому ОСОБА_1, а також те, що обвинуваченим ОСОБА_1 потерпілій взагалі не відшкодована ні матеріальна, ні моральна шкода, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк, оскільки таке покарання буде відповідати вищезазначеним вимогам закону та особі винного.

          Визнаючи винним обвинуваченого ОСОБА_1 і обираючи йому міру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що відноситься, відповідно до ст. 12 КК України, до тяжких злочинів, вчинених з необережності, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого: відповідно до вимоги ГІБ МВС України ОСОБА_1 раніше не судимий, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно за місцем роботи.

          Судом, відповідно до ст. 66 КК України, обставин, пом'якшуючих відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1 не виявлено.

          Обставиною, що обтяжує відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, судом не виявлено.

Підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України судом не вбачається.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.          

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

          Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

          Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи.          

          Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з дати приведення вироку до виконання.                     

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Україна витрати за проведення судово-автотехнічної експертизи № 275А від 06.12.2013 р. в сумі 782,40 грн. та транспортно-трасологічної експертизи №1083АА від 30.12.2013 р. в сумі 782,40 грн., в всього витрат на загальну суму 1564,80 гривень, (розрахунковий рахунок для відшкодування витрат на залучення експерта: 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м.Києва, код 37975298).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.

Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя                                                                                                    А.А. Бабіш