Єдиний унікальний номер 201/962/16-к

Номер провадження 1-кп/201/99/2016

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу

20 липня 2016 року м. Дніпропетровськ

вул. Паторжинського, 18а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді - Ополинської І.Г.,

при секретарі – Геліч Н.В.,

за участю прокурора – Соколянського Д.А.,

обвинувачених – ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників обвинувачених – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

перекладача – ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного в рамках кримінального провадження, внесеного 30 вересня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040650004122 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 потік, вул. Дялу Боуллуй, буд. 46 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 30 вересня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040650004122 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні судом відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України поставлено на обговорення питання доцільності продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до спливу двомісячного терміну.

У судовому засіданні прокурор Соколянський Д.А. висловив думку про доцільність продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність будь-яких даних, які б свідчили про зменшення ризиків, що враховувалися судом при обранні та подальшому продовженні обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема зазначив, що останні можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, які ще не допитані у судовому засіданні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та просив його продовжити строком на 60 днів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_3 заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно свого підзахисного, посилаючись на необґрунтованість останнього та недоведеність ризиків, на які посилається прокурор, просив суд врахувати дані про особу його підзахисного і змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав свого захисника та просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно свого підзахисного, посилаючись на необґрунтованість останнього та недоведеність ризиків, на які посилається прокурор, просив суд змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на інший більш м’який, не пов'язаний із позбавленням волі.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав свого захисника.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про доцільність продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, замінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Розглядаючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд приходить до висновку про те, що на час здійснення судового провадження продовжують мати місце ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні останнім запобіжного заходу, зокрема, можливість обвинувачених переховуватися від суду, впливати на потерпілого та свідків, які ще недопитані в судовому засіданні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, при встановленні наведених ризиків, суд, насамперед виходить з таких обставин, як вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення обвинуваченими, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватим за вчинення інкримінованого правопорушення.

Поряд із цим, суд не може не враховувати підвищену суспільну небезпеку інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення – грабежу, яка обумовлюється тим, що особа, яка вчинює цей злочин, не приховує свого наміру протиправно заволодіти майном, діє відкрито, ігноруючи волю потерпілого, у володінні якого перебувало майно, при цьому, суд не може залишити поза увагою, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні цього злочину за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло.

А отже, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в рішенні Європейського Суду у справі "Летельє проти Франції", суд дійшов до висновку про доведеність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою.

Тому, виходячи з положень ст. ст. 176, 177, 178, 331 КПК України, ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи наявність наведених вище ризиків та обставин, які свідчать про те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених під час судового розгляду, та зважаючи, що строк дії попередньої ухвали про тримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою закінчується 22 липня 2016 року, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою кожному з них, строком на 60 днів, тобто до 17 вересня 2016 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 331 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Обраний під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, у вигляді тримання під вартою кожному з них продовжити строком на 60 днів, тобто до 17 вересня 2016 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою, є 17 вересня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г. Ополинська