o

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 серпня 2009 року                                                                                 м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді     - Семененка Я.В.

судді     - Стежко В.А., Суховаров А.В.

при секретарі     - Резнікові Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська

на постанову  Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 21 травня 2009 року у справі № 2-а-212/2009 за позовом ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська про визнання дій неправомірними, стягнення суми та зобов'язання вчинити певні дії,-

     ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська, в якому просила:

поновити строк для звернення до суду за захистом порушених прав;

визнати незаконними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати щомісячної державної допомоги до пенсії як «дитині війни» з січня 2006 по січень 2008 року;

стягнути з відповідача на її користь недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з січня 2006 по січень 2008 року у сумі 2732,00грн.;

зобов'язати відповідача в подальшому нарахувати щомісячну державну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що має статус «дитини війни», тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для цієї категорії осіб, і на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. При вирішенні питання про нарахування вказаної доплати до пенсії позивача відповідач керувався положеннями нормативних актів, що на підставі Рішення Конституційного Суду України були визнані неконституційними, а тому застосуванню не підлягали.

  Постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 21 травня 2009 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська в частині виплати позивачу пенсії у періоди з 02.04.2006р. по 31.12.2006р. та з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. без урахування підвищення, встановленого ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська здійснити перерахунок пенсії, що була виплачена позивачу у періоди з 02.04.2006р. по 31.12.2006р. та з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з урахуванням права отримувача пенсії на її підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та виплатити на користь позивача різницю розрахованою та фактично виплаченими сумами.

Не погодившись з постановою суду управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позову в повному обсязі.

    Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

           Судом встановлено  та матеріалами справи підтверджено , що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1. та відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни,   що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення та відповідною відміткою в ньому (а.с.9).

           Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»   дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами щодо виплати підвищення пенсії у 2006 році суд першої інстанції дійшов висновку про те, що таке підвищення мало бути сплачено позивачу з 02.04.2006р. по 31.12.2006р.

    Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковими з наступних підстав.

Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена на 2006 рік згідно п.17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»,   N 3235-IV.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не був предметом розгляду Конституційного Суду України, відповідно його положення не визнавалися неконституційними, а відтак названий Закон підлягав застосуванню при вирішенні питань щодо сплати підвищення до пенсії «дітям війни».

Висновки суду першої інстанції про те, що дію ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було відновлено з 02.04.2006р. є необґрунтованими з наступних підстав.

Так, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»,   N 3367-IV, було виключено пункт 17 статті 77 Закону України N 3235-IV.

В той же час, Законом N 3367-IV було викладено в новій редакцію ст..110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» згідно якої: пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету.

Тобто, названим Законом у 2006 році визначено порядок реалізації ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Між тим, у 2006 році Кабінетом Міністрів України не було встановлено порядок підвищення пенсії особам. які мають статус «діти війни».

За таких обставин, з огляду на вимоги Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідач не мав законних підстав виплачувати підвищення до пенсії згідно до вимог ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції безпідставно визнано неправомірними дії відповідача в частині виплати пенсії позивачу у період з 02.04.2006р. по 31.12.2006р. без урахування підвищення, встановленого ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов'язано відповідача виплатити підвищення пенсії за цей період.

В той же час, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на отримання підвищення до пенсії за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р.

Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена п.12 ст. 71  та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.

Відповідно до ст..152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно зі ст..22 Закону України «Про Конституційний суд України» рішення Конституційного Суду України підлягають безумовному виконанню всіма державними органами, органами місцевого і регіонального самоврядування, установами, організаціями, підприємствами, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та громадянами.

Таким чином, приймаючи до уваги той факт, що ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» про зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік втратила чинність з 09.07.2007 року, відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячне підвищення до пенсії позивачу відповідно до чинного законодавства, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська будь-яких дій, пов'язаних з перерахунком та виплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до положень ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни»   з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року не здійснювало.

Отже, з урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська здійснити відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.

Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов'язків ( справа «Кечко проти України», рішення від 08.11.2005р.).

Отже, відповідач зобов'язаний перерахувати та виплати позивачу підвищення до пенсії у період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. відповідно до вимог ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції у частині визнання неправомірними дії відповідача щодо виплати пенсії позивачу у період з 02.04.2006р. по 31.12.2006р. без урахування підвищення, встановленого ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов'язання відповідача виплатити підвищення пенсії за цей період скасувати з прийняттям нової постанову про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Керуючись  п. 3 ч.1 ст. 198, ст. ст. 202, 205, 207 КАС України  колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська - задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 21 травня 2009 року в частині визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська щодо виплати пенсії ОСОБА_1 у період з 02.04.2006р. по 31.12.2006р. без урахування підвищення, встановленого ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська виплатити підвищення пенсії у період з 02.04.2006р. по 31.12.2006р. - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в цій частині.

В іншій частині постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 21 травня 2009 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст постанови виготовлено 19.08.2009р.)

Головуючий:                                                                                                Я.В.Семененко

Судді:                                               В.А. Стежко

                                    А.В. Суховаров