Справа № 2-59

2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м    У к р а ї н и  

20 серпня   2009 року     Ізюмський міськрайонний суд  Харківської області

в складі: головуючого:                                                                   Вергун І. В.

при секретарі:                                                                                 Ардашевій Я. В.

та адвоката:                                                                                     ОСОБА_1

за участю судового розпорядника:                                               ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди , -        

В с т а н о в и в:

    В червні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 Ю, про відшкодування шкоди у зв’язку з ДТП.

    В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 09.03.2008 року близько 13 години 30 хвилин його син ОСОБА_5 рухався на автомобілі НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3, на перехресті вулиць 40 років Жовтня  і Комсомольській  з вини ОСОБА_6 , який керував автомобілем НОМЕР_2, сталося зіткнення автомобілів, чим заподіяно матеріальну шкоду у сумі 26260 гривень 13 копійок і моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

    Відповідач і його представник позов не визнали.

    Суд вислухав сторони, перевірив матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

    В судовому засіданні встановлено, не заперечується сторонами і підтверджується наявними у справі доказами, що 09 березня 2008 року біля 13 години 30 хвилин на перехресті доріг вулиці Комсомольської та 40 років Жовтня в м. Ізюмі Харківської області , відбулося зіткнення автомобілів сторін.

    Дорожньо – транспортна пригода сталася внаслідок того, що ОСОБА_4 , який керував автомобілем ВАЗ – 2107 номерний знак  НОМЕР_3 при повороті ліворуч не надав перевагу в русі автомобілю НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5В, чим порушив пункт16.3. Правил дорожнього руху.

    Ці обставини ДТП стверджується зокрема постановою Краснолиманського міського суду  Донецької області від 09 квітня 2008 року про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності по ст. 124 КУпАП ( а.с12).

    На момент розгляду справи постанова про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності по ст. 124 КУпАП є чинною  і не ким не відмінена.

    Відповідно до виводів судової автотоварознавчої експертизи № 2438 від 29 травня 2009 року вартість ремонтно – відновлювальних робіт автомобілю НОМЕР_4 складає 26260 гривень 13 копійок ( т.2 а.с.1-9).

    Необґрунтованими є вимоги відповідача і його представника, про те що експертиза , яка була проведена науково – дослідницькому інституті судових експертиз противорічить матеріалам справи, оскільки при дачі висновку експертом були додержані вимоги закону про призначення і проведення експертизи, достатність поданих експертові об’єктів дослідження, повнота відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним , узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експерта,  обґрунтованість висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

    Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

    Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на  відповідній правовій підставі ( право власності , інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом використання , зберігання або утримання , якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з вимогами ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Матеріали справи свідчать, що у зв’язку з винним діями ОСОБА_4 у дорожньо – транспортній події, позивачу окрім матеріальної шкоди, заподіяна моральної шкода , викликана тим, що сам факт  дорожньо – транспортної події зі значними пошкодженнями автомобіля вже спричинив підвищення психологічного навантаження. Окрім цього у позивача порушилися звичайні життєві зв’язки. Відповідач від добровільного відшкодування шкоди за пошкоджений автомобіль відмовляється.

З урахуванням суті позовних вимог, обсягу спричинених позивачеві  моральних страждань суд вважає за необхідне зменшити розмір  відшкодування моральної шкоди на користь позивача до 1000 гривень.

Згідно з ч. 1, ч.3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засаді змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається , як на підставу своїх вимог або заперечень.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості довідки № 11 в сумі 80 гривень, яка видавалась працівниками міліції (т. 1 а.с.9), оскільки ніяких доказів суду надано не було.

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, суд

В и р і ш и в :

    Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково .

    Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 26260 гривень 13 копійок витрат на ремонт автомобіля НОМЕР_4, одну тисячу гривень моральної шкоди, а всього 27260 гривень 13 копійок.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд харківської області шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: