У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 липня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 4 жовтня 2005 року.

         Вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 26 квітня 2005 року

         ОСОБА_2,

         ІНФОРМАЦІЯ_1,

         неодноразово судимого, останнього разу

         13.03.1998 року за ч. 3 ст. 140 КК України

         на 6 років позбавлення волі, звільненого

         5.03.2004 року за відбуттям покарання,

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі.

         Постановлено стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 грн., як матеріальних збитків та 10 000 моральної шкоди.

ОСОБА_2 визнано винним і засуджено  за те, що він 10 травня 2004 року близько 2 год. 20 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, біля будинку АДРЕСА_1 під час конфлікту, що виник між ним і ОСОБА_3 умисно наніс останньому удари кухонним ножем у ділянку спини, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 4 жовтня 2005 року вирок районного суду щодо ОСОБА_2 змінено: перекваліфіковано його дії з ч. 2 ст. 121 КК України на ст. 118 КК України і призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі. Цей же вирок у частині стягнення з ОСОБА_2 моральної та матеріальної шкоди скасовано, а справа у частині вирішення цивільного позову направлена на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі вирок районного суду, яким ОСОБА_2 було засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки висновок апеляційного суду, щодо наявності у діях ОСОБА_2 перевищення меж необхідної оборони, не відповідає фактичним обставинам справи. Посилаючись на показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, твердить, що ОСОБА_2 наносив удари її сину ножем коли той лежав на землі спиною до нього і ніякої загрози  життю чи здоров¢ю ОСОБА_2 не існувало. Кількість завданих її сину ножових поранень свідчить про намір ОСОБА_2 заподіяти йому тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про задоволення касаційної скарги потерпілої, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставами для скасування судових рішень є, зокрема, однобічність та неповнота судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 було пред'явлено обвинувачення і його визнав суд першої інстанції винним у тому, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в ході конфлікту, що виник між ним і ОСОБА_3, умисно, з метою спричинення останньому тілесних ушкоджень, наніс кухонним ножем удари у ділянку спини ОСОБА_3, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого.

Апеляційний суду не погодився із кваліфікацією дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121 і перекваліфікував його дії на ст. 118 КК України, мотивуючи  тим, що дії потерпілого та інших осіб дали підстави вважати ОСОБА_2, що мало місце реальне посягання на нього та на осіб, що з ним знаходились, а тому він скоїв умисне вбивство потерпілого, перевищивши межі необхідної оборони.

Проте такий висновок апеляційного суду не відповідає фактичним обставинам справи.

Апеляційний суд не звернув увагу і не дав належної оцінки таким доказам, як показання самого ОСОБА_2 у судовому засіданні суду першої інстанції про те, що потерпілого ножем він не бив і не мав умислу на його вбивство.

Показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_3 тільки вдарив ногою по металевих воротах, як з двору  вийшли ОСОБА_2 , його мати, з вилами в  руках, ОСОБА_8 із штахетником, після чого почалася бійка. Вони зняли ворота для захисту і почали відходити. В цей час, ОСОБА_2  біля двору ОСОБА_9 наносив у спину ОСОБА_3  удари, але, що було в руках ОСОБА_2, вони не бачили.

Показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що біля воріт ОСОБА_9 вона побачила ОСОБА_2 , який бився з якимось хлопцем. У руках ОСОБА_2  був кухонний ніж, і вона, щоб не допустити застосування ножа, наступила на руку ОСОБА_2, придавивши ніж до землі. ОСОБА_2, вирвавши руку з-під її ноги, став наносити ножем потерпілому удари у ділянку спини.

Аналогічні показання на досудовому слідстві дав свідок ОСОБА_5, доповнивши, що ОСОБА_2  з ножем у правій руці підбігав до нього, але він вибив його ногою.

Із висновку експерта вбачається, що у ОСОБА_2  виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів та саден на обличчі і верхніх та нижніх кінцівках, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Висновком судово-медичної експертизи НОМЕР_1 та додатковим висновком  НОМЕР_2 встановлено, що удари ножем наносились потерпілому у ділянку спини справа, зліва і прямо та було заподіяно йому проникаюче колото-різане поранення у ділянку задньої поверхні грудної клітки справа і зліва, з ушкодженням печінки, діафрагми, правої нирки, товстого кишечнику, міжреберних судин.

За таких обставин, правильність висновку апеляційного суду про те, що у ОСОБА_2  були підстави вважати, що мало місце реальне посягання на нього та на осіб, що з ним знаходились і він при перевищенні меж необхідної оборони скоїв умисне вбивство потерпілого ОСОБА_3, викликає сумнів.

Крім того, всупереч вимогам ст. 377 КК України, апеляційний суду, скасовуючи вирок у частині вирішення цивільного позову, не зазначив в ухвалі підстав для його скасування.

Отже, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд,  під час якого мають бути усунуті зазначені недоліки, а постановлене за результатами розгляду рішення повинно відповідати вимогам закону і бути обґрунтованим.

          Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

         касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково.

         Ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 4 жовтня 2005 року щодо засудженого ОСОБА_2 скасувати, а справу щодо нього направити на новий апеляційний розгляд.

судді:

Лавренюк М.Ю.          Верещак В.М.            Пивовар В.Ф.