Справа №4-38/09
ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД
ОДЕСЬКОГО ГАРНІЗОНУ
ПОСТАНОВА
Іменем України
6 березня 2009 року місто Одеса
Військовий місцевий суд Одеського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Деркачова О.В., при секретарі Трубачовій О.М. , за участю старшого помічника військового прокурора Одеського гарнізону майора юстиції Каралкіна М. В. та обвинуваченого, розглянувши подання слідчого військової прокуратури Одеського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Бабенка Є.М. про обрання відносно обвинуваченого колишнього військовослужбовця військової частини А0578 рядового ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту,
встановив:
У військовий місцевий суд Одеського гарнізону 6 березня 2009 року надійшло подання слідчого військової прокуратури Одеського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Бабенка Є.М. , погоджене з В.о. військового прокурора цього ж гарнізону, про обрання відносно обвинуваченого колишнього військовослужбовця військової частини А0578 рядового ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Із подання та матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується в самовільному залишенні 3 червня 1995 року без поважних причин місця служби під час перебування у відрядженні в смт Мартинівці Миколаївської області та ухиленні від її проходження до часу затримання співробітниками внутрішніх міліції -22 березня 2008 року.
З наданих матеріалів кримінальної справи вбачається, що 13 червня 1995 року органом дізнання - командиром військової частини А0578 відносно ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст. 240 п. «а» КК України ( в редакції Закону УРСР від 28.12.1960 p.).
26 червня 1995 року у справі винесено постанову при притягнення ОСОБА_1 в якості обвинуваченого у вчиненні зазначеного вище діяння та в той же день його оголошено у розшук.
10 грудня 2001 року у справі було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченого та пред'явлено нове обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 ч.3 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001 року).
26 березня 2002 року військовим місцевим судом Одеського гарнізону було винесено постанову про затримання ОСОБА_1 та доставления до суду під вартою.
Згідно протоколу затримання ОСОБА_1 було затримано 22 березня 2008 року співробітниками ВВС МУ Белєвського району УВС по Тульській області Російської Федерації.
24 березня 2008 року військовою прокуратурою Одеського гарнізону було направлено клопотання Генеральному прокурору Російської Федерації про екстрадицію обвинуваченого ОСОБА_1, яке було задоволено.
О 21-й годині 05 березня 2009 року обвинувачений ОСОБА_1 був доставлений в місто Одесу та поміщений в Одеській слідчий ізолятор №21.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 показав, що залишив місце служби через конфлікт із раніше знайомою дівчиною, яка проживала в м. Жовті Води Дніпропетровської області, після чого вирішив не повертатись взагалі до в/частини т а виїхав на роботу до Російської Федерації, проживаючи в м. Москві, а згодом - Тульській області. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що тривалий час він перебуває у фактичних шлюбних відносинах з жінкою, від якої має двох неповнолітніх дітей. В березні 2008 року він вирішив легалізувати своє становище, в зв'язку з чим особисто заявив про себе до органу внутрішніх справ, який його затримав.
Вивчивши подання та матеріали справи, з'ясувавши думку прокурора, на підтримання внесеного подання, отримавши показання обвинуваченого, який не заперечував проти його задоволення, суд приходить до висновку про можливість обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Згідно із ст. 155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до вимог ст. ст. 148 та 150 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду, або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім цих обставин, враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Як вбачається з оголошених матеріалів даної кримінальної справи ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 ч.3 КК України, санкція якої передбачає призначення покарання у виді позбавлення волі строком понад трьох років.
З аналізу показань обвинуваченого та інших досліджених матеріалів кримінальної справи вбачається факт багаторічного ухилення ОСОБА_1 від органу досудового слідства, під час якого ним було залишено територію України.
За таких обставин суд вважає, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого, в тому числі і виконання процесуальних обов'язків.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 165-2 КПК України,
постановив:
Обрати відносно обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 407 КК України, колишнього рядового військової частини А0578 ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у місті Жовті Води Дніпропетровської області, з неповно-середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, який проживав за адресою: Російська Федерація, Тульська область, м. Бєлєв, АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, з утриманням його на гауптвахті Південного територіального управління Військової служби правопорядку.
Контроль за виконанням даної постанови покласти на військового прокурора Одеського гарнізону.
На дану постанову прокурором та обвинуваченим може бути подано апеляції протягом трьох діб з дня її винесення.
Подача апеляції не зупиняє виконання даної постанови.