У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          17 липня 2006 року                                                    м. Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М..

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на іменні цінні папери,

в с т а н о в и л а :

               У березні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 7 лютого 2005 року вона купила у відповідача 187811 акцій ВАТ “Вінницький завод тракторних агрегатів” за 46952 грн.        75 коп., договір було укладено у письмовій формі, однак відповідач ухиляється від оформлення необхідних документів для перереєстрації акцій на її їм”я. 

             Позивачка просила визнати за нею право власності на 187811 акцій ВАТ “Вінницький завод тракторних агрегатів”.

             В подальшому позивачка змінила  свої вимоги, просила визнати дійсним договір купівлі-продажу  187811 акцій ВАТ “Вінницький завод тракторних агрегатів”.

             Рішенням Староміського  районного суду м. Вінниці  від 1 квітня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької  області від 23 грудня 2005  року, позов  задоволено, постановлено визнати дійсним договір купівлі-продажу  187811 акцій ВАТ “Вінницький завод тракторних агрегатів”, укладений 7 лютого 2005 року  між ОСОБА_2 та ОСОБА_1; визнати за  ОСОБА_1 право власності на ці акції.

            У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення і справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що суд вирішив питання про його права і обов”яки, хоча він не брав участі у справі, а також на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.                 

             Касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

             Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

               Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 338 ЦПК України судове рішення підлягає обов”язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов”язки осіб, які не брали участі у справі.

             Доводи касаційної скарги та матеріали справи свідчать про наявність такої підстави, оскільки ОСОБА_3 надані відомості про те, що на  акції ОСОБА_2  за його вимогою було накладено арешт.

             Крім того, задовольняючи позов та визнаючи договір дійсним, суд у рішенні послався на норми матеріального права (ст.ст. 638, 655 ЦК України), які не передбачають можливості визнання судом укладеного договору дійсним.

             Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд в порушення вимог ст. 303 ЦПК України не звернув уваги на допущені порушення закону.

             За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

             Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

             Рішення Староміського  районного суду м. Вінниці  від 1 квітня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької  області від 23 грудня 2005  року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України :                                      Л.І.Охрімчук

                                                                                                                Ю.Л.Сенін

                                                                                                                В.М.Шабунін