Справа №4-26/08

ВІЙСЬКОВИЙ   МІСЦЕВИЙ   СУД 

ОДЕСЬКОГО   ГАРНІЗОНУ

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

 

14 червня 2008 року                                                                                                      м.  Одеса

Військовий місцевий суд Одеського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Деркачова О.В.,  при секретарі Толстих Г.Б.,  за участю помічника військового прокурора Белградського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Козирєва М. В.,  особи,  стосовно якої порушено кримінальну справу,  та його захисника - адвоката ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув скаргу захисника,  подану в інтересах заступника командира військової частини 1499 по роботі з особовим складом капітана 2 рангу

ОСОБА_1,   який  народився     ІНФОРМАЦІЯ_1

 року в м.  Білгород-Дністровський Одеської

області,  росіянин,  громадянин України,  не судимий,  з

вищою   освітою,    перебуває   на   військовій   службі   на

посадах осіб офіцерського складу в ЗС України та в ДПС

України  з   жовтня   1992  року,    проживає   за  адресою:

Одеська обл.,  м.  Ізмаїл, АДРЕСА_1,

на постанову військового прокурора Белградського гарнізону від 12 травня 2008 року про

порушення у відношенні ОСОБА_1  кримінальної справи за ознаками злочинів,

передбачених ч.3  ст. 358 та ч.1  ст. 366 КК України,  а також матеріали даної справи,  на

підставі яких було прийняте рішення про її порушення,

 

встановив:

 

12 травня 2008 року військовий прокурор Белградського гарнізону,  розглянувши матеріали прокурорської перевірки додержання посадовими особами військової частини (далі - в/ч) 1499 вимог Закону України «Про боротьбу з корупцією»,  порушив у відношенні ОСОБА_1  кримінальну справу за ознаками злочинів,  передбачених ч.3  ст. 358 та ч.1  ст. 366 КК України.

В постанові військового прокурора Белградського гарнізону про порушення кримінальної справи зазначено,  що ОСОБА_1 в період з 7 грудня 2007 року по

3 березня 2008 року,  будучи посадовою особою - головою житлової комісії в/ч 2197,  а згодом - заступником командира в/ч 1499 по роботі з особовим складом,  маючи доступ до бланків довідок з реквізитами в/ч 2197 та в/ч 1499,  з метою отримання службового житла за новим місцем служби,  а також отримання права на зарахування в чергу осіб,  що потребують поліпшення житлових умов та отримання постійного житла з 1993 року,  після відмови 7 грудня 2007 року в останньому командира в/ч 2197 з причини відсутності підтверджуючих документів про перебування ОСОБА_1  у квартирній черзі в період 1993-2007 років,  протиправно заволодів вказаними бланками та склав завідомо неправдиві документи:

- довідку в/ч 2197 від 16 січня 2008 року №263,  за підписом від імені командира зазначеної частини ОСОБА_3 та начальника квартирно-експлуатаційної служби (далі -КЕС) частини ОСОБА_4 про нібито перебування ним (ОСОБА_1) на квартирному обліку у в/ч 2197 з 2 березня 1993 року складом сім'ї 3 особи у загальній черзі;

- довідку про склад сім'ї і прописку (виписку з домової книги) від 3 березня 2008 року №25/13,  за підписом від імені начальника КЕС в/ч 1499 ОСОБА_5 про нібито реєстрацію його у м.  Ізмаїл Одеської області в гуртожитку зазначеної частини по АДРЕСА_2.

 

В постанові також зазначено,  що 3 березня 2008 року ОСОБА_1 подав до житлової комісії Ізмаїльського гарнізону свою житлову справу,  в якій знаходились вищезазначені завідомо підроблені документи,  на підставі якої,  відповідно до протоколу № 1 житлової комісії даного гарнізону в цей же день йому було розподілено двокімнатну службову квартиру НОМЕР_1 у м.  Ізмаїл по АДРЕСА_3.

