Справа 4-4/08
ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД
ОДЕСЬКОГО ГАРНІЗОНУ
ПОСТАНОВА
іменем України
6 лютого 2008 року м. Одеса
Військовий місцевий суд Одеського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Деркачова О.В., при секретарі Рижих В.В., за участю старшого помічника військового прокурора Одеського гарнізону майора юстиції Богутенка В.М. , обвинуваченого та його захисника - адвоката ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув скаргу захисника, подану в інтересах обвинуваченого - колишнього командира військової частини А1357 підполковника
ОСОБА_1, який
народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Полтаві,
росіянин, громадянин України, не судимий, з
вищою освітою, перебуває на військовій службі
на посадах осіб офіцерського складу з червня
1994 року, стосовно якого обрано запобіжний у
виді підписки про невиїзд за адресою: Одеська
обл., м. Роздільна, АДРЕСА_1,
на постанову військового прокурора Одеського гарнізону від 18 січня 2008 року про
порушення щодо ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.1
ст. 366 КК України, а також матеріали даної справи, на підставі яких було прийняте рішення
про її порушення,
встановив:
18 січня 2008 року військовий прокурор Одеського гарнізону, розглянувши матеріали прокурорської перевірки додержання посадовими особами військової частини А1357 вимог бюджетного законодавства під час закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, порушив кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, стосовно ОСОБА_1
В постанові військового прокурора Одеського гарнізону про порушення кримінальної справи зазначено, що ОСОБА_1 , будучи службовою особою - командиром військової частини А1357, в 20-х числах грудня 2006 року, діючи всупереч статутних обов'язків та вимог чинного бюджетного законодавства України, в інтересах третьої особи - філії ДП "Одеський облавтодор" "Роздільнянський райавтодор", склав та видав завідомо неправдивий документ -акт б/н приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в, відповідно до якого цією третьої особою начебто були виконані у в/ч А1357 роботи з улаштування основ з щебеню, приготування, навантаження та транспортування гарячих асфальтобетонних сумішей та покриття ними об'єктів частини, а також вніс до офіційного документу - платіжного доручення від 22 грудня 2006 року №682 на оплату цій же третій особі вартості робіт у сумі 19955 грн. завідомо неправдиві відомості про виконання підрядником зобов'язань за раніше укладеним договором підряду №17.
В постанові також зазначено, що ОСОБА_1 в подальшому надав вищеперелічені акт та платіжне доручення до Управління Державного казначейства в Роздільнянському районі Одеської області, що послугувало підставою для незаконного перерахування бюджетних грошових коштів за фактично невиконані до теперішнього часу філією ДП "Одеський облавтодор" "Роздільнянський райавтодор" підрядні роботи, що спричинило заподіяння військовій частині А1357 матеріальних збитків на суму 19955 грн.
В скарзі, в усних поясненнях ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 , кожний окремо, зазначають, що постанова військового прокурора Одеського гарнізону
про порушення стосовно ОСОБА_1 кримінальної справи підлягає скасуванню у зв'язку з відсутністю правових підстав для її винесення.
На думку адвоката ОСОБА_2 та його підзахисного, військовим прокурором не було враховано, що обвинувачений, отримавши в 20-х числах грудня 2006 року на розрахунковий рахунок очолюваної ним військової частини А1357 бюджетні кошти в сумі 20000 грн., своїми діями вимушений був виконувати розпорядження начальника штабу -першого заступника Командувача військ Південного оперативного командування генерал-майора ОСОБА_3 за вих.№24/2/12-48 від 29 вересня 2006 року, яким командирів військових частин зобов'язувалось "забезпечити використання виділених коштів протягом одного тижня з дня їх надходження у військові частини", в зв'язку з чим до ОСОБА_1 слід було застосувати положення ст. 41 КК України.
Крім того, адвокат ОСОБА_2 та його підзахисний заперечують факт спричинення державі будь-якої шкоди, оскільки, філія ДП "Одеський облавтодор" "Роздільнянський райавтодор" визнала гарантованим листом свої зобов'язання на вищезазначену суму перед військовою частиною А1357, і при цьому зобов'язалась виконати умови договору №17 до 1 травня 2008 року.
В обґрунтування свої доводів ОСОБА_1 звернув увагу суду і на той факт, що він не мав іншої можливості витратити через органи Державного казначейства України бюджетні призначення до кінця 2006 року, ніж підписати бухгалтерські документи, які б засвідчили повне виконання підрядником своїх зобов'язань, разом з тим другий примірник акту виконаних робіт він не підписував і іншій стороні договору не надавав.
