Справа №3-6/08
ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД
ОДЕСЬКОГО ГАРНІЗОНУ
ПОСТАНОВА
іменем України
21 жовтня 2008 року м. Одеса
Військовий місцевий суд Одеського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Деркачова О.В., при секретарі Гудз Н.В., за участю прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України капітана юстиції Лузана В.Л., а також ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу про порушення спеціального обмеження щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямованого на попередження корупції, стосовно командира 2 стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини 3003 капітана
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с Старі Трояни Кілійського р-ну Одеської області, гагауза, громадянина України, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не судимого, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, проходить службу у Внутрішніх військах МВС України на посадах осіб офіцерського складу з червня 2001 року, зареєстрованого за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_2, який, відповідно до протоколу, обвинувачується у вчиненні правопорушення, передбаченого п."г" ч.3 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією",
встановив:
ОСОБА_1, будучи службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, 8 жовтня 2008 року, діючи умисно, з метою отримання в подальшому особистих переваг при проходженні військової служби від першого заступника командира військової частини 3003 полковника ОСОБА_2, прийняв рішення про виділення підлеглих йому, ОСОБА_1, військовослужбовців строкової служби ОСОБА_3 і ОСОБА_4 для безоплатного виконання ремонтних робіт протягом 8-Ю жовтня 2008 року у належному ОСОБА_2, житловому приміщенні за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_3.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному вище та додатково пояснив, що він був обізнаний про неможливість виділення підлеглих йому військовослужбовців для виконання завдань, не пов'язаних з виконанням ними своїх службових обов'язків, або без укладання військовою частиною відповідних оплатних цивільно-правових угод, проте сподівався, що прийнявши зазначене рішення, він зможе розраховувати на сприятливе в майбутньому відношення до себе по службі з боку полковника ОСОБА_2, який є його військовим начальником.
Винність ОСОБА_1 в порушенні спеціальних обмежень, спрямованих на попередження корупції, крім його пояснень, підтверджується сукупністю інших, досліджених у судовому засіданні, доказів.
.Як вбачається з витягу із наказу командира військової частини 3003 від 28 вересня 2008 року №25 о/с ОСОБА_1, із зазначеної дати по теперішній час, обіймає посаду командира 2 стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини 3003, в якій, відповідно до витягів з особових справ ОСОБА_3 і ОСОБА_4, останні особи проходять військову службу на посадах осіб рядового складу, - в зв'язку з чим суд вважає встановленим, що на час вчинення обвинуваченим вмінених йому дій він був військовим начальником для ОСОБА_3 і ОСОБА_4
Згідно дослідженого витягу з книги обліку договорів Управління Південного територіального командування Внутрішніх військ МВС України, а також оголошених пояснень начальника фінансової служби зазначеного командування ОСОБА_5 в 2008 році військовою частиною 3003 будь-яких цивільно-правових угод з надання особовим складом
послуг з ремонту приміщень не укладалось, а також грошей до каси частини від полковника ОСОБА_2 в якості оплати таких послуг не вносилось.
Згідно дослідженої книги обліку звільнених 2 роти військової частини 3003 10 жовтня 2008 року старший солдат ОСОБА_3 та солдат ОСОБА_4 були звільнені ОСОБА_1 протягом дня до 18 години у міське звільнення.
Як вбачається з оголошених в судовому засіданні пояснень ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, кожного окремо, в період з 8 по 10 жовтня 2008 року останні дві особи виконували ремонтні роботи у помешканні, що належить першій із зазначених осіб.
Згідно оголошених в судовому засіданні пояснень іншого військовослужбовця строкової служби ОСОБА_6, він на протязі 8-10 жовтня 2008 року, будучи водієм службового автомобіля ГАЗ, в/н НОМЕР_1, перевозив від в/частини 3003 до будинку по АДРЕСА_3 декількох військовослужбовців строкової служби, прізвища яких не пам'ятає, для виконання ремонтних робіт в квартирі НОМЕР_2 за місцем проживання ОСОБА_2
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» використання військовослужбовців для виконання завдань, не пов'язаних з військовою службою, забороняється та тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно із ст. 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на військовослужбовців покладається обов'язок свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, а також виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених їм за посадою.
Як вбачається із досліджених в судовому засіданні функціональних обов'язків командира 2 роти військової частини 3003, їх обсягом не надано права ОСОБА_1. на безоплатне виділення підлеглих йому військовослужбовців для надання позадоговірних послуг іншим фізичним та юридичним особам.
За таких обставин, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1, будучи службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, 8 жовтня 2008 року, діючи умисно, з метою отримання в подальшому особистих переваг при проходженні військової служби від першого заступника командира військової частини 3003 полковника ОСОБА_2, всупереч вимог ч.1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. ст. 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, прийняв рішення про виділення підлеглих йому, ОСОБА_1, військовослужбовців строкової служби ОСОБА_3 і ОСОБА_4 для безоплатного виконання ремонтних робіт протягом 8-10 жовтня 2008 року у належному ОСОБА_2. житловому приміщенні, то вчинене ОСОБА_1 суд кваліфікує за п."г" ч.3 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією".
Визначаючи міру відповідальності ОСОБА_1 суд враховує, що той у вчиненому щиро розкаявся, позитивно характеризується по службі, має на утриманні малолітню дитину, раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався, в зв'язку з чим вважає за доцільне застосувати до нього штраф у мінімальному розмірі, передбаченому ч.1 ст. 8 Закону України "Про боротьбу з корупцією".
Враховуючи викладене, керуючись ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, військовий місцевий суд,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у порушенні спеціального обмеження щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямованого на попередження корупції, передбаченого п."г" ч.3 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" і на підставі ч.1 ст. 8 даного Закону накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у сумі двісті п'ятдесят п'ять грн.
Постанова є остаточною і оскарженню в порядку провадження по справах про адміністративні правопорушення не підлягає, але відповідно до ст. 290 КУпроАП на неї може бути внесено протест прокурором.