В скарзі,  в усних поясненнях ОСОБА_1  та його захисника - адвоката ОСОБА_2,  кожний окремо,  зазначають,  що постанова військового прокурора Белградського гарнізону від 12 травня 2008 року про порушення стосовно ОСОБА_1  кримінальної справи підлягає скасуванню,  а справа - закриттю,  у зв'язку з відсутністю достатніх правових підстав для її винесення.

На думку адвоката ОСОБА_2 та його підзахисного,  військовим прокурором не було враховано,  що ОСОБА_1 не призначався на посаду голови житлової комісії в/ч 2197,  в зв'язку з чим не мав будь-яких привілеїв за цією посадою; а висновок прокурора про відмову командира в/ч 2197 у взятті на квартирний облік ОСОБА_1  із зазначених в оскаржуваній постанові мотивів не відповідає дійсності,  оскільки існують інші документи (довідка в/ч 1499 від 15 січня 2007 року №6,  рапорт від 12 грудня 2005 року),  згідно яких він перебував на квартирному обліку при в/ч 1499 з 24 листопада 2006 року по 15 січня

2007         року.

Адвокат ОСОБА_2 та його підзахисний звернули увагу суду на те,  що органом досудового слідства в постанові від 12 травня 2008 року не надано пояснень стосовно обставин отримання ОСОБА_1 доступу та протиправного використання круглих печаток в/ч 2197 та в/ч 1499,  а також кутового штампу та бланку довідки форми-3 останньої із зазначених частин,  що зберігались у інших посадових осіб,  які в службовій діяльності не були підлеглими ОСОБА_1

Крім того,  адвокат ОСОБА_2 вважає,  що із всієї кількості опитаних під час прокурорської перевірки осіб,  жодний із них прямо не вказав на його підзахисного,  як особу,  яка виготовила і внесла в житлову справу сфальсифіковані документи,  в зв'язку з чим,  на думку захисника,  прокурор,  якщо і мав право порушувати кримінальну справу,  то лише за фактом встановлення наявності таких документів,  а не проти ОСОБА_1

Захисник ОСОБА_2 також звернув увагу суду на порушення,  на його думку,  органом дізнання та досудового слідства вимог  ст. 190 КПК України під час проведення 22-23 квітня 2008 року оглядів документів,  на невідповідність кольорів чорнил у рукописних записах стосовно дат та змісту окремих письмових пояснень опитаних осіб,  на здійснення деяких опитувань,  що відповідали правилам проведення допиту,  а також на фактичне неприпинення помічником прокурора досудового слідства після відкриття судом провадження за скаргою на постанову про порушення кримінальної справи від 12 травня

2008         року.

Дослідивши матеріали,  на підставі яких 12 травня 2008 року була порушена кримінальна справа,  додані до скарги документи,  вислухавши пояснення ОСОБА_1 ,  думку адвоката,  а також думку прокурора,  який стверджував про законність винесення військовим прокурором Болградського гарнізону оскаржуваної постанови,  суд не знаходить підстав для задоволення скарги адвоката ОСОБА_2 і при цьому обґрунтовує це наступним.

Відповідно до вимог ч.1  ст. 94 КПК України,  приводами до порушення кримінальної справи,  крім іншого,  є безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину,  при цьому для порушення кримінальної справи не обов'язкова наявність усіх ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках,  коли є достатні дані,  які вказують на наявність не менше двох ознак злочину,  які дозволяють дати попередню кримінально-правову кваліфікацію вчиненому.

Достатніми даними,  що вказують на наявність таких ознак,  вважається фактичне існування доказів,  що підтверджують реальність конкретної події злочину. У кожному конкретному випадку питання про достатність даних для порушення кримінальної справи вирішується процесуальною особою за її внутрішнім переконанням з врахуванням сукупності відомостей,  що містяться в початкових матеріалах,  зібраними у відповідності з вимогами закону.

