КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2016 р. Справа№ 43/550-50/327-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання Чміль Я.Є.

та представників:

від апелянта: Слуцька Н.С. (дов. б/н від 20.07.2016);

інші учасники провадження у справі: не з'явились.

розглянувши апеляційну скаргу Громадської організації інвалідів "Реабілітаційний центр "Довіра"

на ухвалу господарського суду м. Києва від 23.05.2016

у справі № 43/550-50/327-2012 (суддя: Яковенко А.В.)

за заявою Громадської організації інвалідів "Реабілітаційний центр "Довіра"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.05.2016 у справі № 43/550-50/327-2012 залишено без розгляду заяву Громадської організації інвалідів "Реабілітаційний центр "Довіра" про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог".

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, Громадська організація інвалідів "Реабілітаційний центр "Довіра" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 23.05.2016 у даній справі та направити справу на розгляд до господарського суду м. Києва.

В обґрунтування апеляційної скарги Громадська організація інвалідів "Реабілітаційний центр "Довіра" посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 у даній справі прийнято до провадження вказану апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 20.07.2016.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 20.07.2016 представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Інші представники кредиторів у справі не з'явились у судове засідання. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників учасників провадження у даній справі, що не з'явилися у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" застосовуються норми цього Закону в редакції, що діє до 19.01.2013 (далі по тексту - Закон).

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно зі ст. ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі було порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2008 № 43/550.

Надалі провадження у справі неодноразово зупинялося та було припинено ухвалою суду першої інстанції від 08.12.2011, яку було скасовано в апеляційному порядку.

Відповідно до ухвали від 29.01.2013 у даній справі ініціюючого кредитора було замінено його процесуальним правонаступником - Громадською організацією інвалідів "Реабілітаційний центр "Довіра" внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги.

Ухвалою від 09.04.2013 провадження у справі було зупинено до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 910/6297/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларітпром" до Акціонерного товариства "Сустр-19" та Громадської організації інвалідів "Реабілітаційний центр "Довіра" про визнання вказаного договору про відступлення права вимоги недійсним. Вказана ухвала була оскаржена в апеляційному порядку Публічним акціонерним товариством "Київенерго", проте апеляційне провадження за такою скаргою було припинено, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Аларітпром" не було надано витребуваних доказів.

13.08.2014 до суду першої інстанції надійшов лист Публічного акціонерного товариства "Київенерго" з приєднаною до нього ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 у справі № 910/6297/13, якою зазначений вище позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларітпром" до Акціонерного товариства "Сустр-19" та Громадської організації інвалідів "Реабілітаційний центр "Довіра" про визнання договору недійсним було залишено без розгляду ухвалою суду від 21.10.2013.

Ухвалою від 18.08.2014 суд поновив провадження у даній справі та призначив її до розгляд у судовому засіданні на 24.09.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2014 у даній справі зобов'язано сторін надати суду докази набрання законної сили ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 у справі № 910/6297/13, а також письмові пояснення щодо подальшого ходу процедури банкрутства у зв'язку з обставинами, встановленими вказаною ухвалою; повторно зобов'язано боржника надати суду відзив на заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з додатками, складений відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону.

21.10.2014 від заявника до суду першої інстанції надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 43/550-50/327-2012 до розгляду іншої, пов'язаної з нею справи № 910/22137/13 за позовом ТОВ "Аларітпром" до ГОІ "Реабілітаційний центр "Довіра" та ЗАТ "СУСТР-19" про визнання вказаного договору про відступлення права вимоги недійсним.

28.01.2015 від боржника до суду першої інстанції надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 28.01.2015, від 16.03.2015, від 08.04.2015, від 02.06.2015, від 08.07.2015 розгляд даної справи відкладався; було зобов'язано сторін надати суду докази набрання законної сили ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2013 у справі № 910/6297/13, а також письмові пояснення щодо подальшого ходу процедури банкрутства у зв'язку з обставинами, встановленими вказаною ухвалою;

зобов'язано боржника надати суду: - відзив на заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з додатками, складений відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону; відомості про стан розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/22137/14;

витребувано у Закритого акціонерного товариства "Сустр-19", Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" оригінали Акту приймання передачі від 23.04.2007, відповіді на претензію від 03.09.2007;

зобов'язано боржника надати суду: - оригінали порівняльних зразків документів - датовані документи, в яких у період з 01.01.2007 по 31.12.2007, рукописно виконано записи та підписи чорними, синіми та синьо-фіолетовими пастами кулькових ручок (такими ж за кольором та відтінком, як і в підписах у Акті приймання передачі від 23.04.2007 та відповіді на претензію від 03.09.2007) у кількості не менше п'яти зразків із різними датами складання за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 для кожного виду пасти; - вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки підпису особи, яка підлягає ідентифікації - ОСОБА_4; - порівняльні зразки відтисків печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог", що містяться на документах за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 у кількості 10-20 порівняльних зразків за кожен місяць, а також інші докази відповідно до положень Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень;

запропоновано учасникам провадження у справі про банкрутство надати суду перелік питань для вирішення експертом;

зобов'язано заявника надати пояснення щодо клопотань боржника про зупинення провадження у справі та призначення експертизи.

В ухвалах господарського суду першої інстанції від 31.08.2015, від 02.11.2015, від 25.11.2015, від 01.02.2016, від 14.03.2016, від 04.04.2016 було зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали суду від 08.07.2015.

Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції залишив без розгляду заяву Громадської організації інвалідів "Реабілітаційний центр "Довіра" про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, пославшись на те, що неявка представника позивача в судові засідання та неподання ним всіх витребуваних судом доказів перешкоджає з'ясуванню судом всіх обставин справи, всебічному та об'єктивному дослідженню правомірності позовних вимог по справі та прийняттю правильного і обґрунтованого рішення в межах встановлених процесуальних строків.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з винесеною судом першої інстанції оскаржуваною ухвалою, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ГПК України, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, господарський суд залишає позов без розгляду. Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви Закритого акціонерного товариства "Сустр-19" (процесуальним правонаступником якого у справі визнано Громадську організацію інвалідів "Реабілітаційний центр "Довіра") та доданих до цієї заяви документів, за ухвалою суду першої інстанції від 11.07.2008 порушена дана справа № 43/550-50/327-2012.

В матеріалах справи міститься заява арбітражного керуючого Левіна Віталія Борисовича про участь у справі, яка з моменту порушення провадження у справі не розглядалась судом першої інстанції. На даний момент розпорядник майна у даній справ не призначений.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом. Таким чином, право призначати арбітражного керуючого (розпорядника майна) належить господарському суду.

Посилання ж суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі (у вступній частині) на те, що «ліквідатор в судове засідання не з'явився» є помилковим. Також, є недоречним посилання суду першої інстанції на те, що позивач не з'являвся в судові засідання та не подавав всіх витребуваних судом доказів, оскільки в спеціальному Законі, який має пріоритет з застосуванням у справах про банкрутство щодо інших нормативних актів, відсутнє поняття «позивач», а сторонами у справі про банкрутство, у відповідності до ст. 1 Закону, є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу та офіційно оприлюднює її. Офіційне оприлюднення тексту ухвали повинно містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.

Отже, наведеним законодавчим положенням передбачений обов'язок ініціюючого кредитора подати у десятиденний строк відповідне оголошення, оскільки строки його виходу не можуть залежати від заявника та пов'язані перед усім з наявністю місця у найближчому номері офіційного друкованого органу.

В матеріалах справи відсутня ухвала суду першої інстанції про зобов'язання ініціюючого кредитора подати оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог".

Згідно з ч. 13 ст. 11 Закону якщо заявник не виконує вимоги ухвали господарського суду щодо публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство у визначений строк, господарський суд має право залишити заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду.

Отже Законом передбачено єдину підставу, згідно якої суд може залишити заяву ініціюючого кредитора без розгляду. Зазначена підстава виникає на стадії розпорядження майном боржника та пов'язана з невиконанням обов'язку ініціюючого кредитора щодо публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку застосування судом першої інстанції п. 5 ст. 81 ГПК України, як загальної процесуальної норми права, до здійснення провадження у справі про банкрутство виключається спеціальним Законом. Тим паче, що суд зазначив в даному випадку як підставу залишення заяви без розгляду, що саме позивачем не виконано вимоги ухвал суду.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає, на відміну від позовного провадження, можливості витребування господарським судом додаткових доказів в підтвердження підстав для порушення справи про банкрутство після винесення господарським судом ухвали про порушення справи про банкрутство.

Спеціальний Закон не передбачає, на відміну від позовного провадження, можливості витребування господарським судом додаткових доказів, в підтвердження підстав для порушення справи про банкрутство, після винесення господарським судом ухвали про порушення справи про банкрутство, а також можливість залишення без розгляду заяви кредитора про порушення справи про банкрутство, в зв'язку з неподанням витребуваних судом доказів або нез'явленням заявника в судове засідання.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в постанові від 01.12.2009 року у справі №2-32/152-07-4665.

Документи, які підтверджують підставність порушення провадження по справі про банкрутство повинні бути додані до заяви про порушення провадження по справі про банкрутство та оцінені судом на момент порушення провадження по справі.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції безпідставно застосував норми п. 5 ст. 81 ГПК України, що призвело до винесення неправомірного судового рішення, а тому оскаржувана ухвала не може вважатися законною та підлягає скасуванню.

Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції за наявних обставин, а саме, у разі не подання боржником витребуваних судом документів, які суд зобов'язував боржника надати для розгляду його клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, мав можливість залишити саме це клопотання про призначення експертизи без розгляду та аж ніяк - заяву Громадської організації інвалідів "Реабілітаційний центр "Довіра" про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог".

Доводи апелянта стосовно того, що він не був повідомлений про розгляд справи у судовому засіданні 23.05.2016 за його юридичною адресою, чим порушено його право як учасника провадження у справі, колегією суддів відхиляються, оскільки у відповідності до ст. 64 ГПК України сторона вважається належним чином повідомленою, у разі, якщо ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеній особі за повідомленою нею господарському суду поштовою адресою. Представником заявника неодноразово були подані клопотання та заяви до суду першої інстанції, які долучені до матеріалів справи, на яких міститься повідомлена апелянтом суду адреса останнього, а саме: 03150, АДРЕСА_1 на яку судом і направлялись судові процесуальні документи.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Громадської організації інвалідів "Реабілітаційний центр "Довіра" підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала суду першої інстанції у даній справі - скасуванню, а справа направленню для розгляду до господарського суду м. Києва.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статями 4-1, 33, 34, 43, 80, 99, 101- 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Громадської організації інвалідів "Реабілітаційний центр "Довіра" задовольнити.

2. Скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 23.05.2016 у справі № 43/550-50/327-2012.

4. Матеріали справи № 43/550-50/327-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 25.07.2016.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.О. Пантелієнко

О.М. Остапенко