Судове рішення #5691406
Справа № 1-60/08

Справа № 1-60/08

ВІЙСЬКОВИЙ   МІСЦЕВИЙ   СУД 

ОДЕСЬКОГО   ГАРНІЗОНУ

 

 

ВИРОК

іменем України

 

22 жовтня 2008 року                                                                                                  м.  Одеса

Військовий місцевий суд Одеського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Деркачова О.В.,  при секретарі Гудз Н.В.,  за участю обвинувача - помічника військового прокурора Одеського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Копача Д.І. та підсудного розглянув у відкритому судовому засіданні в присутності особового складу в приміщенні клубу військової частини А2238 кримінальну справу по звинуваченню матроса контрактної служби військової частини А2951

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.  Херсон,  українця,  громадянина України,  з середньо-спеціальною освітою,  не одруженого,  засудженого вироком військового місцевого суду Одеського гарнізону від 22 серпня 2008 року за ч.2  ст. 407 КК України до штрафу в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,  перебуває на військовій службі за контрактом на посадах осіб рядового складу з травня 2008 року,  проживав до прийняття на службу за адресою: Одеська обл.,  Іллічівський р-н,  смт Олександрівка,  АДРЕСА_1,  у вчиненні злочину,  передбаченого ч.1  ст. 408 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд

 

встановив:

 

Вироком військового місцевого суду Одеського гарнізону від 22 серпня 2008 року ОСОБА_1 було засуджено за ч.2  ст. 407 КК України до штрафу в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Зазначений вирок,  після набрання 8 вересня 2008 року законної сили,  наступного дня було звернуто до виконання. До теперішнього часу призначене ОСОБА_1 за цим вироком покарання є невідбутим.

Близько 23 години 5 вересня 2008 року ОСОБА_1,  будучи військовослужбовцем контрактної служби та обіймаючи посаду радіотелеграфіста катера зв'язку «Південний»,  з метою взагалі ухилитися від виконання обов'язків служби,  без поважних причин,  самовільно залишив військову частину А2951,  яка дислокується в м.  Одесі.

В подальшому ОСОБА_1 проводив час на власний розсуд,  переховуючись від службових осіб в/частини А2951,  Іллічівського МВК Одеської області та Військової служби правопорядку,  які здійснювали його розшук.

16 вересня 2008 року ОСОБА_1 було затримано військовослужбовцями Південного територіального управління Військової служби правопорядку.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у вчиненому визнав повністю та показав,  що,  після засудження 22 вересня 2008 року за самовільне залишення частини,  він розраховував на позитивне вирішення питання щодо його остаточного звільнення з військової служби,  проте командуванням частини такого рішення прийнято не було,  крім того,  він вважав необхідним бути присутнім поруч із знайомою вагітною від нього дівчиною,  яка недобре себе почувала,  допомагаючи їй у веденні домашнього господарства в смт Олександрівці Іллічівського району,  в зв'язку з чим він вирішив взагалі залишити місце служби.

ОСОБА_1 також показав,  що близько 23 години 5 вересня 2008 року він убув з розташування в/частини А2951 до місця мешкання своєї матері - смт Олександрівку

 

Іллічівського р-ну,  де залишив їй записку про намір уїхати на півроку в надійне місце,  і в подальшому виїхав до Ізмаїльського р-ну Одеської області в пошуках роботи за місцем проживання родичів.

Підсудний показав,  що в середині вересня 2008 року до нього приїхала мати та супроводила до місця свого мешкання,  де він попросив її нікому не повідомляти про його повернення,  оскільки не бажає в подальшому проходити військову службу. О 7-й годині 16 вересня 2008 року за місцем мешкання матері прибув офіцер з Іллічівського військкомату та запропонував йому проїхати у м.  Одесу до управління Військової служби правопорядку,  на що він,  ОСОБА_1,  ввівши в оману офіцера втік від цієї особи,  направившись до міста Іллічівська.

В судовому засіданні ОСОБА_1 показав,  що в той же день близько 11 години він знаходився в центрі м.  Іллічівська,  коли до нього раптово підійшов той самий офіцер Іллічівського військкомату та провів у власний транспортний засіб,  після чого доставив у м.  Одесу до управління Військової служби правопорядку,  де його,  ОСОБА_1 і було затримано.

ОСОБА_1 настояв на тому,  що бажання взагалі звільнитись з військової служби стало основною причиною прийнятого ним рішення про остаточне ухилення від подальшого її проходження,  а також на відсутності будь-яких інших поважних причин щодо вчиненого,  крім необхідності підтримки вагітної від нього дівчини,  при одночасному повному забезпеченні всіма видами встановлених матеріального і грошового забезпечень.

Винність підсудного у вчиненні вміненого йому діяння,  окрім його показань,  підтверджується сукупністю інших,  досліджених в судовому засіданні доказів.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка начальник відділення комплектування Іллічівського МВК Одеської області капітан ОСОБА_2 показав,  що в один із днів середин вересня 2008 року зранку він,  отримавши напередодні інформацію від Південного територіального управління Військової служби правопорядку про залишення ОСОБА_1 місця служби,  виконуючи розшукові заходи прибув до місця мешкання його матері в смт Олександрівку,  де зостав ОСОБА_1,  якому запропонував зібратися і поїхати до військового правоохоронного органу,  на що той,  ввівши його,  ОСОБА_2,  в оману,  попросився вийти на подвір'я домоволодіння та втік.

В подальшому ОСОБА_2 підтвердив обставини затримання ОСОБА_1,  які за своїм змістом є аналогічними показанням підсудного.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка заступник командира військової частини А2951 з гуманітарних питань капітан-лейтенант ОСОБА_3 показав про обставини самовільного залишення підсудним 5 вересня 2008 року розташування вищезазначеної військової частини,  що відповідають показанням ОСОБА_1,  про проведені заходи його розшуку,  що не мали результатів,  а також зазначив,  що після набрання законної сили вироком суду від 22 серпня 2008 року,  командуванням частини було прийнято рішення про підготовку документів щодо розірвання із ОСОБА_1 контракту та його переведення на правове положення військовослужбовця строкової служби.

ОСОБА_3 також показав,  що про ці наміри командування частини ОСОБА_1 було доведено,  проте остаточно це здійснено не було.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка мати підсудного - ОСОБА_1 показала,  що до прийняття її сина на військову службу він проживав разом із громадянкою ОСОБА_4 у фактичних шлюбних відносинах за місцем мешкання зазначеного свідка,  проте,  на час призову її син і ОСОБА_4 припинили такі відносини. В даний час зі слів її сина та громадянки ОСОБА_4 їй,  ОСОБА_1,  відомо про перебування останньої особи в стані вагітності строком близько 7 місяців та наявність токсикозу. На думку матері її син інших поважних причин до ухилення від служби не мав,  а стан здоров'я ОСОБА_4 не був обумовлений хворобою,  яка б загрожувала її життю.

Оглядом в судовому засіданні речового доказу - записки ОСОБА_1,  що була залишена ним матері,  встановлено наявність рукописного тексту із змісту якого вбачається його небажання служити та про намір поїхати до надійного місця строком близько на півроку.

 

Згідно дослідженого в судовому засіданні виписного епікризу а також довідки №46 Військово-медичного клінічного центру Південного регіону ОСОБА_1 перебував на лікуванні та обстеженні в клініці психіатрії зазначеного центру в період з 17 по 26 червня 2008 року,  за результатом якого йому було встановлено діагноз: «Без ознак психічних розладів. Акцентуація характеру» та здійснено висновок про придатність до військової служби та до участі у міжнародних миротворчих операціях.

За таких обставин суд приходить до висновку,  що твердження підсудного про поважність причини залишення місця служби через хворобу його дівчини не відповідають дійсності та є способом захисту від пред'явленого обвинувачення.

Оскільки судом встановлено,  що матрос ОСОБА_1 близько 23 години 5 вересня 2008 року з метою взагалі ухилитися від виконання обов'язків служби,  без поважних причин,  самовільно залишив військову частину А2951,  то вчинене ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1  ст. 408 КК України.

При призначенні підсудному покарання суд визнає обставиною,  що обтяжує покарання,  рецидив злочинів,  передбачених ч.2  ст. 407 та ч.1  ст. 408 КК України.

Разом з тим,  суд визнає обставинами,  що пом'якшують покарання щире каяття у вчиненому злочині,  а також факт вагітності від нього громадянки ОСОБА_4,  з якою підсудний підтримував фактичні шлюбні відносини.

З врахуванням викладених вище обставин,  в тому числі і тих,  що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину,  а також з врахуванням даних про особу підсудного,  суд вважає можливим при призначенні покарання за вчинення злочину,  передбаченого ч. 1  ст. 408 КК України,  перейти до іншого,  більш м'якого виду основного покарання,  в зв'язку з чим застосувати до ОСОБА_1 положення  ст. 61 та 69 КК України.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 323,  324 КПК України,  військовий місцевий суд Одеського гарнізону

 

засудив:

 

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч.1  ст.  408 КК України,  на підставі якої,  з застосуванням  ст.  ст.  61 і 69 КК України,  призначити йому покарання у виді обмеження волі строком один рік і шість місяців.

На підставі  ст. 71 КК України до покарання,  призначеного за даним вироком,  повністю приєднати не відбуте покарання,  призначене вироком військового місцевого суду Одеського гарнізону від 22 серпня 2008 року,  яким ОСОБА_1 було засуджено за ч.2  ст. 407 КК України до штрафу в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,  і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді обмеження волі строком один рік і шість місяців із сплатою штрафу в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,  тобто 1020 (одна тисяча двадцять) грн.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - взяття під варту з утриманням в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області.

Строк відбуття покарання засудженому встановити з дня його прибуття до кримінально-виконавчої установи відкритого типу.

В строк відбуття покарання,  остаточно призначеного за сукупністю вироків,  згідно з  ст. 72 КК України зарахувати строк попереднього ув'язнення ОСОБА_1 в період з 16 вересня 2008 року до часу його фактичного звільнення з під варти після набрання вироком законної сили,  виходячи із співвідношення відповідності одного дня тримання під вартою двом дням обмеження волі.

Після набрання вироком законної сили долучену до матеріалів справи в якості речового доказу записку ОСОБА_1 - зберігати в матеріалах справи.

На вирок сторонами може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

 

  • Номер: 5/785/13/16
  • Опис: клопотання Галак О.С. про перерахування строку ув"язнення
  • Тип справи: на справу в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах (кримінальних провадженнях)
  • Номер справи: 1-60/08
  • Суд: Апеляційний суд Одеської області
  • Суддя: Деркачов О.В.
  • Результати справи: інше
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 12.01.2016
  • Дата етапу: 14.01.2016
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація