Справа №4-51/08
ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД
ОДЕСЬКОГО ГАРНІЗОНУ
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 жовтня 2008 року м. Одеса
Заступник голови військового місцевого суду Одеського гарнізону підполковник юстиції Деркачов О.В., при секретарях Рижих В.В., Гудз Н.В., за участю старшого помічника військового прокурора Одеського гарнізону майора юстиції Богутенка В.М. , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , подану в інтересах капітана першого рангу ОСОБА_2, на постанову військового прокурора Одеського гарнізону підполковника юстиції ОСОБА_5 від 27 червня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи, на підставі ч.1 п.1 ст. 6 КПК України, стосовно старшого помічника вищезазначеної службової особи старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 358, 366 та 423 КК України,
встановив:
В липні 2008 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси зі скаргою на постанову військового прокурора Одеського гарнізону підполковника юстиції ОСОБА_5 від 27 червня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно старшого помічника вищезазначеної службової особи старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 358, 366 та 423 КК України.
Зазначена скарга надійшла за підсудністю до військового місцевого суду Одеського гарнізону 23 вересня 2008 року згідно постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2008 року.
В поданій скарзі ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що при винесенні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи військовий прокурор Одеського гарнізону: допустив зловживання своїм службовим положенням на користь ОСОБА_3 та службової особи військової частини А2238 ОСОБА_4; приховав наявність в матеріалах перевірки за її заявою від 26 травня 2008 року завідомо неправдивих документів; не мотивував оскаржуване заявницею процесуальне рішення; вніс до нього відомості, що не відповідали дійсності, чинному законодавству України та заявам ОСОБА_2 від 26 травня та 13 червня 2008 року, в зв'язку з чим просила зазначену постанову скасувати.
Дослідивши скаргу та матеріали прокурорської перевірки №70, вислухавши думку прокурора, який стверджував про законність винесення оскаржуваної постанови, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 97 КПК України до порушення кримінальної справи прокурор в строк не більше 10 днів проводить перевірку заяви шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
При відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, відповідно до ст. 99 КПК України, своєю постановою відмовляє у порушенні кримінальної справи, про що повідомляє зацікавлених осіб.
Згідно із ч.3 ст. 236-2 КПК України суддя, при розгляді скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, перевіряє чи були при її винесенні дотримані вимоги ст. 99 цього Кодексу.
Із змісту ст. 236-2 КПК України не вбачається, що нез'явлення особи, яка подала скаргу, перешкоджає її розгляду суддею.
Судом 13 жовтня 2008 року на адресу, повідомлену заявницею і ОСОБА_2, своєчасно було направлено рекомендованою поштою повідомлення та судову повістку із зазначенням часу і місця розгляду справи, які, згідно листа начальника поштамту №12/163 ЮК до 29 жовтня 2009 року не були витребувані ОСОБА_1 або ОСОБА_2.
З метою уникнення судової тяганини та забезпечення права особи на судовий розгляд
скарги протягом розумного строку, а також з врахуванням факту тривалого нез'явлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до місця витребування кореспонденції і відсутності у суду будь-якої іншої інформацію про адресу їх фактичного місця проживання, суд визнав можливим розглянути скаргу у відсутності зазначених осіб.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів прокурорської перевірки встановлено, що військовим прокурором Одеського гарнізону за вказівкою військового прокурора Південного регіону України особисто було перевірено доводи заяви ОСОБА_2 від 13 червня 2008 року, в якій остання особа повідомляла про факт зловживання ОСОБА_3 своїм службовим положенням в інтересах третіх осіб шляхом використання завідомо неправдивих документів, що нібито мало місце при винесенні ним постанови від 6 червня 2008 року.
Зазначену перевірку було здійснено шляхом відібрання особистих пояснень від ОСОБА_3, а також дослідженням матеріалів іншої прокурорської перевірки, що була проведена опитаною особою за заявою ОСОБА_2 від 26 травня 2008 року і зберігалась у військовій прокуратурі Одеського гарнізону.
Оскаржувану постанову військовим прокурором Одеського гарнізону було обгрунтовано наступними висновками про:
· вжиття ОСОБА_3 вичерпних заходів та у повному обсязі використання процесуальних повноважень щодо повної та належної перевірки усіх доводів заявника за його заявою від 26 травня 2008 року;
· належну оцінку ОСОБА_3 усіх встановлених зазначеною перевіркою фактичних обставин;
- не виявлення документів, що мають ознаки підробки під час вивчення матеріалів перевірки за заявою ОСОБА_2 від 26 травня 2008 року;
спростування викладених заявником фактів про використання ОСОБА_3 завідомо підроблених документів, вчинення ним службового підроблення шляхом внесення до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відомостей, що не відповідали дійсності, та зловживання службовим становищем в інтересах третіх осіб.
Судом встановлено, що вищезазначені обставини дійсно містяться в досліджених в судовому засіданні матеріалах перевірки №70, всебічно грунтуються на поясненнях ОСОБА_3 та посадових осіб в/частини А2238, а факти, що підкреслені заявницею в тексті оскаржуваної постанови, всупереч її твердженням, відповідають дійсності і чинному законодавству, в зв'язку з чим суд вважає, що військовий прокурор Одеського гарнізону правомірно прийшов до загального висновку про відсутність в діях старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 ознак злочинів, передбачених ст. ст. 358, 366 та 423 КК України.
У відповідності з ч.1 ст. 99 КПК України таке встановлення відсутності ознак злочинів визначено законом підставою для відмови в порушенні кримінальної справи.
При цьому судом також не встановлено фактів зловживання підполковником юстиції ОСОБА_5 своїм службовим положенням на користь ОСОБА_3 та службової особи військової частини А2238 ОСОБА_4 або приховування чи складання в матеріалах особистої перевірки чи перевірки, проведеної ОСОБА_3, завідомо неправдивих документів - при прийнятті 27 червня 2008 року оскаржуваної постанови про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3
Суд також констатує, що до теперішнього часу постанова старшого помічника військового прокурора Одеського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 від 6 червня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 366, 423, 424, 425 КК України, є чинною і неоскарженою.
Враховуючи викладене суд не знаходить достатніх підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 Керуючись ст. ст. 99і, 2362КПК України,
постановив:
Скаргу ОСОБА_1 в інтересах капітана 1 рангу ОСОБА_2 на постанову військового прокурора Одеського гарнізону підполковника юстиції ОСОБА_5 від 27 червня 2008 року про відмову в порушенні
кримінальної справи, на підставі п.1 ч.1 ст. 6 КПК України, стосовно старшого помічника вищезазначеної службової особи старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 358, 366 та 423 КК України, - залишити без задоволення.
Копію постанови направити військовому прокурору Одеського гарнізону, а також особі, яка подала скаргу - ОСОБА_1 та капітану 1 рангу ОСОБА_2
На постанову сторонами може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Одеського гарнізону протягом семи діб з дня її винесення.