Дослідивши матеріали, на підставі яких 18 січня 2008 року була порушена кримінальна справа, додані до скарги документи, вислухавши пояснення обвинуваченого, думку адвоката, а також думку прокурора, який стверджував про законність винесення військовим прокурором гарнізону постанови, що оскаржується, суд не знаходить підстав для задоволення скарги адвоката ОСОБА_2 і при цьому обґрунтовує це наступним.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 94 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи, крім іншого, є безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, при цьому для порушення кримінальної справи не обов'язкова наявність усіх ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність не менше двох ознак злочину, які дозволяють дати попередню кримінально-правову кваліфікацію вчиненому.
Достатніми даними, що вказують на наявність таких ознак, вважається фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину. У кожному конкретному випадку питання про достатність даних для порушення кримінальної справи вирішується процесуальною особою за її внутрішнім переконанням з врахуванням сукупності відомостей, що містяться в початкових матеріалах, зібраними у відповідності з вимогами закону.
З матеріалів даної кримінальної справи вбачається, що за результатами прокурорської перевірки додержання посадовими особами військової частини А1357 вимог бюджетного законодавства під час закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, проведеної в період з 14 по 18 січня 2008 року, військовий прокурор Одеського гарнізону, як компетентна службова особа, безпосередньо виявив в діяннях ОСОБА_1 ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, про що 18 січня 2008 року виніс процесуальне рішення у виді постанови, яку оскаржує захисник обвинуваченого. У відповідності з ч.1 ст. 94 КПК України таке виявлення ознак злочинів визначено законом в якості приводу до порушення кримінальної справи.
Із досліджених в судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що підставами для порушення цієї справи була отримана військовим прокурором Одеського гарнізону станом на 18 січня 2008 року сукупність даних про обставини щодо:
· факту укладення ОСОБА_1 в грудні 2006 року договору підряду №17 з ДП "Одеський облавтодор" "Роздільнянський райавтодор" на виконання робіт без належного погодження з фінансово-економічною та юридичною службами військового командування;
представлення саме обвинуваченим до сплати в органи Управління Державного казначейства в якості виправдальних документів акту б/н приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та платіжного доручення від 22 грудня 2006 року №682, в яких
містились неправдиві дані про виконані підрядником у в/ч А1357 роботи на загальну суму 19955 грн.;
- здійснення відповідного бюджетного платежу на підставі поданих ОСОБА_1
документів;
- до теперішнього часу фактичного невиконання робіт ДП "Одеський облавтодор"
"Роздільнянський райавтодор", оплачених за договором №17, та неповерненням військовій
частині А1357 здійснених за цим договором розрахунків.
Згідно зі ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен лише перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
В процесі подальшого розслідування порушеної кримінальної справи можуть бути встановлені дані стосовно інших, раніше невідомих ознак злочину, або обставини, які свідчать про відсутність події, складу злочину чи недоведеність участі конкретної особи у вчиненні злочину, або й інші передбачені законом обставини, які унеможливлюють подальше розслідування чи судовий розгляд справи, в тому числі і наявність обставин, що виключають злочинність діяння.
Суд вважає, що з'ясування обставин щодо правомірності виконання ОСОБА_1 розпорядження вищестоящого командування на підставі положень ст. 41 КК України, неможливо здійснити без оцінки доказів про законність виданого розпорядження, усвідомлення особою його характеру та можливих наслідків його невиконання, що на даній стадії процесу є неприпустимим, і може бути вирішено під час досудового розслідування справи чи її судового розгляду по суті пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення.
Судом не встановлено і фактів незаконності джерел отримання даних, які стали б підставою для винесення постанови про порушення справи, що оскаржується. Так, опитування ОСОБА_1 , громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , направлення запитів з питань, пов'язаних з перевіркою пояснень, отриманих від цих осіб, безпосереднє отримання відповідей на запити з доданими матеріалами, огляд місця події було здійснено у зв'язку і в межах проведення такої перевірки, в порядку, передбаченому ст. ст. 8, 20 Закону України "Про прокуратуру" та ст. ст. 97, 190 КПК України.
Оскільки при розгляді даної скарги суд не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини особи, стосовно якої порушено кримінальну справу, розглядати і вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті, то суд визнає, що у органу досудового слідства станом на 18 січня 2008 року були достатніми привід та підстави, які згідно з ст. 94 КПК України дозволили порушити стосовно ОСОБА_1 кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 236 , 236 КПК України, військовий місцевий суд Одеського гарнізону,
постановив:
Скаргу адвоката ОСОБА_2 на постанову військового прокурора Одеського гарнізону від 18 січня 2008 року про порушення стосовно колишнього командира військової частини А1357 підполковника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України -залишити без задоволення.
На постанову може бути подана апеляція сторонами до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил України протягом семи діб з дня її винесення.