Справа № 2-а-980/09

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

 05 червня 2009 року                                        Рівненський районний суд Рівненської області (як місцевий адміністративний суд) в особі:

 судді Красовського О.

при секретарі Бартош О.  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Рівненській області, інспектора ДПС ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -  

 в с т а н о в и в:

 В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в сумі 500 грн. Позивач вважає постанову незаконною, просить суд задоволити заявлений позов про скасування цієї постанови.  

 В судовому засіданні позивач підтримав позов і пояснив, що почав рух автомобілем по лівій смузі руху за 50 м до кільця, оскільки мав намір здійснювати поворот наліво. Вважає, що своїми діями не порушував Правила дорожнього руху.    

 Представники відповідача та відповідач на виклик суду не з’явилися. Суд вважає, що справу можливо розглянути на підставі наявних доказів.  

 Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення.  

 Як встановлено в судовому засіданні, згідно постанови ВК № 034635 від 23.02.2009 р. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в сумі 500 грн. за порушення п. 11.5 Правил дорожнього руху.  

 Позивач пояснив, що він не допускав порушень ПДР, оскільки почав рух автомобілем по лівій смузі руху за 50 м до кільця, бо мав намір здійснювати поворот наліво.

 Відповідно до пункту 11.5. Правил дорожнього руху, на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

 Відповідно до частини 1 статті 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

 Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається   протиправна  , винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

 Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.  

 Отже, склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він криє в собі:  

а) об'єкт;  

б) об'єктивну сторону;  

в) суб'єкт;  

г) суб'єктивну сторону.

 Об'єкт адміністративного правопорушення - це сукупність суспільних відносин, що охороняються адміністративним правом, а також регулюються нормами трудового, цивільного, земельного, фінансового права, за порушення яких накладаються адміністративні стягнення. Тобто, об'єктом виступають конкретні норми, приписи, законні вимоги, заборони.  

 Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.

 В судовому засіданні встановлено, що виїзд позивача своїм автомобілем на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку був зумовлений для повороту ліворуч. Отже, в його діянні відсутній склад адміністративного правопорушення.  

 За правилами частини 6 статті 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

 Пропозиція суду про надання відповідачем доказів була висловлена в ухвалі від 10.03.2009 року, однак зазначені в ухвалі докази не були надані суду.

 Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

 Згідно з положеннями частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

 Зважаючи на пояснення позивача, враховуючи принципи диспозитивності суд дійшов висновку про обгрунтованість та доведеність позову.  

 Керуючись ст.ст. 287-289 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 69-72, 158-163 КАС України, суд, -

 п о с т а н о в и в:

 Позов задоволити.  

 Скасувати постанову ВК № 034635 від 23.02.2009 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в сумі 500 грн.  

 Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.  

 Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  

 Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

 Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених КАС України, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.  

  СУДДЯ:                                          О.КРАСОВСЬКИЙ