ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 4-2404/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

21 серпня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:             судді   Соколова О.М.,

при секретарі:                 Харламовій А.О.,

за участю:

прокурора     :             Грищенка Ю.О.,

адвоката:                 ОСОБА_2,

обвинуваченого:             ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України підполковника міліції Кочнєвої О.В.,   про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ,

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця Одеської області, Овідіопольського району, села Добра Олександрівка, українця, громадянина України, освіта середня, приватний підприємець, засновник повного товариства «МІАР», неповнолітніх дітей не має, державних нагород не має, не є депутатом, зареєстрований в АДРЕСА_1, не судимий,

обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ст. 15, ч 4.ст. 190 КК України,–

встановив:

Старший слідчий в ОВС ГСУ МВС України підполковник міліції Кочнєва О.В., за згодою заступника Генерального прокурора України, державного радника юстиції 2 класу Щоткіна В.І., внесла до суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого передбаченого ст. 15, ч.4 ст. 190 КК України.

Обвинувачений в судовому засіданні проти задоволення подання заперечував, просив обрати відносно нього запобіжний захід не пов’язаний з позбавленням волі, оскільки він не має на меті ухилятись від слідства та суду.

Адвокат обвинуваченого в судовому засіданні проти задоволення подання заперечував, просив обрати відносно підзахисного запобіжний захід у виді продовження часу затримання до семи діб.

В судовому засіданні прокурор підтримав подання з викладених в ньому підстав та просив подання задовольнити.

Вивчивши матеріали кримінальної справи, доводи викладені в поданні слідчого, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, адвоката обвинуваченого, суд приходить до наступного висновку.

Згідно подання, Головним слідчим управлінням МВС провадиться досудове слідство в кримінальній справі № 06200200716, порушеній 31.05.2002 року стосовно ОСОБА_3, за ст.15, та ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_10 за ч. 3 та ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за ст.15, ч.4 ст.190 КК України, а також не встановлених слідством осіб за ст.15, ч.4 ст.190; ч.3 ст.209 та ч.1 ст. 255 КК України.

Як вказує слідчий у поданні, в ході досудового слідства встановлено, що у другій половині 90-х років ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_6, з корисних мотивів, створив та очолив злочинну організацію для заволодіння нерухомим майном громадян м. Одеси і Одеської області, шляхом вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів; відпрацювали єдиний план спільних дій в складі злочинної організації, розділили ролі між собою з метою досягнення всіма її учасниками єдиного злочинного результату.

Створена злочинна організація діяла постійно, втягуючи в період з 1999 року по 2007 рік нових учасників, а саме: ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та інших.

У зазначений період часу ОСОБА_3, з іншими учасниками злочинної організації, шахрайським шляхом заволодів нерухомим майном громадян, а саме: приватним будинком АДРЕСА_3, що належав ОСОБА_20; квартирою АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_21 та ОСОБА_22; квартирою АДРЕСА_4, що належала ОСОБА_23; квартирою АДРЕСА_5, що належала ОСОБА_24; нежилим приміщенням АДРЕСА_6, що належало ОСОБА_25; квартирою АДРЕСА_7, що належала ОСОБА_26; квартирою АДРЕСА_8, що належала ОСОБА_27; квартирою АДРЕСА_9, що належала ОСОБА_28 та ОСОБА_29; квартирою АДРЕСА_10, що належала ОСОБА_1; квартирою АДРЕСА_11, що належала ОСОБА_30; нежилим приміщенням по АДРЕСА_12, що належало ОСОБА_31; квартирою АДРЕСА_13, що належала ОСОБА_32; квартирою АДРЕСА_14, що належала ОСОБА_33; квартирою АДРЕСА_15, що належала ОСОБА_34; квартирою АДРЕСА_16, що належала ОСОБА_35; приватним будинком НОМЕР_1, розташованим за адресою: СТ «Струмок Овідіопольського району Одеської області, що належав ОСОБА_36 та ОСОБА_37; квартирами НОМЕР_2 та НОМЕР_3 у будинку АДРЕСА_17, що належали ОСОБА_38 та ОСОБА_39; приміщенням СТО ТОВ «Інтерконсалт» за адресою: АДРЕСА_18; 9/25 частиною домоволодіння АДРЕСА_19, що належала ОСОБА_40; чужим майном та правоустановчими документами на квартиру  АДРЕСА_1, що належали ОСОБА_41 та самою квартирою; приватним будинком та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_20, що належали ОСОБА_42; квартирою АДРЕСА_21, що належала  ОСОБА_43; Ѕ частиною у будинку АДРЕСА_22, що належала  ОСОБА_44; приватним будинком АДРЕСА_23, що належав ОСОБА_45; приватним будинком АДРЕСА_24, що належав ОСОБА_46; квартирою АДРЕСА_25, що належала ОСОБА_47; 2/5 частинами будинку АДРЕСА_26, що належали ОСОБА_48

Для прикриття своєї злочинної діяльності ОСОБА_3 та інші створили товариство «МІАР» (ломбард), третейський суд «МІАР ТС», фінансово-кредитну групу ТОВ «Пріоритет», яка в свою чергу створила ТОВ «Пріоритет-Інвест» і аудиторську фірму «Пріоритет».

