СПРАВА № 2-35/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

12 лютого 2009 року                             м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

    головуючого судді:                            Свиргуненко Ю.М.               при секретарі:                                                                          Федорченко Г.В.  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Білопілля справу за позовом ТОВ «Тепло» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2  про стягнення боргу за спожиту теплову енергію в сумі 2 561 грн. 91  коп. ,-

В С Т А Н О В И В:

    16 грудня 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення боргу за спожиту теплову енергію в сумі 2 178 грн. 92 коп., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачі проживають у належній їм на праві власності квартирі АДРЕСА_1  загальною площею 65,40 кв. м. Починаючи з жовтня 2007 року по грудень 2008 року кошти за опалення відповідачі не сплачували, у зв’язку з чим у них виникла заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 2 178 грн. 92 коп.

    В судовому  засіданні, яке відбулось 26 січня 2009 року, представник позивача ОСОБА_3  збільшив розмір позовних вимог, просив стягнути з відповідачів 2 561 грн. 91 коп. заборгованості за теплову енергію, спожиту відповідачами за період часу з жовтня 2007 року по грудень включно 2008 року, а також 30 грн. судових витрат, понесених ТОВ «Тепло» при зверненні з позовом до суду.  

    В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 . позов не визнав повністю, мотивуючи свої заперечення тим, що послугами позивача починаючи з жовтня 2007 року і до цього часу не користується, оскільки в квартирі встановив автономне електричне опалення.

Відповідачка ОСОБА_2 . в судове засідання не з’явилась, хоча належним чином була сповіщена про день, час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомила.

    Суд, заслухавши представника позивача, відповідача ОСОБА_1 ., дослідивши матеріали справи  приходить до висновку, що позов  задоволенню не підлягає.

    Судом встановлено, що відповідачі зареєстровані  та проживають у приватній квартирі НОМЕР_1  загальною площею 65,40 кв. м., розташованій за адресою: АДРЕСА_1  (а. с. 4).

З акту перевірки наявності центрального опалення від 10 жовтня 2007 року вбачається, що у квартирі відповідачів батареї центрального опалення відсутні, усі труби і стояки ізольовані (а. с. 17).

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 . показав, що в жовтні 2007 року до своєї квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , його запросив відповідач ОСОБА_1  Останній попросив його підтвердити факт відсутності в квартирі батарей центрального опалення та ізоляції труб і стояків, про що поставити свій підпис в акті. Крім цього свідок також додав, що починаючи з осені 2007 року і до цього часу відповідач послугами позивача не користується.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 . і ОСОБА_6 . дали аналогічні покази.

Свідок ОСОБА_7 . в судовому засіданні пояснила, що особисто в квартирі відповідачів не була. Про те, що в квартирі відповідачів, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 ,  відсутні батареї центрального опалення та ізольовані труби і стояки їй стало відомо від ОСОБА_4 , а тому вона поставила свій підпис в акті від 10 жовтня 2007 року.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до положень ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 64 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, суд вважає за необхідне прийняти акт перевірки наявності центрального опалення в квартирі відповідачів, розташованій за адресою: АДРЕСА_1  від 10 жовтня 2007 року, як належний доказ по справі.

Крім цього, судом також встановлено, що 31 жовтня 2007 року відповідач ОСОБА_1  звертався до позивача із заявою про розірвання договору у зв’язку з тим, що він не користується центральним опаленням, так як воно в його квартирі відсутнє. (а. с. 18).

В свою чергу ТОВ «Тепло» в порушення п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яким передбачений обов’язок виконавця здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, не відреагувало на вказане звернення відповідачів, продовжуючи нараховувати останнім плату за теплову енергію в період часу з жовтня 2007 року і по грудень включно 2008 року.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 20 Закону України  «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право нам несплату вартості житлово-комунальних послуг за період фактичної їх відсутності.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень зазначеного Закону України «Про житлово-комунальні послуги»  договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із ним до 1 січня 2006 року. Договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність.

Вказане свідчить про те, що договір № 361 про надання послуг з теплової енергії та гарячого водопостачання від 18 травня 2004 року (а.с. 6), укладений між сторонами в справі, на який посилається при обґрунтуванні своїх вимог позивач, втратив чинність, а отже, підстав для нарахування відповідачам плати за теплову енергію у теплопостачальної організації не було.

Таким чином, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог ТОВ «Тепло» про стягнення з ОСОБА_1 . і ОСОБА_2  заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 2 561 грн. 91 коп. за період часу з жовтня 2007 року по грудень включно 2008 року відмовити, оскільки в судовому засіданні факт користування центрального опалення відповідачами встановлений не був.

Стягненню із відповідачів не підлягають також і 30 грн. судових витрат, понесених позивачем при зверненні з позовом до суду.    

    На підставі викладеного керуючись ст. ст. 20,21Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,  ст. ст. 4,10, 60,88, 209,213,215  ЦПК України суд, -

               

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ТОВ «Тепло» про стягнення з ОСОБА_1  і   ОСОБА_2   2 561 грн. 91 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію за період часу з жовтня 2007 року по грудень включно 2008 року, а також 30 грн. судових витрат. Понесених позивачем при зверненні з позовом до суду відмовити.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та апеляційної скарги, протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.

            Суддя:                                                                                  підпис

Вірно: Суддя

Білопільського райсуду                                                                 Ю.М. Свиргуненко

Довідка: Рішення набрало законної сили 23.02.2009 року, оригінал рішення знаходиться в суді у справі  № 2-35/2009 р.

    Суддя

Білопільського райсуду                                                                 Ю.М. Свиргуненко