 

З матеріалів даної кримінальної справи вбачається,  що за результатами прокурорської перевірки додержання посадовими особами в/ч 1499 вимог Закону України «Про боротьбу з корупцією»,  проведеної в період з 15 квітня по 12 травня 2008 року,  військовий прокурор Белградського гарнізону,  як компетентна службова особа,  безпосередньо виявив в діяннях ОСОБА_1  ознаки злочинів,  передбачених ч.3  ст. 358 та ч.1  ст. 366 КК України,  про що 12 травня 2008 року виніс процесуальне рішення у виді постанови,  яку оскаржує адвокат ОСОБА_2 У відповідності з ч.1  ст. 94 КПК України таке виявлення ознак злочинів визначено законом в якості приводу до порушення кримінальної справи.

Із досліджених в судовому засіданні матеріалів справи вбачається,  що підставами для порушення цієї справи була отримана військовим прокурором Белградського гарнізону станом на 12 травня 2008 року сукупність даних про обставини щодо:

· факту неперебування ОСОБА_1  на обліку осіб,  що потребували поліпшення житлових умов (загальної та пільгової черг) Білгород-Дністровського прикордонного загону (в/ч 2197) станом на 1 січня 2008 року при одночасному виконанні ним обов'язків заступника голови житлової комісії частини;

· офіційного ненадання ОСОБА_1  службовими особами в/ч 2197 та в/ч 1499 довідок від 16 січня 2008 року №263 та від 3 березня 2008 року №25/13,  а також невідповідність дійсності внесених до них даних;

-         встановлення обов'язковості наявності у житловій справі ОСОБА_1

вищезазначених документів та покладення обов'язку на ОСОБА_1  з формування

даної справи,  а також дані про фактичне перебування у нього цієї справи та її

представлення через відповідальних службових осіб в/ч 1499 на засідання житлової комісії

гарнізону;

-       розподілу сім'ї ОСОБА_1  в березні 2008 року на підставі матеріалів його

житлової справи службового житла.

Згідно зі  ст. 236-8 КПК України,  розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи,  суд повинен лише перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови,  законність джерел отримання даних,  які стали підставою для винесення постанови про порушення справи і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання,  які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

В процесі подальшого розслідування порушеної кримінальної справи можуть бути встановлені дані стосовно інших,  раніше невідомих ознак злочину,  або обставини,  які свідчать про відсутність події,  складу злочину чи недоведеність участі конкретної особи у вчиненні злочину,  або й інші передбачені законом обставини,  які унеможливлюють подальше розслідування чи судовий розгляд справи,  в тому числі і наявність обставин,  що виключають злочинність діяння.

Суд вважає,  що з'ясування обставин щодо можливого отримання ОСОБА_1 доступу та протиправного використання круглих печаток в/ч 2197 і в/ч 1499 та кутового штампу і бланку довідки форми-3 останньої із зазначених частин,  а також щодо встановлення конкретного обсягу виконуваних штатних та позаштатних службових обов'язків опитаними під час перевірки особами,  на даній стадії процесу є неприпустимим,  і може бути вирішено під час подальшого досудового розслідування справи чи її судового розгляду по суті в разі пред'явлення ОСОБА_1  обвинувачення.

Судом встановлено,  що під час проведення прокурорської перевірки орган дізнання та досудового слідства 22 і 23 квітня 2008 року фактично провів слідчі дії - огляди документів.

Оскільки,  згідно ч.2  ст. 190 КПК України до порушення кримінальної справи може бути проведений лише огляд місця події,  то суд при вирішення питання щодо достатності підстав до порушення кримінальної справи,  не приймає до уваги як джерело отримання даних результати проведених оглядів документів.

Разом з тим,  судом не встановлено інших фактів незаконності джерел отримання даних,  які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови про порушення справи. Гак,  отримання пояснень від ОСОБА_6,  ОСОБА_3,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10,  ОСОБА_11,  ОСОБА_12,  ОСОБА_4 (від 22 квітня 2008 року),  ОСОБА_13,  ОСОБА_14  та ОСОБА_15,  направлення запитів з питань,

 

пов'язаних з перевіркою пояснень,  отриманих від цих осіб,  безпосереднє отримання відповідей на запити з доданими матеріалами було здійснено у зв'язку і в межах проведення такої перевірки,  в порядку,  передбаченому  ст.  ст. 8, 20 Закону України "Про прокуратуру".

При цьому отримання письмових пояснень від деяких з вищезазначених осіб у виді постановки запитань та отримання відповідей,  а також оформлення рукописних записів чорнилами різного кольору не викликають у суду сумніву у достовірності та законності складених протоколів,  не є за своєю процесуальною формою протоколами допитів та не суперечать вимогам кримінально-процесуального законодавства.

Твердження ж захисника про те,  що службовими особами військової прокуратури Белградського гарнізону після винесення суддею постанови про відкриття провадження за даною скаргою фактично не було зупинено досудове слідство,  суд спростовує наступним.

Згідно з положеннями  ст.  ст.113-114 КПК України досудове слідство провадиться після порушення кримінальної справи в порядку,  встановленим цим Кодексом,  при цьому слідчому,  в провадженні якого перебуває справа,  надані повноваження як на особисте проведення слідчих дій,  так і на надання органам дізнання обов'язкових доручень і вказівок про провадження розшукових та слідчих дій.

Перелік слідчих дій та порядок їх провадження в стадії досудового слідства визначений розділом II КПК України.

Згідно із  ст. 2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» під поняттям оперативно-розшукової діяльності розуміється система гласних і негласних пошукових,  розвідувальних та контррозвідувальних заходів,  що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Разом з тим,  як вбачається із змісту ксерокопії наданого адвокатом ОСОБА_2  листа помічника військового прокурора Болградського гарнізону від 9 червня 2008 року №936 на адресу командира в/ч 1499,  Козирєвим М. В. здійснено запит на надання інформації та підтверджуючих її копій документів в порядку,  передбаченому  ст.  ст. 8 та 20 Закону України «Про прокуратуру». Такий запит не визначений Законом в якості слідчої або розшукової дії та був здійснений поза межами досудового слідства по кримінальній справі стосовно ОСОБА_1

Оскільки при розгляді даної скарги суд не вправі досліджувати докази,  давати їм оцінку,  в інший спосіб перевіряти доведеність вини особи,  стосовно якої порушено кримінальну справу,  розглядати і вирішувати ті питання,  які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті,  то суд визнає,  що у органу досудового слідства,  станом на 12 травня 2008 року були достатніми привід та підстави,  які,  згідно з  ст. 94 КПК України,  дозволили порушити стосовно ОСОБА_1  кримінальну справу за ознаками злочинів,  передбачених ч.3  ст. 358 та ч.1  ст. 366 КК України,  а помилка у визначенні його посади під час проходження служби у в/ч 2197,  наявність пояснень ОСОБА_4 від 23 квітня 2008 року,  що не мають відношення до даної перевірки,  невірне зазначення посад або неповне встановлення обсягу службових повноважень опитаних осіб та незаконне проведення оглядів документів до порушення справи,  істотно не вплинули на правильність прийнятого вищезазначеного процесуального рішення.

Враховуючи викладене та керуючись  ст.  ст.  2367,  2368 КПК України,  військовий місцевий суд Одеського гарнізону,

постановив:

 

Скаргу адвоката ОСОБА_2 на постанову військового прокурора Болградського гарнізону від 12 травня 2008 року про порушення стосовно заступника командира військової частини 1499 по роботі з особовим складом капітана 2 рангу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  кримінальної справи за ознаками злочинів,  передбачених ч.3  ст. 358 та ч.1  ст. 366 КК України - залишити без задоволення.

На постанову може бути подана апеляція сторонами до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил України протягом семи діб з дня її винесення.