З метою захисту у судових та правоохоронних органах членів злочинної організації, відносно яких правоохоронними органами може бути порушено кримінальні справи, а також для надання  своїм діям законності при зверненні у судові органи з позовними вимогами на придбання права власності на вищезазначені об’єкти нерухомості створили громадську правозахисну організацію «МІАР».

Заволодіння майном потерпілих здійснювалося наступним шляхом.

Учасники організації розміщали в рекламних газетах «Реклама», «Авізо», «Працевлаштування», «Маклер» і інших оголошення про швидке надання позики під заставу нерухомості. В оголошенні вказувалися номери телефонів, встановлених: у 2000 році в приміщенні квартири АДРЕСА_2, яка належала батькові ОСОБА_3; у 2001 році в приміщенні по АДРЕСА_12, яке з 20.07.2000 року належало на праві власності ОСОБА_3 та в якому розташоване повне товариство «МІАР»; у 2004 році  в приміщенні по вул. Осипова, 50/52 і м. Одесі, в якому розташовано ПП «Пріоритет».

На телефонні дзвінки, як правило, відповідали ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_10, а також інші члени організації, які домовлялися про місце зустрічі з особами, що потребували позики, щоб обговорити умови її надання.

При особистій зустрічі з цими особами учасники організації погоджувалися надати необхідну грошову суму виключно під заставу нерухомості (квартири, особистого будинку), при цьому висували умовою її видачі, як гарантію повернення позики, оформлення удаваної угоди купівлі-продажу нерухомості, маскуючи таким чином договір позики, з наступним оформленням договору найму житлового приміщення на термін надання цієї позики та накладання арешту на нерухоме майно в судовому порядку.

У договорі найму житлового приміщення розмір оплати за оренду відповідав розміру щомісячної оплати відсотків за видану грошову позику.

Шляхом отримання судових рішень про визнання права власності на нерухоме майно боржників, учасники організації укладали між собою ще декілька формальних угод з купівлі-продажу майна, з метою ускладнення можливості їх повернення.

28.10.2007 року винесена постанова про пред’явлення ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15, ч.4 ст.190 КК України, за фактом вчинення шахрайства , за поп ередньою змовою групою осіб, яке належало ОСОБА_43

В той же день, 28.10.2007 року обвинувачений ОСОБА_3 оголошений у розшук.

Крім того, 05.06.2008 року прокуратурою Маліновського району м. Одеси, відносно ОСОБА_3 та інших порушено кримінальну справу №053200800080 за фактом вчинення шахрайських дій, за попередньою змовою групою осіб, відносно ОСОБА_25, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, яка об’єднана в одне провадження з кримінальною справою №06200200716.

31.07.2009 року Печерським районним  судом м. Києва надано дозвіл на затримання і доставку ОСОБА_3 під вартою до зазначеного суду для обрання запобіжного заходу – тримання під вартою.

19.08.2009 року під час проведення обшуку у службових приміщеннях повного товариства «МІАР» (ломбард), громадської організації «Правозахисна організація «МІАР», Асоціації «МІАР» та постійно діючого третейського суду Асоціації «МІАР-ТС», за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 88, виявлено ОСОБА_3, який після проведення даної слідчої дії, у той же день о 16 годині 00 хвилин затриманий у порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15, ч.4 ст.190 КК України.

19.08.2009 року йому було пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15, ч.4 ст. 190 КК України.

Внесене подання старший слідчий в ОВС ГСУ МВС України підполковник міліції Кочнєва О.В.  обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п’яти до дванадцяти років, за яке органом досудового слідства йому було обрано запобіжний захід – підписку про невиїзд, після чого, ОСОБА_3, ухилився від слідства, з метою запобігання подальшим його спробам ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі та продовжувати злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 КПК України, взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки. У виняткових випадках цей запобіжний захід може бути застосовано в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі і на строк не більше трьох років.

Враховуючи вищенаведене та те, що ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п’яти до дванадцяти років, те, що ОСОБА_3 ухилився від слідства, з метою запобігання подальшим його спробам ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі та продовжувати злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень,   суд приходить до висновку, що знаходячись на свободі він може ухилятися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі, враховуючи також його вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, суд вважає, що саме запобіжний захід у вигляді взяття під варту, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним його процесуальних обов‘язків.

На підставі викладеного, керуючись 148-150, 155, 165-2 КПК України, суд,  –

постановив:

Подання старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України підполковника міліції Кочнєвої О.В., про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, – задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді взяття під варту і утримувати його в слідчому ізоляторі № 13 Держдепартаменту України з питань виконання покарань м. Києва.

Строк затримання ОСОБА_3 обчислювати з 19 серпня 2009 року, з 16:00.

Контроль за виконанням постанови покласти на Головне слідче управління Міністерства Внутрішніх справ України.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 3 діб з дня її винесення.

Суддя:                                     О.М. Соколов