ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.03.2007 Справа № А17/162
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів: Швець В.В., Чимбар Л.О.
при секретарі Гайдук Ю.А.
за участю представників сторін :
від позивача: не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином
від відповідача: Мотов В.О., дов. №10 від 04.02.06р.
розглянувши апеляційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.06р. у справі №А17/162
за позовом закритого акціонерного товариства “Енергетик-НКЗ”, м.Нікополь
до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м.Нікополь
про скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
- постановою господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2006р. у справі №А17/162 (суддя-Стрелець Т.Г.) позов закритого акціонерного товариства (далі-ЗАТ) “Енергетик-НКЗ” задоволено, скасовані податкові повідомлення-рішення Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції (далі-ОДПІ) від 22.11.2005р. №0002672342/0/45062 та №0002662342/0/45063;
- не погодившись з прийнятою постановою, Нікопольська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення ним норм матеріального права, просить цю постанову скасувати, прийняти нову постанову та відмовити у задоволенні позовних вимог;
- у поданій скарзі йдеться про правомірність висновків податкової інспекції щодо заниження товариством у І півріччі 2005 року валового доходу на суму кредиторської заборгованості перед приватним підприємством (далі-ПП) “Дива”, завищення валових витрат та податкового кредиту на суму заборгованості по ПФ “Досвід” і ПП”Інтерметалтранс”, які зняті з обліку у відповідних податкових інспекціях, а також про ненадання господарським судом належної оцінки розрахунку податкових зобов’язань та штрафних санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями;
- позивач заперечення на апеляційну скаргу не надав, його представник у судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання позивач повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2005р. Нікопольською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0002672342/0/45062, яким визначено суму податкового зобов’язання ЗАТ “Енергетик-НКЗ” по податку на прибуток в розмірі 1 013 865,91грн, у тому числі, 567 631,30грн.- основний платіж, 446 234,61грн. –штрафні(фінансові) санкції та №0002662342/0/45063, яким визначено суму податкового зобов’язання товариства по податку на додану вартість в розмірі 449 625,12грн, у тому числі, 282 310,60грн.-основний платіж, 167 314,52грн. –штрафні(фінансові) санкції.
Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту №168/231.31384510 від 09.11.2005р., складеного за результатами планової виїзної документальної перевірки дотримання ЗАТ “Енергетик-НКЗ” вимог податкового законодавства за період з 01.07.2004 по 30.06.2005р.р.
Даною перевіркою встановлено, що в порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” товариство не збільшило склад валового доходу за І півріччя 2005р. на суму кредиторської заборгованості перед ліквідованим підприємством у зв’язку з чим валовий доход залишився безпідставно заниженим на 1 171 492грн.
При цьому перевіряючими були досліджені обставини за наслідками проведення товариством господарської операції з ПП ”Дива” на підставі договору доручення №102901 від 29.10.2002р. на покупку продукції, за яким довіритель (ПП ”Дива”) доручив, а повірений (ЗАТ”Енергетик-НКЗ”) зобов’язався заключити від імені та рахунок довірителя договір купівлі-продажу виробничих товарів з третьою стороною, а також здійснити розрахунок з продавцем за рахунок коштів довірителя.
З посиланням на перерахування ПП ”Дива” грошових коштів товариству в сумі 1 171 492грн. на підставі платіжного доручення №155 від 30.10.2002р., невиконання останнім своїх зобов”язань за договором, наявністю станом на 30.06.2005р. кредиторської заборгованості перед ПП”Дива”, визнання постановою господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2005р. даного підприємства банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та ліквідації підприємства ухвалою названого суду від 22.09.2005р. по справі №Б15/96/05 перевіряючими було виявлено вказане вище порушення.
Відповідно до розрахунку наданого податковою інспекцією до матеріалів справи (т.2, а.с.16,17) виявлене порушення призвело до нарахування товариству податку на прибуток в сумі 292 873грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 58 574грн.60 коп.
Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход –це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
П.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 названого Закону передбачено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.
У відзиві на позов та в апеляційній скарзі отримані товариством від ПП ”Дива” грошові кошти визначені саме як безповоротна фінансова допомога. В акті перевірки таке визначення відсутнє.
Між тим, відповідно до п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону під терміналом “безповоротна фінансова допомога” слід розуміти суму коштів, передану платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод.
Задовольняючи позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення в цій частині, господарський суд правильно послався на недоведеність податковою інспекцією обставин щодо віднесення договору доручення, укладеного між товариством та ПП”Дива” до переліку договорів, наведеного у п.п.1.22.1 п.1.22. ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, на неправильність збільшення податковою інспекцією валового доходу товариства за І півріччя 2005 року, оскільки ПП”Дива” було ліквідовано у 3 кварталі 2005 року і І півріччя 2005 року не є звітним періодом в розумінні п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону, а також на те, що господарська діяльність товариства у 3 кварталі 2005 року взагалі не була предметом дослідження під час перевірки.
Таким чином, оспорюване податкове повідомлення-рішення у відповідній сумі визначеного податкового зобов’язання обґрунтовано скасовано господарським судом.
Перевіркою встановлено також і те, що в порушення п.5.1 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” товариством не зменшені валові витрати на суму заборгованості по підприємствах, які зняті з обліку відповідних податкових інспекцій і по яких на обліку товариства рахується дебіторська заборгованість, а саме: на виконання договору поставки №49 від 22.03.2002р. товариство перерахувало ПФ”Досвід” у вигляді передплати за матеріали 434 840грн., у тому числі, податок на додану вартість в сумі 72 473грн.33 коп. платіжним дорученням №2 від 03.04.2002р. ; на виконання договору поставки №42-П від 03.07.2001р. товариство перерахувало ПП”Інтерметалтранс” у вигляді передплати за електротехніку 615 160грн., у тому числі, податок на додану вартість в сумі 102 526грн.67коп. платіжними дорученнями від 26.09.2001р.. Згідно з довідками ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська названі підприємства зняті з обліку платників податків відповідно у травні 2005 року та у 2003 року.
Як зазначено в розрахунку податкової інспекції за наслідками встановленого порушення товариству нараховано податок на прибуток в сумі 218 750грн. та застосовані штрафні(фінансові) санкції в сумі 82 197грн.50коп.
Актом перевірки зафіксовано також і те, що по перелічених господарських операціях товариством не зменшений податковий кредит на суму 175 000грн., у тому числі, за липень 2004 р. на 102 526грн.67коп. та за грудень 2004 року на 72 473грн.33 коп. по відповідних податкових накладних, оскільки свідоцтво ПФ”Досвід” як платника податку на додану вартість анульовано ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська 30.12.2004р., а ПП”Інтерметалтранс” –ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська 29.07.2003р.
Дані обставини слугували визначальними для стверджень перевіряючих про порушення товариством п.п.7.4.1 п.7.4 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” в редакції з 31.03.2005р.
По зазначених операціях порушення п.4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” не встановлено.
У відповідності з п. 5.1 ст. 5 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
– або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
– або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про правомірне віднесення товариством сум витрат, сплачених на користь ПФ”Досвід” та ПП “Інтерметалтранс”, до складу валових витрат за першою подією.
При цьому господарським судом обґрунтовано зазначено, що зняття вказаних підприємств з обліку як платників податків не є підставою для коригування валових витрат, оскільки таке зняття відбулося після здійснення товариством передплати.
Одночасно слід зазначити, що згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції після 31.03.2005р.) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Щодо досліджуваної справи, то, на думку перевіряючих, товариство повинно було зменшити податковий кредит у липні, грудні 2004 року.
Таким чином, по проведених з ПФ “Досвід” та з ПП ”Інтерметалтранс” господарських операціях податковою інспекцією необґрунтовано застосовані положення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, які на час встановленого порушення взагалі не діяли.
Отже податковою інспекцією в акті перевірки не викладено зміст порушення наведеної норми, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення у відповідній частині.
Крім того, п. 7.5. ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій —або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Враховуючи віднесення товариством до складу податкового кредиту сум передплат безпосередньо на підставі податкових накладних, виданих ПФ”Досвід” та ПП”Інтерметалтранс” підстави для зменшення ним податкового кредиту слід визнати відсутніми.
При цьому податковою інспекцією в матеріали справи не надані докази виключення названих підприємств з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на час встановленого порушення.
Отже по описаних порушеннях доводи податкової інспекції вірно визнані господарським судом як необґрунтовані.
Тому оспорювані податкові повідомлення-рішення в цих частинах підлягають скасуванню, а постанову місцевого господарського суду в даних частинах слід залишити без змін.
Як зазначено вище, до матеріалів справи податковою інспекцією було надано розрахунок сум донарахованих податків та штрафних(фінансових) санкцій по оспорюваних податкових повідомленнях-рішеннях, згідно з яким до складу визначених податкових зобов’язань належать і суми, розраховані податковою інспекцією по порушеннях пп..5.3.2 п.5.3 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону україни “Про оподаткування прибутку підприємств” та п.п.4.5., 4.7 ст.7, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У даному випадку, товариством не доведені обставини щодо визнання недійсними податкових повідомлень-рішень в частинах визначення податкових зобов’язань по інших порушеннях, перелічених в акті перевірки і в розрахунку податкової інспекції.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Тому постанову місцевого господарського суду слід скасувати частково.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
- постанову господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.06р. у справі № А17/162 скасувати;
- позов задовольнити частково;
- податкове повідомлення-рішення Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції №00026723412/0/45062 від 22.11.2005р.скасувати в частині визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток в сумі 652 395грн.10 коп., у тому числі, 511 623грн. –основний платіж, 140 772грн.10 коп. – штрафні(фінансові) санкції;
- податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ №0002662342/0/45063 від 22.11.2005р. скасувати в частині визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 262 499грн.57коп.,у тому числі, 175 000грн. –основний платіж, 87 499грн.97коп. –штрафні(фінансові) санкції;
- в решті у позові відмовити;
- стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства “Енергетик-НКЗ” 3 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору;
- постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя В.В.Швець
Суддя Л.О.Чимбар