Справа № 462/1563/16-п Головуючий у 1 інстанції: Румілова Н.М.

Провадження № 33/783/475/16 Доповідач: Вовк А. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2016 року м. Львів

Апеляційний суд Львівської області в складі:

головуючого судді - Вовка А.С.,

з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 3400 /три тисячі чотириста/ гривень 00 копійок в дохід держави.

Стягнуто з ОСОБА_1 275 гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.

Згідно постанови судді місцевого суду, ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за те, що він 06 березня 2016 року о 02 год. 40 хв. в с. Грушів Яворівського району Львівської обл., керував автомобілем марки «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.

Не погоджуючись з такою постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк апеляційного оскарження, скасувати постанову Залізничного районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року та закрити провадження у відповідності до п.7 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що суд першої інстанції не надав правової оцінки порушенням норм процесуального права при складанні протоколу та отриманні доказів, а також односторонньо, упереджено і не об'єктивно провів розгляд справи за його відсутності.

Що стосується строку апеляційного оскарження, то вказує, що про постанову районного суду дізнався лише 31.05.2016 року, а тому вважає, що вклався в передбачений законом 10-денний строк.

Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а також доводів апелянта вбачається, що строк оскарження постанови Залізничного районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року пропущено з поважних причин, а тому його необхідно апелянту поновити.

У відповідності до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Зокрема, зазначений висновок підтверджується результатами тестування на стан алкогольного сп'яніння, яке проводилось приладом «Драгер» № ARBH - 0512 від 06 березня 2016 року, згідно якого встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння на рівні 0, 76 % /а.с.1/, протоколом про адміністративне правопорушення від 06 березня 2016 року серія АП2 № 134528 /а.с. 2/, актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно якого встановлено стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 /а.с. 3/, а також поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 /а.с. 4, 5/.

Призначаючи ОСОБА_1 вид та міру адміністративного стягнення, суд першої інстанції враховував характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання особі та прийшов до висновку про необхідність визначення покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу.

Положення ст. 23 КУпАП передбачають, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

На думку апеляційного суду, накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у даній ситуації буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Що стосується тверджень апелянта про те, що провадження слід закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне

правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, то такі апеляційний суд вбачає безпідставними.

Зокрема, ч. 2 ст. 38 КУпАП передбачає, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення 06 березня 2016 року, у свою чергу постанова судді Залізничного районного суду м. Львова винесена 25 травня 2016 року, що вказує на те, що суддя районного суду наклав на правопорушника стягнення в межах 3-місячного строку.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до переконання, що підстав для скасування постанови Залізничного районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року не має, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Залізничного районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Залізничного районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року щодо нього - без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ А.С. Вовк